Ухвала суду № 92378747, 21.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1873/20

У Х В А Л А

з питань строку звернення до суду

21 жовтня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,

представника позивача Білика П.Б.,

представника відповідача Паїк М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяву позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

в с т а н о в и в:

05.03.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2019 № Ф-3963-55.

Ухвалою від 10.03.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 25.03.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вказана заява обґрунтована тим, що позивач не отримував вимоги про сплату боргу, оскільки перебував за кордоном, що підтверджується відмітками у паспорті громадянина України для виїзду за кордон. Дізнався про оскаржену вимогу про сплату боргу лише 14.02.2020 та протягом 10-денного строку звернувся до суду з позовом.

03.04.2020 представник відповідача подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Вказана заява обґрунтована тим, що оскаржена вимога про сплату боргу вручена позивачу 06.12.2019, а тому позивач подав позовну заяву до суду з пропуском 10-денного строку.

Представник позивача подав до суду заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в якій зазначив, що підтвердженням перебування позивача за межами України по 21.12.2019, з 28.12.2019 по 05.02.2020 є відповідь Державної прикордонної служби України.

У підготовчому засіданні представник позивача заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду підтримав та просив суд її задовольнити. Проти задоволення заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечив та просив суд відмовити у її задоволенні.

У підготовчому засіданні представник відповідача заяву про залишення позовної заяви без розгляду підтримала та просила суд її задовольнити. Проти заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду заперечила та просила суд відмовити у її задоволенні.

При вирішенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд виходив з наступного.

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що дія Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон України № 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що не суперечить зазначеному Закону (частина перша статті 2 Закону України № 2464-VI).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини четвертої статті 25 Закону України №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що вказаний Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з банків, на які поширюються норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

З огляду на вказане, строк звернення до суду з позовом про визнання незаконною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2019 № Ф-3963-55 становить 10 календарних днів з дня надходження такої вимоги до позивача.

Суд при розгляді питання щодо строку звернення до суду враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 08.08.2019 у справі № 480/106/19.

Суд встановив, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7900059903582 позивач отримав оскаржену вимогу про сплату боргу (недоїмки) 06.12.2019.

Позивач заперечуючи проти отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2019 № Ф-3963-55 вказав на те, що не отримував та фізично не міг отримати таку вимогу, оскільки перебував за межами України.

З листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.09.2020 № 0.184-25374/0/15-20-Вих вбачається, що позивач перетинав державний кордон України у період з 01.07.2019 по 31.03.2020, а саме: 21.12.2019 – в`їзд; 28.12.2019 – виїзд; 05.02.2019 – в`їзд, 08.02.2020 – виїзд.

Таким чином, суд погоджується із аргументами позивача про те, що 06.12.2019 він не міг отримати оскаржену вимогу про сплату боргу (недоїмки), оскільки перебував за межами території України.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав інших доказів, які б підтверджували отримання позивачем оскарженої вимоги до 14.02.2020.

Таким чином, суд вважає, що позивач дізнався про вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2019 № Ф-3963-55 саме 14.02.2020.

Тому, останнім днем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2019 № Ф-3963-55 було 24.02.2020.

Згідно із штемпелем на поштовому відправленні, позивач звернувся до суду з позовом 24.02.2020.

З огляду на вказане, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду, а тому відсутні підстави для його поновлення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні заяви представника відповідача необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 122, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в :

у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.

У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена 23 жовтня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик