Рішення № 92378897, 20.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3883/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3913 про визнання протиправним та скасування наказу в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А 3913 з вимогою :

визнати протиправним та скасувати наказ № 78 ос від 03.04.2020 в частині накладення на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани (п.11 резолютивної частини Наказу).

Ухвалою суду від 27.05.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

23.06.2020 за вх. № 31250 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

23.06.2020 за вх. № 31206 від позивача надійшла відповідь на відзив.

За клопотаннями представника відповідача розгляд судового засідання неодноразово відкладався, про що свідчать клопотання про відкладення розгляду справи від 24.06.2020 за вх. № 5918 ел., 22.07.2020 за № 6746 ел. у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою не поширення COVID-19.

22.09.2020 суд ухвалою витребував у Військової частини А 3913 (81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації,29, код ЄДРПОУ 07699476) : матеріали особової справи ОСОБА_1 (послужний список); функціональні обов`язки ОСОБА_1 ; матеріали службового розслідування, пояснення, рапорти ОСОБА_1 ; накази про призначення службового розслідування; докази ознайомлення із матеріалами розслідування і прийнятими за їх наслідками рішення.

08.10.2020 за вх. № 51482 на адресу суду надійшли матеріали особової справи ОСОБА_1 .

У судове засідання 21.10.2020 представник відповідача не прибув. 19.10.2020 за вх. № 9219 ел. надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою не поширення COVID-19.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що таке не підлягає задоволенню, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину зі сторони відповідача та не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи.

Суд зауважує, що рекомендація Ради суддів України (лист від 16.03.2020 №9-рс-186/20) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами. При цьому, на період вжитих Урядом України карантинних заходів Львівським окружним адміністративним судом забезпечено доступ учасників справи до суду, в тому числі і шляхом надіслання та приймання процесуальних документів пов`язаних з розглядом справи (в тому числі і письмових пояснень, доказів тощо) засобами електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.

Також, суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд ухвалив здійснювати розгляд справи на підставі зібраних доказів за відсутності в засіданні суду представника відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наказом Військової частини А 3913 №78 ос від 03.04.2020 «Про результати службового розслідування по факту розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді «догани». Позивач зазначає, що відповідачем не встановлено, які конкретно порушення допустив; чим саме порушено неналежне виконання службових обов`язків. Окрім цього, позивач зазначає, службове розслідування щодо нього не призначалось, що в свою чергу виключило можливість позивача бути в силу закону повідомленим про цей факт належним чином, набути відповідних прав та обов`язків, а також вжити заходів, передбачених законом для належного захисту своїх прав, які передбачені згаданими нормативно-правовими актами, що є порушенням п.3 розділу IV Порядку № 608. Окрім того, позивач стверджує, що відповідно до функціональних обов`язків він не несе відповідальність за таке майно, і при вступі на посаду дане майно було відсутнє у військовій частині, дане підтверджується матеріалами службового розслідування. Вина позивача службовим розслідуванням, що призначене командиром в/ч А3913 від 05.02.2020 не встановлювалася та не доводилася, у нього не відбиралися пояснення, за які притягнено до дисциплінарної відповідальності, вважає, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності (постановка техніки на облік) суперечить встановленим у наказі (акті) за результатом службового розслідування обставинам. У зв`язку з наведеним, накладення дисциплінарного стягнення вважає необґрунтованим та таким, що порушує його права, а тому звернувся до суду за їх захистом з даним позовом. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 23.06.20 за вх. № 31250, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що з травня 2019 року до моменту призначення службового розслідування підполковником ОСОБА_2 , як командиром підрозділу не було написано жодного рапорту на ім`я командира військової частини А 3913 з клопотанням щодо вирішення питання розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення. Відповідно за нездійснення контролю за правильним зберіганням матеріальних засобів (майна яке було передано в ремонт з РСП - 10 МН №45112, ПРМГ - 5 №8111 та повинно знаходитись в ППД), порушення ст. 16, абзац 6 ст. 102 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, абзац 7 пункту 3.1.9 та абзац 3 пункту 3.3.1. наказу МОУ від 16.07.1997 №300, на підставі ст. 55 та п. «б» ст. 48 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на командира батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А3913 ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - догана. Відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного наказу діяв у межах своїх повноважень, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Позивач проходить військову службу у військовій частині А3913 Збройних Сил України на посаді командира батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення .

