Ухвала суду № 92374370, 16.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3698/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.

за участю секретаря - Передрій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова Миколи Миколайовича про поворот виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Пономарьов Микола Миколайович звернувся до суду із заявою про поворот виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17, поданого в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно заявлений вимог представника відповідача просить суд: допустити поворот виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17; в порядку повороту виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17 стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 69 964,88 грн; в порядку повороту виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва

від 19 червня 2017 року у цивільній справі №755/3698/17 перерахувати (повернути)

ОСОБА_1 з державного бюджету України грошову суму в розмірі 6996,48 грн, яка була стягнута як виконавчий збір.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі № 755/3698/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2008 станом на 31 січня 2017 року в сумі 68 364,88 грн та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн, а всього суму

69 964,88 грн. На виконання вказаного заочного рішення було видано виконавчий лист

від 11 жовтня 2017 року. 28 листопада 2017 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Гавел О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 55261238) з виконання зазначеного виконавчого листа та винесено постанову про арешт майна ОСОБА_1 . З метою зняття арешту з майна, ОСОБА_1 сплатив грошові кошти за вимогою державного виконавця в сумі 77 330,36 грн. 19 жовтня 2018 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Гавел О.О. було винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі

318,00 грн на проведення виконавчих дій та 51,00 грн за користування АСВП та винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 6996,48 грн. Того ж дня,

19 жовтня 2018 року, ВДВС Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві перерахувало з отриманих від ОСОБА_1 грошових коштів суму в розмірі 69 964, 88 грн на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» та 6996,48 грн на рахунок УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва в якості виконавчого збору та 51,00 грн на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» в якості повернення авансового внеску. 10 жовтня 2018 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Гавел О.О. було винесено постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_1

29 листопада 2018 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Гавел О.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням судового рішення. Ухвалою суду від 09 листопада 2018 року було задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Пономарьова М.М. про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справа призначена до розгляду. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року в цивільній справі № 755/3698/17 позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2008 року в розмірі 33,31 грн та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн, а всього суму 1 954,31 грн, в іншій частині позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу

АТ КБ «ПриватБанк» вирішено залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року - без змін. Посилаючись на ст. 444 ЦПК України та те, що заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 у цивільній справі №755/3698/17 скасоване й ухвалено нове рішення у справі, представник заявника вважає, що стягнуте за вказаним заочним рішенням має бути повернуто відповідачу.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова М.М. в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, з підстав викладених у заяві та просив заяву задовольнити. Додатково пояснив, що боржник перерахував кошти на рахунок виконавчої служби за відкритим виконавчим провадженням та зазначив, що можливість повороту виконання судового рішення, згідно вимог ст.444 ЦПК України, не ставиться в залежність від добровільного чи примусового виконання судового рішення. Крім того, в даному випадку відсутнє добровільне виконання, оскільки кошти сплачені в межах виконавчого провадження, за яким одразу при відкритті вчинялись виконавчі дії та відбувається звернення стягнення.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Гордієнко В.А. заперечувала проти заявлених вимог та зазначила, що поворот виконання судового рішення можливий лише відбувається примусове стягнення шляхом арешту майна, його продажу, або шляхом списання коштів установою банку. Проте заявник сплатив заборгованість добровільно, дій по примусовому виконанню не вчинялось.

Представник заінтересованої особи Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, заяв чи клопотань до суду не подав.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5, 10 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва

від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 18.04.2008 року станом на 31.01.2017 року в сумі 68 364 грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 грн., а всього суму 69 964,88 грн (т.1, а.с.53-55).

11 жовтня 2017 року на виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчого листа №755/3698/17, виданого 11 жовтня 2017 року Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 69 964,88 грн, державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві відкрито виконавче провадження №55261238

(т.2 а.с.119).

В межах ВП №55261238, державним виконавцем винесено: постанову про арешт майна боржника від 28 листопада 2017 року (т.2 а.с.120), постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 19 жовтня 2018 року (т.2 а.с.122), постанову про стягнення виконавчого збору від 19 жовтня 2018 року(т.2 а.с.123).

На рахунок Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_1 сплатив 77 330,36 грн, що підтверджується квитанцією №31 від 08 жовтня 2018 року (т.2, а.с.121).

Згідно платіжних доручень №15639, №15640 та №15642 від 19 жовтня 2018 року (т.2,

а.с. 124, 125, 126) відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління на рахунок ПАТ КБ «ПривтаБанк» перераховано кошти за ВП №55261238 в розмірі 69 964,88 грн, повернуто аванс внесений за виконавчим листом №755/3698/17 в розмірі 51,00 грн та на рахунок УДКСУ у Дніпровському районі м.Києва перераховано 6996,48 грн виконавчого збору.

10 жовтня 2018 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві винесено постанову про зняття арешту з майна (т.2 а.с.127).

Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві

від 29 листопада 2018 року закінчено виконавче провадження №55261238 у зв`язку з виконанням в повному обсязі рішення боржником (т.2 а.с.128).

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києві від 09 листопада 2018 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Пономарьова Миколи Миколайовича про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва

від 19 червня 2017 року по цивільній справі №755/3698/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року по цивільній справі №755/3698/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т.1 а.с.78-81).

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2019 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2008 року у розмірі 33,31 грн та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., а всього суму 1 954,31 грн, в іншій частині позову відмовлено (т.2 а.с.36-42).

Відповідно ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно положень ч.9 ст.444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Враховуючи позицію Конституційного Суду України щодо тлумачення норми статті 444 ЦПК України, яка регулює питання застосування інституту повороту виконання рішення, поворот виконання рішення - це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв`язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.

Таким чином, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

За змістом наведеного поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання, а поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасоване судове рішення.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням, або отримане за таким рішенням, в тому числі і у вигляді певної виконаної дії на користь позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 20 червня

2019 року у справі №336/9595/14 (провадження №61-14640сво18).

Враховуючи вищевикладене, суд убачає підстави для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова М.М. в частині повороту виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» 69 964,88 грн, сплачені ОСОБА_1 та перераховані на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку виконання рішення суду, яке в подальшому скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог у меншому розмірі.

Щодо вимоги заявника про стягнення з державного бюджету України грошової суми в розмірі 6 996,48 грн, яка була стягнута в якості виконавчого збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на дату винесення постанови про стягнення виконавчого збору, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно із ч.1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Частиною 7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

За змістом ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення вирішується судом шляхом зобов`язання повернення боржнику стягнутих грошових сум саме за рішенням суду.

Разом з тим, виконавчий збір у розмірі 6 996,48 грн стягувачу на виконання рішення суду не перераховувався, та фактично є доходом державного виконавця, який акумулюється на депозитному рахунку відділу державної виконавчої служби та підлягає поверненню боржнику у зв`язку із скасуванням рішення суду, на підставі якого проводилося відповідне стягнення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Пономарьова М.М. в частині перерахування (повернення) з державного бюджету України грошової суми у розмірі 6 996,48 грн в порядку повороту виконання заочного рішення, яка була стягнута в якості виконавчого збору, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-261, 353, 354, 444 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова Миколи Миколайовича про поворот виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17 - задовольнити частково.

В порядку повороту виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 червня 2017 року в цивільній справі №755/3698/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851) 69 964,88 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали суду складено 21 жовтня 2020 року.

Суддя: