Рішення № 92378053, 15.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/8164/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування пільгового стажу роботи, не призначення пільгової пенсії з урахуванням пільгового стажу ОСОБА_1 відповідно до п.«б» ст.13, п. «б» ст.ст. 55, 56, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення" незаконними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи:

- в Житомирській геологорозвідувальній експедиції в якості робітника геологопошукових робіт, техніка-гідрогеолога III категорії, готувача глинистого розчину, техніка-гідрогеолога II категорії з 02.02.1988 по 14.02.1996;

- в ТОВ «Валки - Ільменіт» в якості електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання з 03.06.2011 по 02.08.2016;

- період навчання з 01.09.1979 по 16.12.1982 в СГПТУ №25 м. Ленінград;

- період служби в радянській армії з 10.11.1982 по 25.12.1984;

- провести перерахунок пенсії з 03.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем незаконно відмовлено у призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу, оскільки при зверненні до управління із заявою щодо призначення пенсії надав всі необхідні документи, що підтверджують відповідний стаж.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, подано до суду відзив на позовну заяву, у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю. Заперечуючи проти позовних вимог стверджує, що період виконання польових, геолорозвідувальних та пошукових робіт безпосередньо в польових у мовах становить 2 роки 8 місяців 3 дні, тобто права на пенсію за вислугу років відповідно до підпункту 2-1 пункту 2 Прикінцевих положень закону №1058 позивач не має через відсутність стажу в польових умовах не менше 12 років 6 місяців. Крім того, підтверджуваний стаж по Списку №2 за наявними документами становить 5 років 2 місяці. Оскільки позивач не має половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці на роботах, які передбачені Списком №2 (тобто не менше 6 років 3 місяців) право на пенсію за віком за періоди роботи по Списку №2 відсутнє. Зауважив, що у зв`язку із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.10.2017 №248-VIII, яким внесено зміни до статті 114 Закону №1058, взаємозалік періодів роботи відповідно до статті 114 та пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не проводиться.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 03.01.2020 щодо проведення перерахунку пенсії через перехід з виду на вид з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію за віком за періоди роботи, що дають право на призначення пенсії по Списку №2 відповідно до пункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пенсії за вислугу років відповідно до пункту 2.1. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 03.02.2020 №273/02-22 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про відмову у проведенні перерахунку через перехід. Підставою визначено відсутність пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пільгової пенсії, звернувся до суду за захистом порушеного права на пенсійне забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058).

Згідно із частиною 1 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до норм ст.48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Порядок №383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (пункту 3 Порядку №383).

Записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 підтверджено, що у спірні періоди останній займав наступні посади:

- робітник геологопошукових робіт, техніка-гідрогеолога III категорії, готувача глинистого розчину, техніка-гідрогеолога II категорії з 02.02.1988 по 14.02.1996 в Житомирській геологорозвідувальній експедиції;

- електрослюсар (слюсар) чергового з ремонту обладнання з 03.06.2011 по 02.08.2016 року в ТОВ «Валки - Ільменіт»;

- період навчання в СГПТУ №25 м. Ленінград з 01.09.1979 по 16.12.1982;

- період служби в радянській армії з 10.11.1982 по 25.12.1984.

Щодо зарахування стажу з 02.02.1988 по 14.02.1996 в Житомирській геологорозвідувальній експедиції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Так, згідно із записами трудової книжки та довідки, яка видана ТОВ "Житомирбуррозвідка" від 20.05.2019 №3/85 у період з 02.02.1988 по 14.02.1996 позивач працював на посадах робітника геологопошукових робіт ІІІ розряду, техніка-гідрогеолога, готувача глинистого розчину, техніка -гідрогеолога ІІ категорії.

Польовий стаж в розрізі по роках згідно довідки від 20.05.2019 №3/85 складає: 1988 р. -92 дні, 1989 р.-114 днів, 1990 р.-165 днів, 1991 р. - 129 днів, 1992 р.-147 днів, 1993 р.-119 днів, 1994 р.-113 днів, 1995 р.-74 дні, 1996 р.-10 днів.

