Рішення № 9237291, 22.04.2010, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа №2-320/10

УКРАЇНА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Сороки Б.М.

при секретарі - Чайковській В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з відповідачем по даній справі зареєстрували шлюб 22.09.2007 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає із нею і знаходиться на її утриманні. З відповідачем проживають окремо, батько добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідач постійно не працює, зайнятий по сезонних роботах, тому вважає, що він має можливість сплачувати аліменти на утримання сина.

Прохає стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі ј частини його доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 100 грн.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Суд заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Згідно ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу, а згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до ст.181 ч.3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 22.09.2007р., від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивачки. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Оскільки відповідач працює посезонно, має таким чином дохід, тому може сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, на думку суду, судові витрати повинні бути покладені на відповідача.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України ст. ст.130, 213-215, 218, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Росії Красноярського краю Нижньоінгашського району селище Тілічеть, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь матері ОСОБА_1 до повноліття дитини, починаючи з 30 березня 2010 року.

Рішення в цій частині допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь УДК у Царичанському районі (р/р 31219259700353, МФО 805012, ОКПО 23929810, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 100 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: Б.М.Сорока