Рішення № 92377832, 13.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Справа № 160/2207/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Москаленка Є.А.,

представника відповідача: Ширяєва В.Д.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006341304 від 25.02.2019р., прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006361304 від 25.02.2019р., прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006351304 від 25.02.2019р., прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №227849-53 від 07.05.2019р., винесену Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування пред`явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про отримання ОСОБА_1 додаткового блага у 4 кварталі 2017 року від ПАТ «Укрсоцбанк» у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р. у розмірі 915082,74грн., яка була списана банком, оскільки у даному випадку анулювання цієї заборгованості відбулося внаслідок звернення ПАТ «Укрсоцбанк» стягнення на предмет іпотеки, яким було забезпечено укладений кредитний договір відповідно до іпотечного договору №841 від 05.10.2006р., в рахунок погашення основного зобов`язання шляхом оформлення на себе права власності на цей предмет іпотеки (житловий будинок), тому ОСОБА_1 , як іпотекодавець, не отримала жодного доходу, який може бути об`єктом оподаткування у розумінні приписів п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, так як ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними. Отже, з моменту задоволення вимог банку за кредитним договором шляхом переоформлення останнім, як іпотекодержателем, права власності на предмет іпотеки, що мало місце у даному випадку, зобов`язання по кредитному договору №09.2/330-6 від 05.10.2006р. є припиненими, а будь-які вимоги по ньому є недійсними. Таким чином, позивач не повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік із зазначенням у ній до оподаткування додаткового блага у розмірі 915082,74грн., а також сплачувати з нього податок на доходи фізичних осіб згідно з п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України та військовий збір за приписами п.161 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року вказана позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 4731,33грн; належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду та відповідача; завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу позивача).

На виконання вимог ухвали суду від 02.03.2020р. позивачем до канцелярії суду 18.03.2020р. надана заява про усунення недоліків, якою означені недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2207/20, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 23.04.2020 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

04 травня 2020 року від відповідача до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав, заперечував проти його задоволення та просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року встановлено порушення ОСОБА_1 приписів п.176.1 ст.176, абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки у перевіреному періоді ОСОБА_1 отримала доходи від ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 915082,74грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126), які згідно абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та мають бути відображені платником податків в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, водночас, в порушення норм чинного законодавства, ОСОБА_1 станом на дату складання акта документальної позапланової невиїзної перевірки податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік не подала і податкові зобов`язання з отриманого доходу не сплатила. Отримання ОСОБА_1 додаткового блага, яке включається до об`єкта оподаткування, підтверджується листом ПАТ «Укрсоцбанк» від 20.06.2018р. за №05.6-12/79-667, в якому зазначено, що ПАТ «Укрсоцбанк» здійснило анулювання основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 у сумі 915082,74грн. у 4 кв. 2017 року, повідомивши боржника відповідно до вимог абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції чинній момент списання кредитної заборгованості боржника), при цьому, сума анульованого основного боргу ОСОБА_1 у розмірі 915082,74грн. включена ПАТ «Укрсоцбанк» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 4 квартал 2017р. за ознакою доходу « 126» (додаткове благо). Згідно з відомостями ЦБД ДРФО із суми доходу, отриманого ОСОБА_1 від ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 915082,74грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався. Відтак, у зв`язку із отриманням позивачем у 4 кварталі 2017 року доходу - додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) основної заборгованості за кредитом, відповідачем правомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за 2017 рік, а через не подання ОСОБА_1 річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік застосовано відповідну штрафну санкцію. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020р. вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/2207/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24 червня 2020 року о 13:00год.

Позивач в підготовче судове засідання 24 червня 2020 року не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 24.06.2020 року останньою до канцелярії суду подано заява, в якій вона, зокрема, просила перенести підготовче засідання на інший день.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 24 червня 2020 року також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

У зв`язку із наведеним підготовче судове засідання відкладено на 15.07.2020 року на 10:00 год.

15 липня 2020 року від позивача на електронну адресу суду та до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання виклала позицію аналогічну зазначеній нею у позовній заяві. Додатково ОСОБА_1 зазначала, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2015 року у справі №206/2684/15-ц стягнуто на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 1412438 грн. 10коп., яка складалась із заборгованості за кредитом - 706635,00грн. 89коп., заборгованості за відсотками - 526549грн. 65коп., розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту - 83429грн. 40 коп., розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків 155823грн. 16коп., а всього 1412438грн. 10коп. Вказане рішення набуло законної сили 21.08.2015р. При цьому, 28.11.2017р. ПАТ «Укрсоцбанк» з мстою виконання вказаного вище судового рішення та погашення існуючої суми заборгованості по кредитному договору прийняв у власність будинок, який був предметом іпотеки, в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку». Отже, до правовідносин, які склалися між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» не може застосовуватися абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, оскільки у позивача був відсутній зі сторони ПАТ «Укрсоцбанк» факт прощення заборгованості за кредитним договором, а грошові кошти у розмірі 915082грн. 74 коп. не можуть підлягати включенню до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу позивача за 2017 рік, оскільки не є додатковим благом позивача, а також вони не можуть оподатковуватися військовим збором.

15 липня 2020 року від представника позивача до канцелярії суду також надійшли клопотання про залучення до участі у справі №160/2207/20 в якості третьої особи Акціонерного товариства «Альфа-Банк», що є правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», та про долучення документів до матеріалів справи.

В підготовче судове засідання 15 липня 2020 року представники сторін не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, у зв`язку із чим підготовче судове засідання відкладено на 29.07.2020 року на 13:00 год.

В підготовче судове засідання 29 липня 2020 року позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, при цьому 29 липня 2020 року на електронну адресу суду від нього надійшло клопотання, в якому останній просив продовжити строк підготовчого провадження у справі та розглянути дане клопотання за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 29 липня 2020 року 2020 року також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/2207/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) до 15 вересня 2020 року.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 15 вересня 2020 року о 13:15год.

Позивач в підготовче судове засідання 15 вересня 2020 року не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, при цьому 15 вересня 2020 року до канцелярії суду від нього надійшла заява, в якій останній просив провести підготовче судове засідання у справі в порядку письмового провадження, та розпочати розгляд справи по суті у наступному судовому засіданні.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 15 вересня 2020 року 2020 року також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача про залучення Акціонерного товариства «Альфа-Банк» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, до участі у справі №160/2207/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) було відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу №160/2207/20 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 07 жовтня 2020 року о 16:00год.

У судове засідання 07 жовтня 2020 року сторони не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, у зв`язку із чим судове засідання відкладено на 13 жовтня 2020 року на 16:00 год.

У судовому засіданні 13 жовтня 2020 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, допущено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Представник позивача у судовому засіданні 13 жовтня 2020 року підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені в ньому та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 13 жовтня 2020 року пред`явлений позов не визнав у повному обсязі та заперечував проти його задоволення, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») укладено договір кредиту №09.2/330-6 від 05.10.2006 року на суму 40000 доларів США, зі сплатою 13,0 відсотків річних та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 04 жовтня 2021 року.

Також 05.10.2006р. між ОСОБА_1 та банком було укладено Іпотечний договір №841 від 05.10.2006 року, посвідченого 05.10.2006р. нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №239, згідно з яким в забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту № 09.2/330-6 від 05.10.2006 року ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння - житловий будинок загальною площею - 115,4 кв.м. та житловою площею - 65,3 кв.м., гараж, споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю предмета іпотеки 252500,00грн.

28.07.2008р. у зв`язку із здійсненням переоцінки предмета іпотеки, між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») укладено іпотечний договір №117 від 28.07.2008р., посвідчений 28.07.2008р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. та зареєстрований в реєстрі за №2186, згідно з яким в забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту № 09.2/330-6 від 05.10.2006 року ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння - житловий будинок загальною площею - 115,4 кв.м. та житловою площею - 65,3 кв.м., гараж, споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю предмета іпотеки 582516,00грн.

Крім того, з матеріалів справи також встановлено, що одночасно з укладенням договору кредиту №09.2/330-6 від 05.10.2006 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_2 зобов`язався відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №09.2/330-6 від 05.10.2006 року. Поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники, що дає право кредитору звернутися із вимогою про виконання боргових зобов`язань як до позичальника, так і до поручителя.

27.05.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 вимог кредитного договору звернулось до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 10.08.2015р. в цивільній справі №206/2685/15-ц (№2/206/860/15) за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки від 05.10.2006 року припиненим, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №07.2/330-6 від 05.10.2006 року, яка складається із: заборгованості за кредитом - 706635грн. 89коп, заборгованості за відсотками - 526549 грн.65коп., розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту - 83429 грн.40коп, розміру пені за несвоєчасне повернення відсоткам - 155823 грн. 16 коп., а всього 1412438 грн. 10коп., а також стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» повернення суми сплаченого судового збору у розмірі 3654 грн. 00коп. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки від 05.10.2006 року припиненим - відмовлено.

Вищевказане рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 10.08.2015р. в цивільній справі №206/2685/15-ц (№2/206/860/15) набрало законної сили 04.11.2016р.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому, ПАТ «Укрсоцбанк» 28.11.2017р. скористався правом позасудового захисту та задовольнив свої вимоги за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р., забезпечені іпотекою (іпотечний договір №117 від 28.07.2008р.), шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння - житловий будинок загальною площею - 115,4 кв.м. та житловою площею - 65,3 кв.м., гараж, споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення державного реєстратора Молчанова С.О. Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Дніпропетровської області №38418047 від 29.11.2017р., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №109914011 від 04.01.2018р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Довідкою про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу від 22.12.2017р. №1728 ПАТ «Укрсоцбанк» повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» банк 28.11.2017р. задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (рішення державного реєстратора Молчанова С.О. Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Дніпропетровської області №38418047 від 29.11.2017р.), який знаходився в іпотеці банку відповідно до умов іпотечного договору №117 від 28.07.2008р., посвідченого 28.07.2008р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №2186, та кредитного договору №09.2/330-6 від 05.10.2006р. Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ринкова вартість предмета іпотеки станом на 28.11.2017р. визначена на рівні 1358698,00грн. Таким чином, після здобуття банком права власності на предмет іпотеки, заборгованість за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р. склала 99670 доларів США 01 цент, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.11.2017р. складає 2674671,73грн. та пеня 9921,68грн., а саме: сума кредиту - 34100 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.11.2017р. складає 915082,74грн.; пеня - 65570 доларів США 01 цент, за офіційним курсом НБУ станом на 28.11.2017р. складає 1759588,99грн.; пеня - 9921,68грн. У зв`язку із задоволенням вимог іпотекодержателя в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» на дату державної реєстрації банком права власності на нерухомість ОСОБА_1 прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р. в розмірі 34100 доларів США 00 центів, пеня 65570 доларів США 01 цент та пеня 9921,68грн. Також банком зазначено, що відповідно до вимог ПК України до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2017 рік має бути включено дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 34100 доларів США 00 центів, при цьому отриманий дохід має бути оподаткований податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%, які ОСОБА_1 має самостійно сплатити до Державного бюджету.

Судом також встановлено, що в подальшому на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 30.08.2018р. №4979-п та повідомлення від 30.08.2018р. №2043, згідно із пп.191.1.1 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ковальовою Н.Л. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт від 22.10.2018р. №61571/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Як слідує з акта перевірки від 22.10.2018р. №61571/04-36-13-04/ НОМЕР_1 , за результатами її проведення встановлено порушення платником податків фізичною особою ОСОБА_1 приписів:

- п.176.1 ст.176 ПК України внаслідок неподання ОСОБА_1 податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік;

- абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України у зв`язку із отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 164570,89грн.;

- п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України у зв`язку із отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано військовий збір за 2017 рік в розмірі 13714,24грн.

Вказані висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що у перевіреному періоді ОСОБА_1 отримала доходи від ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 915082,74грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126), які згідно абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та мають бути відображені платником податків в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, водночас, в порушення норм чинного законодавства, ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік не подала і податкові зобов`язання з отриманого доходу не сплатила. ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу фізичної особи ОСОБА_1 надіслано рекомендований лист від 05.04.2018р. за №17074/10/04-36-13-08, яким повідомлено позивача про необхідність подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, який отримано ОСОБА_1 04.05.2018р., однак, станом на дату складання акта документальної позапланової невиїзної перевірки податкову декларацію так і не було подано. Листом від 08.05.2018р. №25214/10/04-36-13-08 ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулось до ПАТ «Укрсоцбанк» щодо надання інформації про отримання ОСОБА_1 доходу від АТ «Укрсоцбанк» у 2017 році. Листом від 20.06.2018р. за №05.6-12/79-667 ПАТ «Укрсоцбанк» на вищевказаний запит контролюючого органу надано інформацію про те, що ПАТ «Укрсоцбанк» здійснило анулювання основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 у сумі 915082,74грн. у 4 кв. 2017 року, повідомивши боржника відповідно до вимог абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції чинній момент списання кредитної заборгованості боржника), при цьому, сума анульованого основного боргу ОСОБА_1 у розмірі 915082,74грн. включена ПАТ «Укрсоцбанк» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 4 квартал 2017р. за ознакою доходу « 126» (додаткове благо). Згідно з відомостями ЦБД ДРФО із суми доходу, отриманого ОСОБА_1 від ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 915082,74грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався, як і не було сплачено військовий збір за 2017 рік згідно з вимогами п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

На підставі вищезазначеного акта перевірки ГУ ДФС в Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019р.:

- №0006341304, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 205713,61грн., з яких за податковим зобов`язанням - 164570,89грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 41142,72грн.;

- №0006361304, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 17142,80грн., з яких за податковим зобов`язанням - 13714,24грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3428,56грн.;

- №0006351304, яким ОСОБА_1 нараховано штрафну (фінансову) санкцію за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 170,00грн.

Крім того, 07.05.2019р. ГУ ДФС в Дніпропетровській області виставлено податкову вимогу форми «Ф» №227849-53 від 07.05.2019р. на суму податкового боргу ОСОБА_1 станом на 06.05.2019р. у розмірі 250106,21грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розглядаючи позовні вимоги по суті та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

В силу приписів п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

При цьому, підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, до складу оподатковуваного доходу фізичної особи належить, зокрема, сума заборгованості, яка була прощена (анульована) їй. Така сума заборгованості розцінюється в якості додаткового блага фізичної особи і підлягає оподаткуванню податком на доходи на доходи фізичних осіб. Разом з тим, таке прощення здійснюється на підставі відповідного рішення кредитора, про яке боржник повинен бути повідомлений.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Тобто, анулювання (прощення) боргу за своєю суттю є звільненням боржника від обов`язку сплатити його, на підставі якого боржник набуває право не сплачувати борг.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Як встановлено судом, кредитний договір між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» №09.2/330-6 від 05.10.2006р. було забезпечено іпотекою (іпотечні договори №841 від 05.10.2006р. та №117 від 28.07.2008р.), а саме: домоволодінням - житловим будинком загальною площею - 115,4 кв.м. та житловою площею - 65,3 кв.м., гаражем та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 10.08.2015р. в цивільній справі №206/2685/15-ц (№2/206/860/15), яке набрало законної сили 04.11.2016р., за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки від 05.10.2006 року припиненим, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №07.2/330-6 від 05.10.2006 року, яка складається із: заборгованості за кредитом - 706635грн. 89коп, заборгованості за відсотками - 526549 грн.65коп., розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту - 83429 грн.40коп, розміру пені за несвоєчасне повернення відсоткам - 155823 грн. 16 коп., а всього 1412438 грн. 10коп.