Службове розслідування проводилося на підставі наказу командира військової частини A3913 (з основної діяльності) від 05.02.2020 №31 ос „Про результати службового розслідування відносно нестачі (розкомплектованості) техніки зв`язку та РТЗ" та наказу командира військової частини А39 ГЗ (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.03.2020 №11 «Про продовження службового розслідування по факту нестачі (розкомплектованості) техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення» з метою встановлення факту, уточнення причин і умов розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення, а також встановлення ступеню вини осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

03.04.2020 затверджено акт службового розслідування по факту розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення військової частини A3913.

03.04.2020 командир військової частини A3913 виніс наказ №71 «Про результати службового розслідування по факту розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення» в п.11 якого зазначено, що за порушення ст. 16, абзац 6 ст. 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзац 7 пункту 3.1.9. та абзац 3 пункту 3.3.1. наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, на підставі ст. 55 та п. "б" ст. 48 розділу III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на командира батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А3913 підполковника ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «Догана».

Позивач вважаючи, що зазначене дисциплінарне стягнення накладено не правомірно, службове розслідування проведено з порушенням процедури, обставини справи досліджені не в повному обсязі, не об`єктивно, тому висновки службового розслідування не відповідають фактичним обставинам подій.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг та Законом України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби), який визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно вимог ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Частиною 2 статті 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 89 Дисциплінарного статуту визначено, що накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни з наряду (бойового чергування) чи після заміни його іншим військовослужбовцем.

Відповідно до вимог ст. 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

Наказом Міністра оборони України від 21.01.2017 № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі- Порядок № 608).

Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів).

Пунктом 3 Розділом ІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;

вини військовослужбовця;

порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;

у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Розділом ІІІ передбачено порядок проведення службового розслідування.

Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення чи призначення підпорядкованим посадовим (службовим) особам.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Пунктом 12 Порядку № 608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Розділом ІV Порядку № 608 зазначено повноваження осіб під час службового розслідування, а саме особи , які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Пунктом 3 розділу ІV цього Порядку № 608, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Згідно пункту 3 розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У розділі V Порядку № 608 зазначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Предметом оскарження у цій справі є наказ № 78-ос від 03.04.2020 «Про результати службового розслідування по факту розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення» в частині накладення дисциплінарного стягнення «Догана» на ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи підполковника ОСОБА_1 наказом №78 ос визнано таким, що порушив ст. 16, абзац 6 ст. 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзац 7 пункту 3.1.9. та абзац 3 пункту 3.3.1. наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, на підставі ст. 55 та п. "б" ст. 48 розділу III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 16 Розділу І "Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до мотивувальної частини акта проведення службового розслідування по факту розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А3913 : «підполковник ОСОБА_1 не здійснював контроль за правильним зберіганням матеріальних засобів (не переданих в ремонт з РСП-10 МН №45112, ПРМГ-5 № 8111), не вжив заходів для боротьби з нестачами».

Відповідно до пункту 4 акта проведення службового розслідування по факту розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А3913: «відомості про осіб, стосовно яких призначено службове розслідування». Службове розслідування проводилося щодо техніка - начальника зміни радіолокаційної системи посадки вузла зв`язку та РТЗ БЗ та РТЗ в/ч А3913 старшого прапорщика ОСОБА_3 , начальника групи зв`язку та телемеханіки командно-диспетчерського пункту радіотехнічного забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_4 та начальника радіомаркерного пункту прапорщика ОСОБА_5 (звільнений з лав Збройних Сил України 04.05.1999)

Отже, як вбачається, з матеріалів справи, службове розслідування, що призначене командиром в/ч А3913 від 05.02.2020 стосовно підполковника ОСОБА_1 не призначалося. Протилежне відповідачем суду не доведене.

Проаналізувавши Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України № 608, суд приходить до висновку, що службове розслідування щодо ОСОБА_1 не призначалось, що в свою чергу виключило можливість позивача бути в силу закону повідомленим про цей факт належним чином, набути відповідних прав та обов`язків, а також вжити заходів, передбачених законом для належного захисту своїх прав, які передбачені згаданими нормативно-правовими актами, що є порушенням п.3 розділу IV Порядку №608.

Суд констатує, що в наказі №108 від 16.02.2018 підполковник ОСОБА_1 не зазначений як особа, стосовно якої проводиться службове розслідування. В порушення вимог п. 3 розділу III Порядку №608.

