Рішення № 92380717, 22.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/5473/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач ), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 грудня 2019 року № 299 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об`єкта».

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначає, що наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 грудня 2019 року № 299 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об`єкта» винесений з порушенням встановленого законом порядку, без належних на те підстав, є протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив проти її задоволення та вказав, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також зазначив, що доводи викладені позивачем не заслуговують на увагу, оскільки проектна документація на об`єкт самочинного будівництва «Реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 розроблена ТОВ «РЕЄСТРАЦІЙНО-ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР «АЛТАНА» та затверджена замовником будівництва ОСОБА_1 без отримання інформації щодо раніше запроектованих мереж в районі об`єкта, тобто без дотримання пункту 7 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 18 серпня 2014 року № 247/14/12-3/009-14.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 67,80 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу № 1811 від 12 вересня 2012 року та є власником земельної ділянки за вказаною адресою, що також підтверджується договором купівлі-продажу № 1814 від 12 вересня 2012 року та державним актом серії КВ № 130327 з відміткою про перехід права власності.

28 листопада 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта «Реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 », що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - Об`єкт).

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № КВ 141193471769 на об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 .

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 грудня 2019 року № 974 для необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 28 листопада 2019 року № КВ 061193320434, посадовою особою Департаменту було розпочато проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: «Реконструкція житлового будинку на вул. Товарній, 6 у Печерському районні в м. Києві».

Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) замовник будівництва ОСОБА_1 або уповноважені особи замовника будівництва були відсутні.

В подальшому Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу позивача та проектувальника - ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Алтана» направлено лист від 16 грудня 2019 року № 073-11481 щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами.

Замовник будівництва ОСОБА_1 та уповноважені особи проектувальника ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Алтана» у визначений термін не з`явились та не надали відповідних документів.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 20 грудня 2019 року № 073-11704 через систему електронного документообігу «АСКОД» звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) щодо надання інформації стосовно звернення ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) для отримання інформації стосовно раніше запроектованих мереж в районі об`єкта для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 .

Листом від 26 грудня 2019 року № 005-15496 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) надано відповідь на лист від 20 грудня 2019 року № 073-11704 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому зазначено, що станом на 24 грудня 2019 року заявка на проведення вибірки по вищевказаному об`єкту будівництва не реєструвалась, вибірка не проводилась.

Враховуючи виявлені порушення, наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 299 від 28 грудня 2019 року скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 28 листопада 2019 року № КВ 061193320434 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 13.12.2019 року № КВ 141193471769 на об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним наказом суб`єкта владних повноважень, позивач звернулася з відповідним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (дію Порядку №553 зупинено з 18 березня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 219).

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно із частиною 1 статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частина 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як встановлено судом, житловий будинок по вул. Товарна, 6 у Печерському районі м. Києва належить позивачу на праві приватної власності (витяг про державну реєстрацію права власності від 04 жовтня 2012 року).

Земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:82:248:0127, належить на праві власності позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ№130327, зареєстрованого в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) за №02-7-01886 від 01 листопада 2012 року.

Проектна документація на реконструкцію Об`єкту розроблена відповідно до державних будівельних норм, стандартів та правил та затверджена в установленому законом порядку.

Об`єкт споруджений на підставі зареєстрованого повідомлення від 28 листопада 2019 року №КВ І-3320434 та введений в експлуатацію на підставі Декларації від 13 грудня 2019 року №КВ 141193471769.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до вказаних правовідносин положення частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу 6 пункту 15 Порядку №466, оскільки відсутні будь-які правові підстави вважати такий Об`єкт - «самочинним будівництвом»,

Крім того, за змістом пункту 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держсервісбуд не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку про те, що виключною підставою для скасування повідомлення про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації повідомлення, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №814/1914/16, 26 червня 2018 року у справі №826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі №826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі №522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі №826/17907/17.

Щодо тверджень відповідача, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у ній замовником недостовірних даних, які дають підставу вважати об`єкт самочинним будівництвом, суд зазначає, що жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту і його обов`язку проводити перевірку, якщо недостатність зазначених у повідомленні/декларації даних є очевидною.

Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок №461), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками «СС1» та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - Декларація).

Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону |України « Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 11 Порядку №461 передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Дані щодо зареєстрованих декларацій, внесених змін до них, повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації, а також виданих сертифікатів та умов у їх видачі вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження (п.15 Порядку №461).

Згідно абзацу 3 пункту 17 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного будівельного контролю один примірник декларації щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації у декларації, до реєстру (пункт 18 Порядку №461).

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган Архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, декларація про готовність об`єкта будівництва «Реконструкція житлового будинку по вул. Товарній, 6 в Печерському районі м. Києва» подана у встановленому законом порядку та зареєстрована 13 грудня 2019 року без будь-яких зауважень.

Підставою для скасування повідомлення та декларації став лист Департаменту містобудування та архітектури від 26 грудня 2019 року №055-15496, в якому вказано, що звернень замовника будівництва для отримання інформації стосовно раніше запроектованих мереж в районі об`єкта для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція житлового будинку на вул. Товарній, 6 в Печерському районі м. Києва» не реєструвалось, вибірка не проводилась.

Однак суд зазначає про відсутність необхідності такої вибірки у випадку збереження існуючих мереж та звертає увагу на те, що обов`язок проектування окремих мереж покладено на постачальників провідних послуг.

Також суд вказує, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 28 листопада 2019 року та Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 13 грудня 2019 року є актами індивідуальної дії, які станом на 13 грудня 2019 року вичерпали свою дію у зв`язку із завершенням будівництва (реконструкції) об`єкту реконструкції.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у відповідача для видачі оскаржуваного наказу про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час, як відповідачем покладений на нього обов`язок доказування не виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статі 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 грудня 2019 року № 299 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об`єкта».

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, ЄДРПОУ 40224921) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн, 80 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко