Рішення № 92370851, 21.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16773/18

Провадження № 2/638/2527/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого суддя Семіряд І.В.

за участю секретарів Тітової М.О., Башинської К.С.

представника відповідача

ОСОБА_1 ОСОБА_2 , Ілюшенко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Державна іпотечна установа до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

12.11.2018 позивач звернувся до суду з зазначеним позов, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30 квітня 2004 року між ТОВ Банк «Фінанси і Кредит» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 281. Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі 9 840,00 доларів США, що підтверджується заявою позичальника на отримання споживчого кредиту від 15.04.2004 року та заявою на видачу готівки № 273_6 від 30 квітня 2004року.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором були укладені наступні договори:між банком, позичальником та ОСОБА_3 договір поруки від 30.04.2004року;між банком, позичальником та ОСОБА_4 договір поруки від 30.04.2004 року. 11 лютого 2015 року між банком та позивачем був укладений договір відступлення права вимоги № 17/4-В, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 616

На даний час позичальником порушено умови п.п. 3.2., 4.3 Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитом.

Станом на 25.09.2018 сума заборгованості позичальника перед позивачем складає 149 335 грн 60 копійок, з яких: 80 636 грн 47 коп – заборгованість по сумі основного боргу; 29 701 грн 10 коп – прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом; 13 934 (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривні 91 копійка – інфляційні втрати; 25 063 (двадцять п`ять тисяч шістдесят три) гривні 12 копійок – сума пені (Довідка про стан заборгованості додається).

У зв`язку з чим позивач просить, задовольнити позов, стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості.

В судове засідання представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_1 спочатку ОСОБА_2 , а у подальшому ОСОБА_5 заперечували проти позову, зазначили, що борг існує, проте позивач звернувся до суду з порушенням строку позовної давності, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не сповістив.

Суд, вислухавши представників відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

09.08.2019 заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Державної іпотечної установи 80 636 гривень 47 копійок – заборгованість по сумі основного боргу; 29 701 грн 10 коп – прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом; 13 934 грн 91 коп. – інфляційні втрати; 25 063 грн 12 копійок – сума пені, а всього 149 гривень 60 копійок. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Державної іпотечної установи сплачену суму судового збору по 746 грн 67 коп. з кожного.

24.01.2020 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова №638/16773/18, 2/638/1886/19 від 09.08.2019 скасоване, призначену справу до розгляду за правила спрощеного позовногопровадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.10.2020 Провадження у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - закрити, у зв`язку зі смертю відповідача. Продовжено розгляд справи за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

30.04.2004 між ТОВ Банк «Фінанси і Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 281 (а.с. 12-17).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 9 840,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 12 процентів річних в перший рік дії цього договору, наступний розмір процентної ставки підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п. 4.7.цього договору. Пунктом 2.2. кредитного договору встановлено, що для обліку виданих кредитних ресурсів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 3.1. кредитного договору видача кредитних ресурсів за цим договором проводиться протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору на підставі письмової заяви позичальника, за погодженням з банком.

Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 30.04.2019. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок.

ОСОБА_1 зобов`язався щомісяця, в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитним ресурсам в складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за договором складає 119,00 доларів США.

Відповідно до п. 4.3. позичальник ОСОБА_1 сплачує проценти щомісяця, у строк до 10 числа кожного місяця, в складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого встановлений п. 3.2. цього Договору. В зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за попередній календарний місяць. Проценти сплачуються шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів № НОМЕР_2 .

Пункт 4.5. Кредитного договору передбачає, що датою сплати процентів є день зарахування необхідної суми на рахунок, вказаний в п. 4.3.

Додатковою угодою № 1 від 19 січня 2005 року до кредитного договору пункт .4.9. був викладений в новій редакції. Так, позичальник ОСОБА_1 сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів в складі щомісячного платежу в розмірі – одноразово в строк з 01 по 10 лютого 2005 року 141,00 грн, а всі наступні платежі – 131,00 грн (а.с. 19).

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 9 840,00 доларів США, що підтверджується заявою позичальника на отримання споживчого кредиту від 15.04.2004 та заявою на видачу готівки № 273_6 від 30.04.2004 (а.с.20).

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором були укладені наступні договори:між Банком, Позичальником та ОСОБА_3 договір поруки від 30.04.2004 (а.с.22-24);між банком, позичальником ОСОБА_1 та ОСОБА_4 договір поруки від 30.04.2004 (а.с.25-27).

11.02.2015 між ПАТ «Банк Фінанси та кредит» та Державної іпотечною установою був укладений договір відступлення права вимоги №17/4-В, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 616 (а.с. 28-31).

