Рішення № 92378294, 13.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2020 року (10 год. 45 хв.)Справа № 280/63/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Лузан К.Ю.,

представника відповідача – Сазонова Р.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (69035, м.Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 2833 від 13.12.2019 «Про накладення штрафу на АТ «Запоріжгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу».

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідачем за наслідками перевірки прийнято постанову № 2833 від 13.12.2019 «Про накладення штрафу на АТ «Запоріжгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» у розмірі 850 000грн. за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Позивач не погоджується із прийнятою відповідачем постановою, вважає її протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси. Вказує на те, що позивачем не було допущено посадових осіб відповідача до проведення перевірки, внаслідок чого регулятором складені акти про відмову позивача у проведені позапланового заходу. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована Форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Відповідачем не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Вважає, що законно відмовило представникам НКРЕКП у проведенні планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності з розподілу природного газу. Крім цього вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови НКРЕКП було порушено також порядок проведення засідання, визначений Законом та власним Регламентом. А саме зазначає, що акти №433 та №434 отримані позивачем 05.12.2019, а тому останнім днем надання пояснень є 12.12.2019. Позивачем відповідачу надані пояснення за один день до проведення засідання НКРЕКП. Отже не пізніше як за чотири робочі дні до дня проведення засідання НКРЕКП повинна отримати відповідні зауваженні та пропозиції з метою їх оприлюднення на офіційному веб-сайті, що не було зроблено до прийняття оскаржуваної постанови. Отже, відповідачем порушений порядок та процедуру прийняття оскаржуваної постанови. Також позивач зазначає, що у посвідченнях на проведення перевірки відповідачем не визначено конкретний перелік питань необхідності для здійснення такої перевірки. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 30.01.2020.

Відповідач позов не визнав та надав суду відзив на позовну заяву. Зокрема зазначає, що оскаржувана постанова є правомірною через наступне. Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу. Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Відповідач зазначає, що на підставі звернень споживачів, які повідомили НКРЕКП про застосування до останніх АТ «Запоріжгаз» коефіцієнта приведення до стандартних умов, що є порушенням Ліцензійних умов з розподілу, відповідач звернувся до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України, з метою отримання погодження для проведення позапланового заходу контролю ПАТ «Запоріжгаз». Після отримання згоди, відповідач намагався провести перевірку, проте, керівництвом позивача в усній формі повідомлено комісію з проведення перевірки про відмову у проведенні позапланової перевірки. Відповідачем складені акти про відмову позивача у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 03.12.2019 та 04.12.2019. Відповідач зазначає, що відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається не допуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова у доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки). Таким чином позивачем порушено вимоги пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону про контроль у частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Відповідачем були складені Акт від 05.12.2019 № 433 та Акт від 05.12.2019 № 434 за результатами проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Відповідач зазначає, що контроль при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Строк протягом якого орган державного нагляду (контролю) має затвердити такі уніфіковані форми актів не встановлений. Форма акту, що є додатком до Порядку № 428 відповідає положенням та формі уніфікованого акту перевірки. Зазначає, що вимоги Закону про контроль щодо необхідності приведення форм актів у відповідність із цим Законом на НКРЕКП не поширюються. Відповідач зазначає, що при здійсненні заходів державного контролю НКРЕКП застосовує виключно форму акту перевірки, яка є додатком до Порядку № 428 за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, яка є уніфікованою формою та яка відповідає Методиці № 342. До того ж, Порядок № 428 разом з додатком 18 (Акт перевірки) опубліковані на офіційному вебсайті НКРЕКП. Відповідач вважає, що позивач був зобов`язаний допустити працівників НКРЕКП до проведення позапланової перевірки. Також відповідач вказує, що оскільки пояснення від АТ «Запоріжгаз» були отримані НКРЕКП лише 17.12.2019, тому останні не могли бути опрацьовані та враховані під час прийняття оскаржуваної постанови. Вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята в межах повноважень на підставі порядку та процедури її прийняття, в розмірі встановленому Законом України «Про ринок природного газу».

Ухвалою суду від 10.03.2020 строк підготовчого провадження продовжувався до 08.04.2020.

У зв`язку із карантином, підготовче засідання відкладалось.

Ухвалою суду від 28.07.2020 провадження у справі зупинено до 14.09.2020.

14.09.2020 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою від 14.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2020.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.10.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2020 позовні вимоги підтримав повністю, із підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

13.10.2020 у судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення відповідно до змісту відзиву на позовну заяву.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 13.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до постанови НКРЕКП від 26.03.2019 № 425 «Про проведення позапланових перевірок ПАТ «ВІННИЦЯГАЗ», ПАТ «ВОЛИНЬГАЗ», ПАТ «ДНІПРОГАЗ», ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ», ПАТ «ЖИТОМИРГАЗ», ПАТ «ЗАКАРПАТГАЗ», ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ», ПАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ», ПАТ «КРИВОРІЖГАЗ», ПАТ «ЛЬВІВГАЗ», ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ», ПАТ «РІВНЕГАЗ», ПАТ «СУМИГАЗ», ПАТ «ХАРКІВГАЗ», ПАТ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ», ПАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ», ПАТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ», ПАТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» та посвідчення про проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 № 446 у період з 03.12.2019 по 05.12.2019 мав здійснити позапланову перевірку АТ «Запоріжгаз» щодо дотримання вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Комісія з проведення перевірки у перший день здійснення перевірки 03.12.2019 о 10:00 прибула за місцезнаходженням ліцензіата: м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7 та повідомила посадову особу - голову правління АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» Мізіка О.В. про намір розпочати проведення позапланової перевірки.

Голові правління АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» було пред`явлено оригінал Посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 № 446 (далі - Посвідчення №446) та вручено письмовий запит комісії від 02.12.2019 № 40-13/1932 щодо надання інформації та документів, необхідних для проведення позапланової перевірки.

АТ «Запоріжгаз», не допустило представників НКРЕКП до проведення перевірки 03.12.2019.

03.12.2019 відповідачем складений акт про відмову позивача у проведенні позапланового заходу державного контролю.

Також, акт про відмову АТ «Запоріжгаз» у проведенні позапланового заходу державного контролю складений 04.12.2019.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 06.08.2020 № 1658 «Про проведення позапланових перевірок ПАТ «ВІННИЦЯГАЗ», ПАТ «ВОЛИНЬГАЗ», ПАТ «ДНІПРОГАЗ», ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА», ПАТ «ЖИТОМИРГАЗ», ПАТ «ЗАКАРПАТГАЗ», ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ», ПАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ», ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ», ПАТ «КРИВОРІЖГАЗ», ПАТ «ЛЬВІВГАЗ», ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ», ПАТ «РІВНЕГАЗ», ПАТ «СУМИГАЗ», ПАТ «ХАРКІВГАЗ», ПАТ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ», ПАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ», ПАТ «ЧЕРНІВЦІГАЗ», ПАТ «ЧЕРШГІВГАЗ» та посвідчення про проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 № 447 у період з 03.12.2019 по 05.12.2019 мав здійснити позапланову перевірку АТ «Запоріжгаз» щодо дотримання вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Позивач не допустив комісію з проведення перевірки до проведення позапланового заходу державного нагляду, про що 03.12.2019 та 04.12.2019 складено відповідні акти.

05.12.2019 відповідачем складений акт №433 та №434 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Відповідно до зазначених актів, позивачем порушено вимоги пункту 2.1 глави Ліцензійних умов з розділу в частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Позивачем 12.12.2019 надані письмові пояснення №690-Ск-15208-1219 на акт від 05.12.2019 №433, та пояснення від 12.12.2019 №690-Ск-15207-1219 на акт від 05.12.2019 №434.

На веб-сайті НКРЕКП в матеріалах до засідання були опубліковані обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на АТ «Запоріжгаз» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» (надалі - Обґрунтування).

Як зазначено у вищевказаних Обґрунтуваннях, відповідач вважає, що АТ «Запоріжгаз» порушено пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, а саме: ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою покладено обов`язок на суб`єкт господарювання щодо надання допуску посадових осіб органу державного нагляду до здійснення заходів державного нагляду, в даному випадку позапланової виїзної перевірки.

13.12.2019 відповідачем винесено постанову № 2833 «Про накладення штрафу на АТ «Запоріжгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу», якою на позивача накладено штраф у розмірі 850 000 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V).

Згідно ст. 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 877-V, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон України № 222-VIII) визначено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України № 222-VIII, орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення регулює Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон України № 1540-VIII).

Частиною 1 ст. 1 Закону України № 1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно ст. 3 Закону України № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1 - 3 ст. 19 Закону України № 1540-VIII передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України № 1540-VIII, під час здійснення державного контролю Регулятор має право:

1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;

2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;

3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;

5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;

6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України № 1540-VIII, за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі - Порядок № 428).

Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Цей Порядок установлює: процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов (пункти 1.3 та 1.4 Порядку № 428).

Згідно пункту 7.2 Порядку № 428, при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки.

При цьому вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання).

Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).

Із змісту оскаржуваної постанови НКРЕКП 2833 від 13.12.2019 слідує, що на підставі актів № 433 від 05.12.2019 та №434 від 05.12.2015 на позивача накладено штраф у розмірі 850000 грн. за порушення п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно - правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом

Суд зазначає, що позивач на законних підставах відмовив представникам НКРЕКП у проведенні заходу державного нагляду, оскільки для належного здійснення заходу державного нагляду (контролю) та оформлення її результатів, контролюючому органу необхідно було розробити уніфіковану форму акта перевірки та оприлюднити на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження, і колегія суддів з таким погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ч. 7 Закон України № 222-VIII, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 10 Закону України № 877-V встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) мас право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному вебсайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Як слідує з матеріалів справи, станом на час проведення НКРЕКП планового заходу остання не затверджена та не оприлюднила на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Як зазначалось вище, Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 затверджено «Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов» (далі - Порядок № 428).

Відповідно до Додатку 18 до вказаного Порядку контролю (пункт 5.1) НКРЕКП затверджено форму Акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, в якому відсутній перелік питань залежно від ступеня ризику та який не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ч. 15 ст. 4 Закону України № 877-V, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Частиною 2 ст. 5 названого Закону встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному вебсайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методики), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджуються Кабінетом Міністрів України

Дані Методики затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342.

Пунктом 2 цієї постанови визнані такими, що втратили чинність:

постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»;

постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 362 «Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»;

п.20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1103.

Суд зазначає, що уніфіковані форми актів, розроблені відповідно до вимог Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 08.2013 № 752, не містили переліку питань залежно від ступеня ризику. Переліки питань залежно від ступеня ризику містяться виключно в уніфікованих формах актів, затверджених органами державного нагляду (контролю) відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.

Відтак, з початком застосування нових Методик всі критерії та уніфіковані форми актів. розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, є нечинними.

Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

Тобто, якщо органом державного нагляду (контролю) не затверджена та не оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

Дана правова позиція щодо правомірності недопуску до здійснення державного нагляду (контролю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, висловлена Державною регуляторною службою України та оприлюднена на власному офіційному вебсайті.

Відповідачем не надано суду доказів оприлюднення уніфікованих форм актів.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що позивач законно відмовив представникам НКРЕКП у проведенні позапланових заходів державного нагляду, а акти від 05.12.2019 №433 та №434 складені у формі, яка не відповідає уніфікованій формі акта перевірки, встановленій наведеною Методикою, що в свою чергу вказує на протиправність та наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки така прийнята на основі інформації наведеної в акті перевірки № 235 від 08.07.2019.

Суд також вважає за необхідне зазначити таке.

Закон №222-VІІІ визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (ст. 2).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №222-VІІІ, державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №222-VІІІ, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт перевірки у двох примірниках в останній день перевірки. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. У разі виявлення порушення органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п`яти робочих днів з дня складення акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Частинами 14, 15 статті 19 Закону №222-VІІІ встановлено, що акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.

Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.

Отже, за результатами перевірки складається акт, у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора та рішення Регулятора оформлюються постановами, а рішення щодо усунення порушень, які були встановленні під час перевірки, оформлюються розпорядженнями.

В той же час судом встановлено та учасниками справи підтверджено, що АТ «Запоріжгаз» не допустило представників НКРЕКП до проведення позапланового заходу, з підстав того, що останнім не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

При цьому, відповідачем було складено акти за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону №222-VІІІ, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав.

Отже, за вищенаведеними нормами, Закон №222-VІІІ не ототожнює відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування та порушення ліцензіатом ліцензійних умов.

Відмова від проведення перевірки за своєю суттю є окремою дією суб`єкта господарювання, яка має окремі від порушень саме ліцензійних умов ознаки.

У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.

В даному випадку перевірка відповідачем взагалі не проводилась через відмову позивача у її проведенні. Отже про відмову від проведенні перевірки відповідач повинен був скласти окремий акт, а не акт за наслідками проведеної перевірки, якої проведено не було.

При цьому, відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону №222-VІІІ акт про недопуск є підставою для анулювання ліцензії лише у випадку, якщо для такого недопуску у суб`єкта господарювання не було законних підстав.

Проте, суд вважає, що позивач правомірно не допустив відповідача до проведення позапланового заходу державного контролю.

Для належного здійснення заходу державного нагляду (контролю) та оформлення її результатів, контролюючому органу необхідно було розробити уніфіковану форму акта перевірки та оприлюднити на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. Відсутність відомостей про затвердження та оприлюднення уніфікованої форми акта свідчить про протиправність процедури проведення позапланової перевірки.

Натомість, такий акт було подано до розгляду на засідання Регулятора, яке проводилося у формі відкритого слухання та у відповідності до статей 17, 19, 22 Закону України № 1540-VIII винесено оскаржувану постанову, якою накладено на позивача штраф.

Отже, правовою підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугували саме акти № 433 та №434 від 05.12.2019, які, як встановлено судом, не відповідають уніфікованій формі, що у свою чергу свідчить про відсутність у нього ознак носія доказової інформації та вказує на відсутність правових підстав для його розгляду та прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу №2833.

Твердження представника відповідача, що вищевказані акти складені у формі, передбаченій Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (постанова НКРЕКП № 428 від 14.06.2018) не заслуговує уваги, оскільки зазначений Порядок не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не є обов`язковим до виконання та має лише рекомендаційний характер.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач серед іншого також посилається на порушення відповідачем порядку проведення комісією засідання.

Суд зазначає, що Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень визначені статтею 14 Закону №1540-VIII.

Відповідно до вказаної норми Закону засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

У разі розгляду питання на закритих слуханнях Регулятор приймає рішення щодо доступу осіб, які можуть бути присутніми на таких слуханнях.

Регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 4) затверджує щорічний звіт Регулятора; 5) затверджує регламент Регулятора; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.

Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті. Зберігання записів таких трансляцій та вільний доступ до них на офіційному веб-сайті забезпечується Регулятором протягом не менше одного року з дня проведення засідання.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що основною формою роботи Регулятора є його засідання, на якому останній, зокрема розглядає справи щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків. Оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, протягом відповідного строку, переліку питань, що вносяться на розгляд Регулятора, а також проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, зауваження та пропозиції, а також позиція Регулятора щодо зауважень. Рішення Регулятора оформлюються постановами. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом, який також оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Здійснення онлайн-трансляції засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на офіційному веб-сайті Регулятора.

Відповідно до пункту 7.5 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 (далі - Регламент), перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Судом встановлено, що у відповідності до вимог статті 14 Закону України № 329-VIII та вищевказаного Регламенту 09.12.2019 на офіційному веб-сайті відповідача було оприлюднено Порядок денний засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що має відбутись у формі відкритого слухання 13.12.2019, та перелік питань до зазначеного засідання, зокрема питання 21 «Про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Запоріжгаз».

При цьому, як зазначено позивачем та не оспорюється відповідачем, пояснення АТ «Запоріжгаз» до акту № 435 були отримані НКРЕКП лише 17.12.2019, тому не могли бути опрацьовані НКРЕКП та враховані під час прийняття постанови № 2834.

Згідно із п. 7.7 Регламенту, відповідні структурні підрозділи, питання яких винесені на розгляд засідання НКРЕКП, не пізніше як за чотири робочі дні до дня проведення засідання готують проекти рішень НКРЕКП, зокрема проекти постанов або розпоряджень, що пропонуються до прийняття, та обґрунтування до них, які підписуються керівником структурного підрозділу та візуються членом НКРЕКП, відповідно до розподілу обов`язків, одержані зауваження та пропозиції, а також аргументована позиція НКРЕКП щодо одержаних зауважень, у разі необхідності додають інші документи: аналітичні довідки, таблиці, діаграми тощо, та направляють в електронному вигляді до відділу інформації та комунікацій з громадськістю для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Отже, не пізніше, як за чотири робочі дні до дня проведення засідання НКРЕКП повинна отримати відповідні зауваження та пропозиції з метою їх оприлюднення на офіційному веб-сайті, що не було зроблено до прийняття оскаржуваної постанови.

Наведене вище свідчить про недотримання відповідачем порядку та процедури прийняття оскаржуваної постанови № 2833 від 13.12.2019.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (69035, м.Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2833 від 13 грудня 2019 року «Про накладення штрафу на АТ «Запоріжгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» судові витрати у розмірі 12 750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.10.2020.

Суддя Ю.В. Калашник