Постанова № 92370639, 22.10.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/998/20

Провадження № 3/618/231/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року суддя Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилов Ю. М., розглянувши в залі суду в смт Дворічна справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Державної екологічної інспекції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Авдєєвка Понорницького району Чернігівської області, українця, громадянина України, працюючого майстром лісу Кам`янського лісництва ДП «Куп`янське ЛГ», маючого на утриманні неповнолітню дитину – сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 91 КУпАП,

встановив:

15 жовтня 2020 о 15 год 00 хв ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ДП «Куп`янське ЛГ», не забезпечив дотримання режиму території, визначеного Положенням про Національний природний парк «Дворічанський», не вжив заходів для попередження шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду, а саме допустив незаконну рубку дерева, що призвело до ступеня припинення росту, що є порушенням ст. 5, 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за що передбачена відповідальність ст. 91 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши, що дійсно 15 жовтня 2020 о 15 год 00 хв як посадова особа не забезпечив дотримання режиму території, визначеного Положенням про Національний природний парк «Дворічанський», та не вжив заходів для попередження шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду, а саме допустив незаконну рубку дерева, що призвело до ступеня припинення росту. Запевнив суд, що таких дій вчиняти більше не буде.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів. Режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , полягає у вчиненні дій, що порушують правила охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме здійснення в межах таких територій, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Згідно з охоронним зобов`язанням, зареєстрованим в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за № 7-28-08-НПП/2012, Державне підприємство «Куп`янське лісове господарство» дає зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження частини національного природного парку «Дворічанський», оголошеним Указом Президента України № 1044/2009 від 11 грудня 2009 року, в межах Дворічанського району Кам`янське лісництво кв. 14,15,32 (вид.1-4), 33, 35-41, 42-48, 84 (вид.9-11), 90, загальною площею 812,0 га.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», усталена практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання необ`єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, тому суд їх визнає належними, допустимими та достатніми і кваліфікує його дії за ст. 91 КУпАП - не забезпечення дотримання режиму території та невжиття заходів для попередження шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Крім пояснень ОСОБА_1 , факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 002181 від 15 жовтня 2020 року.

За таких обставин суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП – не забезпечення дотримання режиму території та невжиття заходів для попередження шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , передбаченою ст. 34 КУпАП, є щире розкаяння. Обставин, що обтяжують його відповідальність, передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до статті 61 Основного Закону України, юридична відповідальність має індивідуальний характер, що певною мірою і реалізується у відповідних статтях глав 2 і 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що регламентують притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення стягнення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 9 КУпАП, що регламентує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що порушує національне надбання України у вигляді природного заповідного фонду країни, щодо якого з огляду на це встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, а здійснення в межах такої території забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду, негативно впливає або може впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів, що в свою чергу призводить або може призвести до знищення або забруднення навколишнього середовища, що є в сучасних реаліях нагальною проблемою всього людства.

За таких обставин суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції відповідної частини статті КУпАП, не застосовуючи при цьому адміністративне стягнення у виді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів, оскільки такі під час складання протоколу щодо ОСОБА_1 не виявлені та не вилучались.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 225 (двісті двадцять п`ять) грн 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом п`ятнадцяти днів з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 450 (чотириста п`ятдесяти) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 10-денний строк з дня її винесення через Дворічанський районний суд Харківської області.

Суддя Ю. М. Гніздилов