Водночас, 28.11.2017р. ПАТ «Укрсоцбанк» задовольнив свої вимоги за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р., забезпечені іпотекою (іпотечний договір №117 від 28.07.2008р.), в порядку позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння - житловий будинок загальною площею - 115,4 кв.м. та житловою площею - 65,3 кв.м., гараж, споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» (рішення державного реєстратора Молчанова С.О. Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Дніпропетровської області №38418047 від 29.11.2017р.).

Так, згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частиною 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

При цьому ст.37 Закону України «Про іпотеку» врегульовано питання передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Так, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Отже, з моменту задоволення ПАТ «Укрсоцбанк» своїх вимог за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р., забезпечених іпотекою (іпотечний договір №117 від 28.07.2008р.), в порядку позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р. є припиненими, будь-які вимоги по ньому є недійсними.

Зазначене узгоджується із змістом довідки ПАТ «Укрсоцбанк» від 22.12.2017р. №1728, з якої слідує, що саме задоволення банком своїх вимог, як іпотекодержателя, за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р. відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, який знаходився в іпотеці банку відповідно до умов іпотечного договору №117 від 28.07.2008р., стало підставою для прощення (анулювання) заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р., яка станом на 29.11.2017р. (дату здобуття банком права власності на предмет іпотеки) склала 99670 доларів США 01 цент, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.11.2017р. складає 2674671,73грн. та пеня 9921,68грн., з яких: сума кредиту - 34100 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.11.2017р. складає 915082,74грн.; пеня - 65570 доларів США 01 цент, за офіційним курсом НБУ станом на 28.11.2017р. складає 1759588,99грн.; пеня - 9921,68грн.

Таким чином, у даному випадку саме задоволення вимог іпотекодержателя в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» стало підставою для прощення (анулювання) заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р., в тому числі основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 у сумі 915082,74грн.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що у даному випадку між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в порядку позасудового врегулювання шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки було вирішення питання щодо виконання боржником (позивачем) свого зобов`язання за кредитним договором, з урахуванням укладеного на його забезпечення іпотечного договору, в порядку Закону України «Про іпотеку», а, отже, прощення боргу за самостійним рішенням кредитора до спливу строку позовної давності за таких обставин фактично не відбулося, а мало місце задоволення вимог банку через набуття права власності на предмет іпотеки, водночас, прямою нормою закону (ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку») встановлено заборону будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання після завершення позасудового врегулювання.

Крім того, як зазначалося вище, до цього також було ухвалене рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.

За таких обставин, до правовідносин, які склалися між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» не застосовуються приписи абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, оскільки у даному випадку факт прощення заборгованості ОСОБА_1 з боку ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №09.2/330-6 від 05.10.2006р. місця не мав, отже, грошові кошти у розмірі 915082,74грн. не підлягають включенню до складу загального річного оподаткованого доходу позивача за 2017 рік, оскільки не є додатковим благом позивача у розумінні приписів абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, у звязку із чим вони також не можуть оподатковуватися і військовим збором згідно з вимогами п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Крім того, задоволенню підласе позовна вимога про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.05.2019р. №227849-53, оскільки, як встановлено судом, в цю податкову вимогу включена сума боргу, що виникла на підставі спірних податкових повідомлень рішень. Отже, зважаючи на задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень, відповідно, задоволенню підлягає і похідна позовна вимога про визнання протиправною та скасування виданої на їх підставі податкової вимоги від 07.05.2019р. №227849-53.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на наведені приписи ст.139 КАС України та з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд доходить висновку про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесених останньою судових витрат зі сплати судового збору у сумі 4731,33 грн.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.02.2019р. №0006341304, №0006361304 та №0006351304.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.05.2019р. №227849-53.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4731,33грн. (чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня 33 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23.10.2020р.

Суддя О.М. Турова