Відповідно до п.1, 2 Розділу VI Порядку №608 командир (начальник), який призначив службове розслідування, у 10-денний строк розглядає акт та матеріали службового розслідування. За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Проте, як вбачається із матеріалів службового розслідування вид дисциплінарного стягнення не зазначено службовою особою, яка призначила службове розслідування на висновку (акті) прийнятому за результатами службового розслідування або на іншому документі.

Згідно ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Вина підполковника ОСОБА_1 службовим розслідуванням, що призначене командиром військової частини А3913 від 05.02.2020, не встановлювалася та не доводилася, у нього не відбиралися пояснення, за які притягнено до дисциплінарної відповідальності. Факти, за які позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності (постановка техніки на облік) суперечить встановленим у наказі, акті за результатом службового розслідування обставинам, а саме:

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі зазначено, що: «про необхідність постановки на облік в БЗ та РТЗ ОСОБА_1 було доведено під підпис в наказі командира військової частини А3913 від 09.01.2018 №3 та від 15.02.2018 №80 ос» далі наводиться стаття 114 Дисциплінарного статуту.

У резолютивній частині наказу командира військової частини А3913 від 15.02.2018 № 80 ос зазначено: «п. 7 до 16.03.2018 майору ОСОБА_1 здійснити передачу в ФЕС військової частини А3913 оригіналів первинних документів про передачу в ремонт РСП-10МН №45112, ПМРГ-5 №8111, ПАР-10 №7626".

Отже, ОСОБА_1 було доведено під підпис про необхідність здійснити передачу в ФЕС військової частини А3913 оригіналів первинних документів про передачу в ремонт РСП-10МН №45112, ПМРГ-5 №8111, ПАР-10 №7626, а не про поставку даної техніки на облік; зазначену дію необхідно було вчинити до 16.03.2018, тобто починаючи із 17.03.2018 до 18.09.2018 відповідач мав можливість виявити, бездіяльність позивача та притягнути його до дисциплінарної відповідальності, натомість розслідування було призначене лише 05.02.2020. Що суперечить ч. 2 ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме: дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, а саме з наказу від 03.04.2020 за № 778-ос за результатом службового розслідування було встановлено, що встановити яка саме нестача майна неможливо, не можливо встановити факт передавання (або не передавання) майна, а також встановлено безпідставне зняття з обліку у відділенні зв`язку, в автомобільній та електрогазовій службі, в ФЕС техніки зв`язку та РТЗ. Водночас резолютивною частиною розслідування (акту за результатом розслідування) було покладено обов`язок на позивача поставити зазначену техніку на облік.

Суд зауважує, що у тому ж акті службового розслідування зазначено, що підполковник ОСОБА_1 не здійснював контроль за правильним зберіганням матеріальних засобів (не переданих в ремонт з РСП-10МН №45112, ПРМГ-5 №8111), не вжив заходів для боротьби з нестачами. Водночас у акті (наказі) службового розслідування зазначено, що акту прийому-передачі посади позивачу (в тому числі майна) немає.

Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до переконання, що накладати дисциплінарне стягнення на позивача всупереч відсутності попередньої передачі йому такого майна, а також відсутності повноважень здійснення нагляду, контролю за майном протиправно. ОСОБА_1 у свою чергу може нести відповідальність лише за майно, яке йому передано у встановлений законом спосіб.

Крім того, в матеріалах службового розслідування відсутні та відповідачем не надано до матеріалів справи пояснення позивача під час службового розслідування, не було повідомлено про підстави проведення службового розслідування щодо нього, чим ОСОБА_1 був позбавлений здійснити належний захист під час службового розслідування. Дані товаро матеріальні цінності не передавалися за зберігання позивачу ні в силу функціональних обов`язків по посаді, ні по акту приймання передачі, а також інвентаризація таких не проводилася. Окрім того, з врахуванням виду притягнення до відповідальності позивача командиром військової частини не враховано ступінь вини останнього і обрання такого виду відповідальності як догана.

Суд дійшов висновку, що наказ командира Військової частини А 3913 № 71 від 03.04.2020 «Про результати службового розслідування по факту розкомплектованості техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення» в частині оголошення дисциплінарного стягнення «догани» ОСОБА_1 , є протиправним та таким, що належить скасувати.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 3913 про визнання протиправним та скасування наказу в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п. 11 резолютивної частини Наказу № 78 ос від 03.04.2020 про накладення на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя (підпис) Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2020 року.