Рішення № 92380332, 22.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25060/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

від 06 вересня 2019 року № 0008875214, № 0008865214, № 0008855214 та

№ 0008845214,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (далі по тексу - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06 вересня 2019 року №№ 0008875214, № 0008865214, № 0008855214, № 0008845214.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 06 вересня 2019 року № 0008875214, № 0008865214, № 0008855214, № 0008845214. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (45400, м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 20, код ЄДРПОУ 33273907) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471).

До суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із підготовкою справи до розгляду, в якій позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму витрат у розмірі 274 014,13 грн.

02 жовтня 2020 року до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд вказану заяву залишити без задоволення, оскільки вказана заява є безпідставною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року призначено судове засідання щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на 20 жовтня 2020 року.

У судовому засіданні 20 жовтня 2020 року, суд відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до подальшого розгляду заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану представником позивача заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із підготовкою справи до розгляду та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Верховний Суд у додатковій постанові від 08 травня 2018 року по справі № 810/2823/17 зробив висновок, що надані позивачем первинні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу повинні:

- відповідати вимогам первинного документа встановленим вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, містити посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- зміст послуг (зазначених в договорі про надання правової допомоги та актах) повинен мати посилання на конкретні дії та/або документи, вчинені/складені адвокатом;

- платіжний документ має утримувати в собі належне, повне призначення платежу та відмітки банку його проведення відповідно до п.п. 1.22, 2.3, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року.

Позивачем на підтвердження понесених витрат надано копії: рамкового договору про надання послуг № 15-АА/2019; завдання № 1 до рамкового договору; таблиця із наданими послугами (деталізація рахунку № UA-19021), яка підписана адвокатом Базя Я.О. ; рахунку № UA-19021; платіжне доручення від 18 вересня 2020 року № 24677 на суму 285 408,53 грн.

Пунктом 1.2. рамкового договору про надання послуг № 15-АА/2019 передбачено, що обсяг послуг по кожному окремому проекту буде узгоджуватися Сторонами та закріплюватися в окремому документі. Кожен такий додатковий документ (далі -"Завдання") підписується Сторонами.

Відповідно до пункту 3.4 вказаного договору, акт приймання-передачі послуг складається з метою відображення господарських операцій щодо надання послуг в бухгалтерському та податковому обліку, та є разом із рахунком (інвойсом) підставою для здійснення оплати.

У пункті 4.4 вказаного договору, зокрема зазначено, що всі рахунки КПМГ підлягають оплаті протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх отримання Компанією разом із оригіналом відповідного акту приймання-передачі послуг.

Відповідно до пункту 3.7 завдання № 1 до рамкового договору Компанія здійснить оплату Послуг, що надані згідно з цим Завданням у гривнях, на підставі рахунків, які будуть виставленні КПМГ. Всі рахунки підлягають сплаті протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання відповідного рахунку та підписання акту приймання-передачі послуг.

Суд зазначає, що позивачем не надано акту приймання-передачі послуг, який відповідно до рамкового договору та завдання повинен бути підписаний сторонами, водночас вказаний акт є обов`язковим документом передбаченими рамковим договором та завданням № 1.

Надана таблиця із зазначенням послуг не є належним доказом, оскільки не підписана сторонами, а лише адвокатом.

Таким чином, суду не надано відповідного документу із посилання на конкретні дії та/або документи, вчинені/складені адвокатом, який підписаний сторонами, а саме ТОВ «Кроноспан УА» та Адвокатським об`єднанням "КПМГ Право Україна".

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Додаткова постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова