Рішення № 92378494, 23.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року № 320/3776/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001953201 від 17.02.2020 року Головного управління ДПС у Київській області, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 000, 00 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивачем заначено, що фактична перевірка проведена 24.01.2020 проведена податковим органом за відсутності підстав визначених нормами Податкового кодексу України (далі також - ПК України). Позивач стверджує, що не здійснює підприємницьку діяльність за місцем проведення фактичної перевірки.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки у посадових осіб контролюючого органу були законодавчі визначені підстави для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 . Також, зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено порушення вимог законодавства в частині реалізації алкогольного напою за ціною нижчою, ніж встановлена Постановою №957.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якому наголошено, що останнім не здійснюється підприємницька діяльність за місцем проведення фактичної перевірки. Вказано, що згідно договору оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . надано в оренду ОСОБА_2 .

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13.05.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.07.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.05.2012 про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №23380000000002481.

06.05.2020 між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди приміщення (торговий павільйон) за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 роки.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Київській області №41 від 10.01.2020 та направлення на перевірку №33 від 21.01.2020, №34 від 21.01.2020 посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , об`єкт перевірки: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

23.01.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Київській області складено акти про відмову від підпису у направлення на перевірку.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Київській області складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України в сфері виробництва і обігу підакцизної продукції №16/10-36-32-00-10/ НОМЕР_1 від 24.01.2020.

Перевіркою встановлено факт реалізації пакету вина ординарного кріпленого міцного спеціального типу біле «Портвейн 333», об`ємом 1 л., міцністю 40%, по ціні 43 грн., чим порушено вимоги статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 та вимоги Постанови КМУ №957 від 30.10.2008.

На адресу позивача ГУ ДПС у Київській області засобами поштового зв`язку надіслано запрошення платника для складання протоколу про адміністративне правопорушення, яке вручено особисто 28.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315122908675.

13.02.2020 посадовою особою ГУ ДПС у Київській області складено прокол №13 про адміністративне правопорушення щодо ФОП ОСОБА_1 .

На підставі акту перевірки №16/10-36-32-00-10/ НОМЕР_1 від 24.01.2020, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001953201 від 17.02.2020, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 000, 00 грн.

Не погоджуючись з актом фактичної перевірки, позивач оскаржив його до Державної податкової служби України в адміністративному порядку.

Рішенням від 24.04.2020 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року №957(далі - Постанова №957) у відповідних редакціях, дійсних станом на час виникнення спірних правовідносин.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

За унормуванням п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Відповідно до ч. 12 ст.18 Закону №481 надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Відповідно до ст. 1 Закону №481 роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування;

Згідно з абз. 31 ст. 1 Закону №481 мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Постановою КМУ № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі -Постанова КМУ №957) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Пунктом 1 Постанови №957 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Додатком до Постанови №957 визначено мінімальну роздрібну ціну «Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л» 49 грн.

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі по тексту - Порядок №790) визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

VI. Оцінка суду

З наведених вище положень законодавства вбачається, що на суб`єкта господарювання покладено обов`язок здійснювати роздрібну алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, зазначений у ліцензії, а також здійснення оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, не нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої; у випадку порушення зазначених вимог до суб`єкта господарювання застосовуються штрафні санкції.

Підстави для проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання визначаються статтею 80 ПК України. Однією із підстав проведення перевірки є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п. 80.2.5 ст.80 ПК України).

Судом встановлено, що фактична перевірка була проведена контролюючим органом на підставі п. 80.2.5 ст.80 ПК України відповідно до наказу №41 від 10.01.2020 та направлення на перевірку №33 від 21.01.2020, №34 від 21.01.2020 (видані на двох ревізорів - інспекторів ДПС, які проводили перевірку).

З матеріалів перевірки вбачається, що продавець - ОСОБА_3 , яка була присутня під час проведення перевірки, відмовилася від підписання та отримання акта перевірки, про що складено акти відмови від підпису від 23.01.2020, які відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України є підставою для проведення фактичної перевірки.

Отже, ГУ ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку суб`єкта господарювання на підставі, що визначена нормами Податкового кодексу України, відтак посилання позивача щодо порушення порядку та неправомірності проведення перевірки, спростовано матеріалами справи.

Додатком до Постанови №957 визначено мінімальну роздрібну ціну вермутів та інших вин виноградних натуральних з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л.» 49 грн.

Фактичною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено факт реалізації пакету вина ординарного кріпленого міцного спеціального типу біле «Портвейн 333», об`ємом 1 л., міцністю 40%, по ціні 43 грн., чим порушено вимоги статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 та вимоги Постанови КМУ №957 від 30.10.2008.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують продаж позивачем вказаного алкогольного напою за цінами, що вказані в акті перевірки.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву, зазначено, що оскільки на торговому об`єкті реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) відсутній, факт встановленого порушення підтверджується фотофіксацією.

Втім, суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки інформація про те, що на час проведення перевірки апарат РРО не використовувався, відсутня в акті перевірки.

Крім того, дослідивши акт перевірки, як основний доказ, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, судом встановлено, що вказаний документ не містить доказів, які б свідчили про факт безпосередньої реалізації пляшки відповідного алкогольного напою.

Разом з цим, судом встановлено, що торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_1 , який був об`єктом перевірки згідно договору оренди приміщення від 06.05.2019 ОСОБА_1 передано в тимчасове володіння ОСОБА_2 .

Таким чином, приміщення за адресою розміщення АДРЕСА_1 згідно вказаного договору, перебувало на момент проведення контролюючим органом перевірки, у користуванні ОСОБА_2 , що виключає провадження саме позивачем господарської діяльності за вище вказаною адресою, відтак позивач в розумінні ПК України не належним суб`єктом відповідальності за порушення виявлені в ході проведення фактичної перевірки, яка оформлена актом №16/10-36-32-00-10/ НОМЕР_1 від 24.01.2020.

ГУ ДПС у Київській області, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду жодних пояснень, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за реалізацію алкогольного напою за ціною, яка є нижчою за мінімальну роздрібну ціну, що встановлена Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30.10.2008, оскільки відповідачем не доведено в ході розгляду справи, факт реалізації підакцизного товару безпосередньо позивачем, як суб`єктом господарювання.

Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення №0001953201 від 17.02.2020 року Головним управління ДПС у Київській області, прийнято контролюючим органом не у межах та не у спосіб передбачений законодавством України, а отже підлягає скасуванню.

VIII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не спростував у ході розгляду справи, та не надав до суду належних і достатніх доказів, які спростовують твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що оскаржуваним рішенням було застосовано штрафні (фінансові) санкції саме у розмірі 10 000, 00 грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

IX. Розподіл судових витрат

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 26.06.2020.

Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 420, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001953201 від 17.02.2020 року Головного управління ДПС у Київській області, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 000, 00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у сумі 420 (чотириста двадцять) 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 23 жовтня 2020р.