Ухвала суду № 92371386, 21.10.2020, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/2813/20

Пр. №1-кп/621/267/20

Ухвала

іменем України

21 жовтня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Шахової В.В.,

секретаря судових засідань- Єрмоленко О.О.,

прокурора - Черкашиної О.Ю.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

законих представників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - Міщенко І.І., Чепурової А.Л.,

представника органу пробації - Жукової К.В.,

представника служби у справах дітей - Терешової А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020220390000675, що надійшли з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.186 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у виді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_3 у виді домашнього арешту цілодобово з носінням електронного засобу контролю.

В обґрунтування клопотання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 зазначила, що на даний час продовжують мати місце ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме останній може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 раніше судимий у тому числі за тяжкі злочини, вчинив під час іспитового строку нові злочини, що свідчить про схильність обвинуваченого до скоєння злочинів. Зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, репутацію обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м`якого виду запобіжного заходу.

В обґрунтування клопотання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 зазначила, що на даний час продовжують мати місце ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме останній може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, зазначила, що ОСОБА_2 раніше судимий у тому числі за тяжкі злочини, вчинив під час іспитового строку нові злочини, що свідчить про схильність обвинуваченого до скоєння злочинів. Зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, репутацію обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м`якого виду запобіжного заходу.

Щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_3 зазначила, що на даний час продовжують мати місце ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме останній може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, відсутність постійного місця роботи та навчання, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м`якого виду запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 їх законні представники та захисники Міщенко І.І., Чепурова А.Л. проти задоволення клопотання заперечували. Просили змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Клопотання мотивували тим, що обвинувачені не мають наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілих, свідків, крім того вони мають міцні соціальні зв`язки, в них є родина, місце реєстрації.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його законний представник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово з носінням електронного засобу контролю не заперечували.

Захисник Чепурова А.Л. проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді домашнього арешту цілодобово з носінням електронного засобу контролю заперечувала та просила застосувати до свого підзахисного домашній арешт у певний період доби, а саме у нічний період. Вказала, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки, має зареєстроване місце проживання, також має намір навчатись в учбовому закладі.

Представник служби у справах дітей клопотання прокурора підтримала та просила його задовольнити.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання щодо дії запобіжного заходу суд не вирішує питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, а також питання щодо доведеності чи недоведеності його вини у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Суд враховує, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності, можуть переховуватись від суду;

- обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 можуть впливати на потерпілих, свідків в даному кримінальному провадженні, які на теперішній час судом не допитані, судове слідство не закінчено;

- обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки вони раніше судимі у тому числі за тяжкі злочини, вчинили під час іспитового строку нові злочини, що свідчить про їх схильність до скоєння злочинів.

При цьому суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

При вирішенні питання про дію запобіжного заходу судом також оцінюються в сукупності обставини, визначені ст.178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у разі визнання їх винними у вчиненні інкримінованих злочинів; 2) вік та стан здоров`я обвинувачених, щодо яких відсутні докази перенесення тяжких захворювань, наявності інвалідності; 3) відомості про особу обвинувачених та їх репутацію.

Доводи обвинувачених та захисників не спростовують встановлених судом обставин та не спростовують існування вищезазначених ризиків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов`язків, а тому стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Оскільки зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 клопотання обвинувачених та захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово із носінням електронного засобу контролю у відношенні ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово у відношенні обвинуваченого встановлено до 01.11.2020 року.

Враховуючи обставини справи, існування ризиків, які стали підставою обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, того факту, що судове провадження не завершене, строк домашнього арешту закінчується 01 листопада 2020 року, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді домашнього арешту строком на два місяці, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Оскільки зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181,183, 194, 314, 331 КПК України, суд –

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 19 грудня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 19 грудня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів до 19 грудня 2020 включно.

Заборонити ОСОБА_3 цілодобово залишати своє житло в АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за кожною вимогою або повідомляти про неможливість прибуття; носити електронний засіб контролю.

Виконання ухвали покласти на Зміївський відділ поліції ГУНП в Харківській області.

В задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , захисників Міщенко І.І., Чепурової А.Л., про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Чепурової А.Л. про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового арешту на домашній арешт у певний період доби - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семі днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.

Головуючий