Рішення № 92370568, 20.10.2020, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1420/20

Провадження № 2-а/743/201/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: представниці позивача Трачук О.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»), відповідача – громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»), представника відповідача – адвоката Куліша Ю.А., перекладачів – Улах Іфран, ОСОБА_2 ,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України,

УСТАНОВИВ:

Представник військової частини 1493 ЗРУ ДПС України звернувся до суду з позовом до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що останнього, згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2020, затримано з поміщенням до ПТПІ терміном на шість місяців з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України. Зазначене рішення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 залишено без змін. Відповідач не має документів, на підставі яких можливе його повернення до Ісламської Республіки Афганістан. Позивачем були вжиті заходи щодо встановлення особи відповідача, зокрема, надсилалися запити до Надзвичайного та Повноважного Посла Ісламської Республіки Афганістан в Україні, а також Департаменту консульської служби МЗС України з проханням посприяти щодо ідентифікації та документуванні відповідача. Однак, відповіді на вищезазначені запити не надходили, особа відповідача не ідентифікована. Тому позивач просить продовжити строк затримання відповідача з метою ідентифікації та примусового видворення за межі України на 6 місяців до 23.04.2021.

У судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові та просила суд задовольнити їх.

Відповідач - громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він має копію свого паспорту для виїзду за кордон, а оригінал цього документа був направлений у посольство для оформлення документів на виїзд до Афганістану. Крім того, у нього є інші оригінали документів, які посвідчують його особу. Він має намір за власний кошт залишити територію України.

Представник відповідача – адвокат Куліш Ю.А. у судовому засіданні зауважив на те, що на його думку позовна заява підписана з порушенням, а саме із застосуванням кліше, тому вона не повинна розглядатися. З приводу суті позову – зазначив, що відповідач має документи, які посвідчують його особу, а представники позивача не вживають заходів щодо ідентифікації особи відповідача, хоча зазначені документи знаходилися на зберіганні у Чернігівському ПТПІ.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача з приводу того, що позовна заява, подана до суду, не підписана належним чином.

Так, позовна заява подана позивачем через електронну пошту суду та відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису позовна заява підписана електронним підписом в установленому порядку.

Щодо інших доводів представника відповідача, то вони приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Положеннями ст. 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Однією з умов, відповідно до якої неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2020 відповідача затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства строком на шість місяців.

Зазначене рішення суду постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 залишено без змін.

З документів, доданих представником позивача до позовної заяви, вбачається, що останній звертався в листами до Надзвичайного та Повноважного Посла Ісламської Республіки Афганістан в Україні та Департаменту консульської служби МЗС України з проханням посприяти щодо ідентифікації та документування затриманих в адміністративному порядку іноземців, у яких відсутні документи, що посвідчують особу та які назвалися громадянами Афганістану. До переліку затриманих іноземців також було включено відповідача. Крім того, в додатку до листів представником позивача було надіслано копію паспорта відповідача.

Відповіді на вказані запити не надходило.

Проте, співробітниками позивача не встановлено, чи мав відповідач у своєму розпорядженні документи, які посвідчують його особу. Не перевірено також і доводи відповідача про те, що останній надіслав до Надзвичайного та Повноваженого Посла Ісламської Республіки Афганістан оригінал закордонного паспорту з метою оформлення проїзних документів для виїзду до Афганістану.

Поряд з цим, представником відповідача – адвокатом Кулішом Ю.А. під час розгляду справи суду для огляду надані оригінали свідоцтва про народження відповідача, національного паспорту відповідача, військового квитка, виданого на ім`я відповідача. Копії вказаних документів судом долучено до матеріалів справ.

З огляду на наведене, оскільки судове рішення про примусове видворення відповідача відсутнє, останній має документи, що підтверджують його особу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовний вимог позивача, оскільки особу відповідача ідентифіковано.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 241-246, 250, 289 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ: 14321707, місцезнаходження: вул. Головна, 55а, м. Чоп Закарпатської області) до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Павленко