Відповідно до п. 1.2. Договору відступлення Первісний кредитор (Банк) відступає, а Новий кредитор (Позивач) набуває всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаними в додатках до цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору відступлення встановлено, що пункт 1.2. цього Договору набирає чинності в день прийняття рішення Національним банком України про віднесення Первісного кредитора до категорії неплатоспроможних або на наступний календарний день після настання сукупності обставин, визначених п.п. 2.1.1. Договору, та однієї з обставин, визначеної п.п. 2.1.2. цього Договору або 2.1.3. цього договору або 2.1.4 цього договору.

17.09.2015 постановою Правління Національного банку України № 612 ПАТ «Банк Фінанси та кредит» було віднесено до категорії неплатоспроможних, що призвело до запровадження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедури виведення банку з ринку шляхом введення тимчасової адміністрації до банку. Вказана інформація була розміщена 17.09.2015 на офіційному сайті Національного банку України за посиланням - https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=21722548.

Таким чином, згідно із п. 2.1. Договору відступлення, вказана вище обставина призвела до набрання 17 вересня 2015 року чинності Договору відступлення в частині відступлення Банком та набуття Позивачем всіх прав вимоги за Кредитним договором та Договорами поруки.

Позивач листом від 15.10.2015 № 7388/11/2 повідомив позичальника ОСОБА_1 про факт набуття позивачем прав вимоги за кредитним договором та договорами поруки.

ОСОБА_1 отримав вищевказаного листа позивача 27.10.2015, що підтверджується повідомленням про вручення, реєстром згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів), поданих 21.10.2015, списком № 3928 згрупованих відправлень листів рекомендованих, фіскальним чеком.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, Державна іпотечна установа набула всі права за кредитним договором та договорами поруки, що належали первісному кредиторові, зокрема й право на нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Листом від 23.11.2015 року № 3-242100/22658 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявська О.С. надала довідку про залишки заборгованості по іпотечним кредитам станом на 17.09.2015 року. Так, згідно із п. 390 Додатку 2 до вказаного листа, залишок основних зобов`язань Позичальника за Кредитним договором станом на 17.09.2015 року становить 80 636 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять шість) гривень 47 копійок.

ОСОБА_1 порушив умови п.п. 3.2., 4.3 Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитом.

Станом на 25.09.2018 сума заборгованості ОСОБА_1 перед Державною іпотечною установою складає 149 335, 60 грн, з яких: 80 636, 47 грн – заборгованість по сумі основного боргу; 29 701, 10 грн– прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом; 13 934, 91 грн– інфляційні втрати; 25 063, 12 грн– сума пені.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору банк має право призупинити видачу Кредитних ресурсів, відмовити Позичальнику у продовженні строку дії цього Договору, а також вимагати дострокового повернення Кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору, зокрема, у випадку, якщо Позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та/або на сплату процентів і комісійної винагороди, відповідно до пунктів 3.2., 4.3., 4.4., 4.9., 4.10.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено у статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.

Ч.1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Приписами ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 1.1. Договорів поруки Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором № 281 від 30.04.2004, укладеним між Кредитором та Боржником, відповідно до якого Боржникові наданий кредит у розмірі 9 840,00 доларів США зі сплатою 12,0 процентів річних всім своїм майном.

Пунктом 2.1. Договорів поруки встановлено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов`язання Боржника.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність перед Державною іпотечною установою за невиконання ОСОБА_1 умов Кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо посилання представників відповідача ОСОБА_1 на те, що сплив строк позовної давності, а тому у задоволенні позову слід відмовити, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представником відповідачем у судовому засіданні зроблено заяву про застосування до позовних вимог наслідків пропуску строку позовної давності .

Суд не вбачає законних підстав для застосування вказаної норми права щодо наслідків спливу позовної давності, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.04.2004 між ТОВ Банк «Фінанси і кредит», правонаступником якого є Державна іпотечна установа, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281.

П. 3.2 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується в повній мірі повернути кредитні кошти до 30.04.2019.

З позовом позивача звернувся 12.11.2018, ще до закінчення строку дії договору, але після того, як позичальник порушив свої зобов`язання, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору.

Керуючись ст.ст. 526,527,530,599,610,629,1048,1054 ЦК України, ст.ст. 13,81,141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 ) на користь Державної іпотечної установи (бул. Лесі Українки, б. 34, м. Київ, 01133, Ідентифікаційний код: 33304730) заборгованість за кредитним договором № 281 від 30 квітня 2004 року 80 636 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять шість) гривень 47 копійок – заборгованість по сумі основного боргу; 29 701 (двадцять дев`ять тисяч сімсот одна) гривня 10 копійок – прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом; 13 934 (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривні 91 копійка – інфляційні втрати; 25 063 (двадцять п`ять тисяч шістдесят три) гривні 12 копійок – сума пені, а всього 149 335 (сто сорок дев`ять тисяч триста тридцять п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 ), на користь Державної іпотечної установи (бул. Лесі Українки, б. 34, м. Київ, 01133, Ідентифікаційний код: 33304730) сплачену суму судового збору по 1120 (одна тисяча сто двадцять) грн 01 коп. з кожного.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ – І.В. СЕМІРЯД