Рішення № 92375736, 12.10.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/581/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув матеріали справи

за позовом керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, вул. 22 січня, 14, м. Теребовля в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

до відповідача Бережанського міського комунального підприємства "Добробут", вул. Лепких, 44, м. Бережани, Тернопільська область, 47501

про стягнення 35 836 грн 60 коп. шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

За участі представників:

Прокурора: Вигонної І. В. – прокурора

Позивача: Мартинюка З. І. - уповноваженого

Відповідача: Богданця Б.Л.- уповноваженого

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Встановив:

26.08.2020 (згідно відтиску поштового штемпеля на конверті) керівник Теребовлянської місцевої прокуратури, м. Теребовля звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, до відповідача - Бережанського міського комунального підприємства "Добробут", м. Теребовля, про стягнення 35 836 грн 60 коп. шкоди, заподіяної внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт р. "Золота Липа" з перевищенням нормативів граничного допустимого скидання.

Підставою позову визначено недотримання Бережанським МКП "Добробут" водного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

На підтвердження позовних вимог прокуратурою долучено належним чином засвідчені копії: матеріалів планової перевірки вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Бережанським МКП "Добробут"; розрахунку збитків, завданих Бережанським МКП "Добробут" внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт р. "Золота Липа", матеріалів про адміністративне правопорушення тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28.08.2020, головуючим суддею для розгляду справи №921/581/20 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.09.2020 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/581/20; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/581/20 призначено на 14:00 год. 28.09.2020; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи було відкладено на 15:00 год. 12.10.2020 з визначених у ній підстав.

В судове засідання 12.10.2020 повноважний представник відповідача прибув. Позовні вимоги визнав в повному обсязі. Поряд із цим, звернувся до суду з усним клопотанням про надання розстрочки виконання рішення, шляхом щомісячної сплати коштів в сумі по 5 000 грн.

Прокурор в судове засідання 12.10.2020 прибув. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази. Щодо задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення на даній стадії судового процесу заперечив.

Повноважний представник позивача в судове засідання 12.10.2020 прибув. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення на даній стадії судового процесу вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

В судовому засіданні 12.10.2020 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав пояснення учасників справи, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази та оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 12.10.2020 доводи та пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

Ч. 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позов іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави при зверненні до суду з даним позовом, прокурор вказує на те, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги є одним із пріоритетних напрямків діяльності як державних органів, так і суб`єктів господарювання. Стверджує, що правовідносини, пов`язані з охороною навколишнього природного середовища становлять суспільний інтерес, а неправомірне, всупереч закону та волі держави, використання об`єктів навколишнього природного середовища, їх забруднення, а також невідшкодування збитків, заподіяних такими діями, до державного бюджету суперечить суспільному інтересу.

Зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 р. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України за №125 від 28.04.2020 (надалі - Положення), Державна екологічна інспекція у Тернопільській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також поданням відповідним органам звітів.

Згідно з ч. ч. 9-10 р. ІІ Положення Державна екологічна інспекція у Тернопільській області уповноважена пред`являти претензії щодо відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір; звертатися до суду з відповідними позовами; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спору; виступати позивачем та відповідачем в судах.

Прокуратурою з`ясовано, що Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено планову перевірку вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Бережанським МКП Добробут".

За результатами проведеної перевірки виявлено, що упродовж 2018 року відповідач здійснював скид забруднюючих речовин у водний об`єкт р. "Золота Липа" з перевищенням нормативів граничного допустимого скидання, чим порушив вимоги ст. 70 Водного кодексу України. Відповідно до проведеного екологічною інспекцією розрахунку загальна сума заподіяних збитків становить 36 836,60 грн.

Прокурор зазначає, що жодних дій щодо стягнення в судовому порядку збитків, заподіяних відповідачем внаслідок здійснення упродовж 2018 року скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт р. "Золота Липа" з перевищенням нормативів граничного допустимого скидання, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області не здійснено, у зв`язку з недостатнім фінансуванням Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на сплату судового збору. На підтвердження вказаного долучено лист Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-05-1897 від 28.05.2020.

З такою позицією екологічної інспекції прокурор не погоджується. Вважає, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи, яка фінансується з бюджету. Стверджує, що бездіяльність контролюючого органу призвела до порушення інтересів держави, адже з моменту виявлення правопорушення (з 03.04.2019) не відшкодованою залишається завдана навколишньому природному середовищу шкода в сумі 35 836,6 грн. Наведені вище обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави ( ст. 16 Конституції України).

Згідно з ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Спірні правовідносини регулюються Водним кодексом України, який встановлює особливі правила користування водними ресурсами, раціональне їх використання та екологічно спрямованого захисту. Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприяє формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання (вступна частина Водного кодексу України).

