Рішення № 92376897, 10.09.2020, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 946/1928/20

Провадження № 2/510/999/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Березенко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ПАТ «Страхова Група «ТАС» – Сечко С.В. на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Від відповідача ОСОБА_1 заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву - до суду не надходили.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: поліс №АЕ/8751837 від 29.04.2016р. обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; копія постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.12.2016р.; копія повідомлення від 03.06.2016р. від потерпілого ОСОБА_2 про ДТП; копія акту огляду транспортного засобу (Додаток 16) від 03.06.2016р.; копія ремонтної калькуляції №04309_21 від 16.06.2016р.; копія страхового акту №8857В/21/2017 від 14.04.2017р.; копія розрахунку суми страхового відшкодування – 49490 грн.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач – ПАТ «Страхова Група «ТАС», діюче через свого представника – Сечко С.В., звернулося із позовом до ОСОБА_1 , зазначивши, що 29.04.2016р. між ПАТ «Страхова Група «ТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір-поліс №АЕ/8751837 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

29.05.2015р. о 01.00 год. на перехресті пр-кт Суворова – вул. Свято-Нікольська в м.Ізмаїлі Одеської області, ОСОБА_1 , керував автомобілем марки БМВ 525 із реєстраційним номером НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння та, знаходячись на другорядному шляху руху, не надав перевагу в русі автомобілю марки Тойота із реєстраційним номером НОМЕР_2 , що рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив вчинення ДТП. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.12.2016р. у справі №500/6435/16п ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак, адміністративну справу було закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно ремонтної калькуляції №04309_21 від 16.06.2016р. вартість ремонтних робіт автомобіля марки Тойота д/н НОМЕР_3 становить 149995,53 грн.

Згідно страхового акту №8857В/21/2017 від 14.04.2017р. заявлена подія є страховим випадком за полісом №АЕ/8751837 від 29.04.2016р. обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виплата страхового відшкодування підлягає у розмірі 49490 грн.

Маючи право на повернення коштів в порядку регресу, ПАТ «Страхова Група «ТАС» неодноразово зверталося до відповідача із вимогами про відшкодування 49490 грн. 00 коп., однак всі ці вимоги були проігноровані відповідачем. У зв`язку із цим позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 49490 грн. 00 коп., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги представника позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях, а тому предметом доказування є вчинення відповідачем певних дій, які призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Представник позивача на підтвердження позовних вимог посилався на скоєння відповідачем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого позивачу заподіяно матеріальних збитків.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.12.2016р.

Отже, оскільки відповідачем вчинено дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого позивачу завдано матеріальні збитки у зв`язку з виплатою потерпілому страхового відшкодування, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, понесених у результаті виплати страхового відшкодування – 49490 грн. 00 коп.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2102 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, Законом України "Про страхування", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , інші особисті відомості суду невідомі) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243, знаходиться за адресою: 03062. м. Київ, Проспект Перемоги, 65, рахунок НОМЕР_4 в Столичній філії ПАТ «КБ «ПриватБанк», МФО 380269) у відшкодування збитків, понесених у результаті виплати страхового відшкодування, - 49490 (сорок дев`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 00 коп., а також 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник