Постанова № 9237459, 01.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 р. Справа № 2-а-2487/09/1805

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.08.2009р. по справі№2-а-2487/09/1805

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення заборгованості з щомісячної допомоги по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила визнати неправомірними бездіяльність відповідача, по недоплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» заборгованості по вказаній державній допомозі за період з липня 2007 року по грудень 2008 року; зобовязати відповідача виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до 3 років та відповідно до вимог вказаного Закону отримує державну допомогу на дітей до досягнення нею трьохрічного віку, відповідачами не нараховувалася та не сплачувалася їй зазначена допомога у належних сумах, а саме в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в розмірі 1982 грн. 60 коп.; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначає, що позивачкою пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачка має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачка є застрахованою особою.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Згідно ст. 3 зазначеного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач з 09.07.2007 року повинен був діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» призначати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2811-XII з наступними змінами (в тексті Закон № 2811-ХП), в редакції Закону України № 2334-Ш від 22.03.2001 року, що діяла до 01.01.2008 року, - право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом мала не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснювала догляд за дитиною.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік” змінена редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП (чинна з 01.01.2008 року), - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до приписів Закону № 2811-ХП, в редакції чинній з 01.01.2008 року, є одним із видів соціальної допомоги, що надається особі, як застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, так і не застраховані в цій системі, яка фактично доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХП, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції частково задовольняючи позов виходив з того, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом 11.02.2009 року. Таким чином, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 11.02.2008 року. Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необізнаність позивача з вимогами діючого законодавства України не може свідчити про те, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, адже питання нарахування та виплати в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку врегульовані опублікованими у встановленому порядку Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами. Як вбачається з матеріалів справи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу щомісячно. Тобто позивач мала можливість дізнатися про відповідність отриманого розміру допомоги вимогам діючого законодавства України в кожному окремому випадку отримання суми допомоги за певний місяць. Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі є достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову щодо перерахунку допомоги за 2007 рік, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови. Приймаючи постанову суд виходить з щомісячного характеру виплат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно не обґрунтованості позовних вимог в частині зобовязання відповідача виплатити їй суму недоплати щомісячних сум грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік в розмірах, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, виходячи з наступного.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік” редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП викладена наступним чином - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.

Таким чином, позивачка з 01.01.2008 року набула права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Законом № 2811-ХП та, з урахуванням прийнятого раніше відповідачем рішення про призначення такої допомоги, в 2008 році позивачці повинні виплачуватися суми допомоги в розмірі, що встановлений ч. 1 ст. 15 даного Закону.

Підпунктом 7, п. 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 19.12.2007 р. N 107-V1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (подалі - Закон № 107-У1) частина 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП викладена в редакції - "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень."

Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, п. 25 розділу П, внесені зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, а саме:

1) у назві і тексті Закону слова “народженням та” виключені;

2) в абзаці першому преамбули слова “народженням дитини та необхідністю догляду за нею” виключені;

3) у статті 1 слова “догляду за малолітньою дитиною” та слова “народженням дитини” виключені;

4) у частині другій статті 3 слова “народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною” виключені;

7) у пункті 1 частини першої статті 20 слова “при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” виключені;

9) пункти 3 і 4 частини першої статті 34 виключені;

12) статті 40 - 44 виключені;

16) у пункті 5 розділу IX “Прикінцеві положення” слова і цифри “розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46” замінені словами і цифрами "розмір виплати, передбаченої статтею 46".

Зміни, внесені підпунктом 3 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 року.

Таким чином, у період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року позивачка не мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” фактично змінені положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону Про Державний бюджет України.

З урахуванням мотивів, зазначених в постанові вище, колегія суддів вважає, що здійснюючі в 2008 році особі, застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених положеннями ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, відповідач діяв в межах своїх повноважень, оскільки з 01.01.08 року позивачка має право на отримання даної допомоги.

Розділом ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону № 107-VI пункт 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” викладено у такій редакції: “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.

В встановленому порядку положення пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону № 107-VI такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнані.

Статтею 58 даного Закону на 2008 рік встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.

Цією ж нормою Закону № 107-VI встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

З метою своєчасного призначення та виплати допомоги при народженні дитини Кабінетом Міністрів України 22.02.2008 року прийнято постанову № 57 „Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми", яка передбачає порядок надання у 2008 році допомоги при народженні дитини.

У зв'язку з цим норми щодо надання застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку внесено до “Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, упорядковано документи, які надаються для її призначення як застрахованими, так і незастрахованими особами, конкретизовано випадки припинення надання допомоги та поновлення її виплати.

Так, частиною 1 п. 22 даної Постанови визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року непрацюючим особам та особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень (гарантований мінімальний розмір).

Положення п.п. 7, п. 23 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” № 107-У1, прийняті Верховною Радою України 19.12.2007 року, не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).

Частиною 4 ст. 1 Закону № 2811-ХП, в редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-Ш, встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, “Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується за рахунок Державного бюджету органами праці та соціального захисту населення, у 2008 році дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може бути меншим 130 гривень.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спорів, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2009 року скасувати в частині визнання бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в розмірі 1982 грн. 60 коп..

В цій частині прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В іншій частині постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 серпня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь бюджету 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 09.03.2010 р.