Так, Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Згідно з ст.ст. 3, 6 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. Води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Ч. 3 ст. 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до ст. 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України визначено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища за №389 від 20.07.2009 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 917/717/17.

Ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", п.7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ст.69-1 Бюджетного кодексу України визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить: 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20%, бюджетів міста Києва та Севастополя - 70%.

На підставі наказу начальника Держаної екологічної інспекції у Тернопільській області №79 від 19.03.2019 та направлення №107, Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області проведено планову перевірку вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Бережанським МКП "Добробут", яке зареєстроване за адресою: вул. Лепких, 44, м. Бережани, Тернопільська область.

У ході здійснення планового заходу спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області 19.03.2019 здійснено відбір проб стічних вод в р. Золота Липа та проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах на випуску №1 (по вул. Корольова, що в м. Бережани), випуску №2 (по вул. Замкова, що в м. Бережани), випуску №3 (по вул. Л. Українки, що в м. Бережани) та випуску №4 (по вул. Чорновола, що в м. Бережани).

Відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води №30-03-19, №31-03-19, №32-03-19 і 33-03-19 від 27.03.2019 та актів відбору проб №30, №31, 32 та №33 від 19.03.2019 встановлено, що упродовж 2018 скид забруднюючих речовин у водний об`єкт р. "Золота Липа" здійснювався Бережанським МКП "Добробут" з перевищенням нормативів граничного допустимого скидання, внаслідок чого порушені вимоги ст. 70 Водного Кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт №5 проведеного "Планового заходу державного нагляду щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів" від 03.04.2019, в якому і відображено виявлені порушення.

За наслідками проведеної перевірки, з метою усунення виявлених порушень та недопущення їх у майбутньому, відповідачу було видано припис за №1.2-1-11-1059 від 28.03.2019, яким останнього зобов`язано здійснювати скиди стічних вод відповідно до умов дозволу на спецводокористування та встановлених норм граничного допустимого скидання, а також розробити та надати у Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області план оргтехзаходів, щодо недопущення скиду зворотних вод з перевищенням нормативів граничного допустимого скидання у водний об`єкт р. "Золота Липа".

Окрім цього, на підставі виявлених порушень природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, з урахуванням положень п. 7.1 "Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Мінприроди України за №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої Мін`юстом України №767/16783 від 14.08.2009, проведено розрахунок збитків, завданих Бережанським МКП "Добробут" внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт р. "Золота Липа".

Відповідно до проведеного розрахунку впродовж 2018 р. загальна сума заподіяних збитків склала 36 836,60 грн, з якої: збитки за наднормативний скид забруднюючих речовин по випуску №1 – 1 443,74 грн, по випуску №2 - 6 083,60 грн, по випуску №3 - 27 551,00 грн, а по випуску №4 – 1 758,26 грн.

Також, зважаючи на виявлені порушення природоохоронного законодавства, допущені зі сторони службових осіб Бережанського МКП "Добробут", 29.03.2019 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області стосовно директора Бережанського МКП "Добробут" Богданця Б.Л. було складено протокол про адміністративне правопорушення за №002765 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-5 КУпАП та протокол №002794 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59 КУпАП.

Постановою про адміністративне правопорушення за № 4 від 29.03.2019, директора Бережанського МКП "Добробут" притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

Наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №147 від 07.05.2019 свідчить про сплату відповідачем накладеного вказаною вище постановою штрафу в розмірі 340 грн.

03.04.2019 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області надіслала на адресу Бережанського МКП "Добробут" претензію за №1-1-21-1162, згідно з якою пропонувала добровільно відшкодувати заподіяну шкоду, перерахувавши грошові кошти в сумі 36 836,60 грн, до відповідних бюджетів спеціального фонду.

Про факт отримання відповідачем вказаної вище претензії свідчить лист Бережанського МКП "Добробут" за № 104/01-11 від 15.06.2020, згідно з яким останнє повідомило, що організація готова здійснювати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок скиду забруднюючих речовин з перевищенням ГДС у водний об`єкт р. Золота Липа в розмірі 36 836,60 грн. Проте просило надати невелике розтермінування, відповідно до фінансових можливостей.

20.08.2020 Бережанським МКП "Добробут" заподіяна шкода відшкодована частково в сумі 1000,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжного доручення №444.

Таким чином, станом на день звернення прокурора з даним позовом до суду та розгляду спору в суді невідшкодованими залишились збитки в сумі 35 836,60 грн, які прокурор і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ч. ч. 1-3 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Ст. 83 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалам справи, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті перевірки, який є належним доказом такого порушення. Розрахунок розміру заподіяних державі збитків проведено позивачем відповідно до вказаної вище методики.

Акт складений за результатами проведення планового (позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №5, на підставі якого було складено припис № 1.2-11-1059 від 28.03.2019, підписані уповноваженою особою відповідача, а саме директором Бережанського МКП "Добробут" Богданцем Б.Л., без зауважень. Доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної інспекційної перевірки, зокрема оскарження Акту перевірки, розрахунку розміру шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, протоколів про вчинення адміністративного правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять. Фактичні обставини порушення вимог природоохоронного законодавства, встановлені під час проведеної перевірки, відповідачем не спростовано. Разом із тим, в добровільному порядку збитки в повному обсязі не відшкодовано.

В судове засідання 12.10.2020 повноважний представник відповідача прибув. До початку розгляду справи по суті позовні вимоги визнав в повному обсязі. Зазначив, що станом на день проведення даного судового засідання невідшкодованою залишається шкода в загальній сумі 35 836,60 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) – на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює стороні наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на її вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. ч. 2, 4-5 ст. 191 ГПК України).

Як вже зазначалось вище, в судовому засіданні 12.10.2020 повноважним представником відповідача – Богданцем Б.Л., до початку розгляду спору по суті, позовні вимоги визнано в повному обсязі. Повноваження останнього підтверджені долученою до матеріалів справи довіреністю за №209/01-11 від 12.10.2020, яка видана директором Бережанського МКП "Добробут" Федорів Л.

За даних обставин, зважаючи на те, що факт порушення Бережанським МКП "Добробут" вимог водного законодавства, законодавства про охорону навколишнього природного середовища та завдання шкоди внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт р. "Золота липа" з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання на загальну суму 36 836 грн 60 коп., часткового (на суму 1 000 грн) її відшкодування відповідачем у добровільному порядку підтверджено наявними в матеріалах справи документами, доказів добровільної та повної оплати завданих державі збитків матеріали справи не містять, суд прийшов до висновку, що дії представника відповідача (Богданця Б.Л.) щодо визнання позову не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Таким чином, позовні вимоги керівника Теребовлянської місцевої прокуратури про стягнення на користь держави 35 836 грн 60 коп. шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягають до задоволення, як правомірно заявлені, документально підтверджені та визнані відповідачем.

Щодо заявленого в судовому засіданні 12.10.2020 представником відповідача клопотання про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочення означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд звертає увагу на ту обставину, що обов`язковою умовою надання розстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об`єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Однак відповідач не обґрунтував належними, достовірними, допустимими доказами винятковість обставин, що ускладнять виконання рішення суду. До матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану підприємства та можливості виконання рішення суду у даній справі в майбутньому, у разі задоволення заяви про розстрочення виконання рішення. Заявник посилається виключно на тяжке фінансове становище підприємства, утім не надає жодних документальних підтверджень того, що таке фінансове становище поліпшиться найближчим часом, що дасть змогу боржнику виконати рішення суду у даній справі.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких доказів в обґрунтування обставин, на які відповідач покликається, як на підставу для розстрочення виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що за подання до суду позовної заяви за № 5186вих-20 від 25.08.2020 від 20.05.2020 (вх. №671 від 28.08.2020) з вимогою майнового характеру (стягнення 35 836 грн 60 коп. шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства) прокуратурою згідно з платіжним дорученням № 1238 від 20.08.2020 сплачено судовий збір в сумі 2 102 грн.

Зарахування судового збору в розмірі 2 102 грн згідно вказаного вище платіжного доручення до Державного бюджету України судом перевірено перед постановленням 02.09.2020 ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, яку належить повернути платнику з Державного бюджету за даними вимогами становить 1 051 грн 00 коп. (50%).

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 051 грн 00 коп., відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись 12-14, 46, 73-74, 76-79, 86, 123, 130, 129, 191, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Бережанського міського комунального підприємства "Добробут", вул. Лепких, 44, м. Бережани, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31274165, на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 35 836 грн 60 коп., які перерахувати на розрахунковий рахунок UA978999980333149331000019749, код бюджету 24062100, код одержувача 37737751 УК у Бережанському районі.

3. Стягнути з Бережанського міського комунального підприємства "Добробут", вул. Лепких, 44, м. Бережани, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31274165, на користь Тернопільської обласної прокуратури, вул. Листопадова, 4 м. Тернопіль, ідентифікаційний код одержувача 02910098, 1 051 грн витрат по сплаті судового збору, які перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172.

4. Повернути Тернопільській обласній прокуратурі, вул. Листопадова, 4 м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098, з Державного бюджету України, 1 051 грн судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням №1238 від 20.08.2020.

Платіжне доручення №1238 від 20.08.2020 на суму 2 102 грн знаходиться в матеріалах справи.

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1,2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.10.2020

Суддя І.М. Гирила