Ухвала суду № 92378540, 16.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

16 жовтня 2020 року м.Київ №320/6586/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду - Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Чорнобровенко Ю.В.;

за участі представника третьої особи - Хильницької В.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, в межах підготовчого судового засідання, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в особі її територіального підрозділу - Бориспільського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, третіх осіб: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л., Президента України Зеленського В.О. про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

на підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 та 358 КК України (шахрайства та підроблення документів); кримінальне провадження №12019100000000347.

21.08.2020, за вих. №5625/125/52/05-20 до суду надійшов лист, підписаний начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві О.Тімковим з повідомленням, що кримінальне провадження за №12019100000000347, досудове розслідування у якому проводилось слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві, за процесуального керівництва Київської місцевої прокуратури №6, відомості щодо якого внесено до ЄДРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. ч.3 ст.358 та ч.2 ст.190 КК України, яке було відкрито на підставі ухвали судді КОАС в адміністративній справі №320/6586/18 від 18.03.2020, втрачено при невстановлених обставинах.

З огляду на що, суд вважає за необхідне вказати на таке:

кримінально-процесуальним законодавством на слідчого органу досудового розслідування покладні наступні обов`язки: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Слідчий має статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними, лише їй притаманними повноваженнями в кримінальному провадженні. При виконанні службових обов`язків слідчий зобов`язаний: дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та законів України під час досудового розслідування; забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків; виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості.

Слідчий органу досудового розслідування, як сторона кримінального провадження, відповідно до приписів ч.2 ст.100 КПК України, зобов`язаний зберігати у стані, придатному для використання, документи кримінального провадження.

У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовити його дублікат,- ч.4 ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Статтею 8 Основного Закону України унормовано, що Конституція є законом прямої дії.

На виконання рекомендацій Венеційської комісії щодо вдосконалення діяльності прокуратури, ВРУ були внесені зміни до КПК України, якими визначені повноваження прокурора як процесуального керівника у досудовому розслідуванні.

Так, за правилом ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, поміж іншого, мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування.

Аналіз вищевказаних повноважень прокурора на стадії здійснення і організації досудового розслідування та процесуального керівництва ним дає підстави для висновку про можливість прокурора самостійно проводити повноцінне досудове розслідування від його початку до завершення.

Те, що функція організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням не зводиться до нагляду за таким розслідуванням, підтверджується також закріпленням за прокуратурою повноваження «нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку» та «вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження».

Таким чином, суд констатує, що процесуальний керівник – прокурор Київської місцевої прокуратури №6, маючи достатній обсяг повноважень на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100000000347, фактично не здійснював процесуального керівництва, підтвердженням чого є втрата кримінального провадження при невстановлених обставинах.

Згідно із ст.367 КК Україні, кримінальній відповідальності підлягають особи, які допустили службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

З об`єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв`язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

Службова недбалість може проявлятись у формі: 1) невиконання службових, обов`язків через несумлінне ставлення до них; 2) неналежного виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них. Неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби.

Відповідальність за ст. 367 настає у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання обов`язків спричинило негативні істотні наслідки і, коли вчинення певних дій входило у коло службових обов`язків службової особи, іншими словами, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був встановлений законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо до кола службових повноважень такої особи

Проаналізувавши дії слідчого та начальника слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві та процесуального керівника Київської місцевої прокуратури №6 у кримінальному провадженні №12019100000000347, які допустили безвідповідальне та несумлінне ставлення до виконання покладених на них КПК України обов`язків, суд приходить до висновку про наявність в них очевидних ознак недбалості.

Будучи службовими особами, на яких законом покладено обов`язок здійснення досудового розслідування у кримінальних справах та процесуального керівництва за додержанням законів під час проведення досудового розслідування відповідні особи через несумлінне ставлення до служби, допустили втрату кримінального провадження №12019100000000347, що потягло завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремого громадянина.

Ураховуючи вищевикладене та, керуючись статтями 243, 248, 249, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

направити окрему ухвалу директору Державного бюро розслідувань для внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей що вчинення слідчим та начальником слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та процесуального керівника Київської місцевої прокуратури №6 у кримінальному провадженні №№12019100000000347 від 30.03.2020 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 КК України.

Про виконання окремої ухвали невідкладно повідомити суд.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.