Як наслідок, відповідач дійшов висновку про відсутність права на пенсію за вислугу років відповідно підпункту 2-1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058, оскільки стаж позивача в польових умовах складає менше 12 років 6 місяців.

Щодо зарахування стажу з 03.06.2011 по 02.08.2016 на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання в ТОВ «Валки - Ільменіт» до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, судом враховано, що вказана посада передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36.

Однак, відповідач дійшов висновку, про відсутність права на пенсію за віком за періоди роботи по Списку №2, оскільки стаж роботи ОСОБА_1 із шкідливими і важкими умовами праці на роботах, які передбачені Списком №2 складає 5 років 2 місяці, що є меншим встановлених законодавством 6 років 3 місяців.

При цьому зазначив, що у зв`язку із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України взаємозалік періодів роботи відповідно до статті 114 Закону № 1058 та пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не проводиться.

Відносно відповідних висновків відповідача суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, загальний стаж роботи ОСОБА_1 , при досягненні ним 57 років, відповідно до поданих документів становить більше 38 років, з яких пільговий стаж роботи становить 7 років 10 місяців 3 дні, зокрема за Списком № 2 - 5 років 2 місяці та за вислугу років - 2 роки 8 місяців 3 дні. Відповідні обставини відповідачем не заперечуються.

За приписами частини 6 статті 56 Закону №1788-XII, при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Зазначена норма не містить умови, що стаж позивача за Списком №2 та за вислугу років повинен складати не менше ніж 12 років та 6 місяців.

Дана норма містить лише умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, що повністю відповідає наявному у позивача стажу роботи та його віку.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи відповідача, що Законом № 1058, зокрема, статтею 114 цього Закону, не передбачено взаємного зарахування періодів роботи, передбачених підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058 та відповідно до статті 55 Закону № 1788-XII, якщо право на пільгову пенсію визначається із зниженням пенсійного віку.

Суд наголошує, що Закон №1788-XII, зокрема ст.56 цього Закону передбачає, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону №1788-XII провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач має стаж роботи: за Списком №2, що складає 5 років 2 місяці; за вислугу років, що складає 2 роки 8 місяців 3 дні, отже, загальний пільговий стаж відповідно до ст. 56 Закону №1788-XII складає 7 років 10 місяців 3 дні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою щодо призначення йому пільгової пенсії за Списком №2 та відповідно до ст.55 Закону №1788-XII відповідачем протиправно було відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо вимог зарахування до пільгового стажу період навчання з 01.09.1979 по 16.12.1982 в СГПТУ №25 та період служби в радянській армії з 10.11.982 по 25.12.1984, суд враховує наступне.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України « Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 по закінченню навчання в СГПТУ №25 -16.12.1982, з 19.07.1982 позивач працював токарем 3 розряду цеху №2 Ленінградської ремонтно-експлуатаційної бази флота.

Крім того, у відповідності до вимог частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що здобута позивачем спеціальність та відповідно у подальшому займана посада, не відносяться до тих, що дають право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За приписами частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періодів роботи з 02.02.1988 по 14.02.1996 та з 03.06.2011 по 02.08.2016 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 02.02.1988 по 14.02.1996 на посаді робітника геологопошукових робіт, техніка-гідрогеолога III категорії, готувача глинистого розчину, техніка-гідрогеолога II категорії, з 03.06.2011 по 02.08.2016 на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання та провести перерахунок пенсії через перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п."б"ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з моменту звернення із заявою, тобто з 03.01.2020.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи з 02.02.1988 по 14.02.1996 та з 03.06.2011 по 02.08.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.02.1988 по 14.02.1996 у Житомирській геологорозвідувальній експедиції на посаді робітника геологопошукових робіт, техніка-гідрогеолога III категорії, готувача глинистого розчину, техніка-гідрогеолога II категорії; з 03.06.2011 по 02.08.2016 у ТОВ «Валки - Ільменіт» на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання та провести перерахунок пенсії через перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п."б" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з моменту звернення із заявою, тобто з 03.01.2020.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа