Ухвала суду № 92370373, 19.10.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2083/20 № 1-кс/610/748/2020

м. Балаклія 19.10.2020 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко В.М., за участі: секретаря Паточки А.М., власника майна – представника за довіреністю Кандиби Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВ Фірма «Посад» Бартєнєва Євгена Олександровича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020220190000704,

в с т а н о в и в:

Предметом клопотання є майно: автомобіль марки «ГАС», моделі «7381», типу ФУРГОН ІЗОТЕРМІЧНИЙ-С, реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ЗКПО 21229267 ТОВ Фірма «Посад».

Обґрунтовуючи клопотання представник власника майна вказує про те, що арешт на вказане майно був накладений за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 27.08.2020 року з метою проведення судових експертиз з автомобілем, який під час ДТП стояв на узбіччі, не рухався та не здійснював будь-яких маневрів. На даний час проведено огляд місця ДТП, оглянуто транспортний засіб ГАС д.н.з. НОМЕР_1 , у повному обсязі описані його пошкодження, тобто з ним виконані усі необхідні дії, автомобіль передано на відповідальне зберігання працівнику ТОВ Фірма «Посад». Тому вважають, що зняття арешту ніяким чином не буде перешкоджати встановленню істини по справі, не приведе до втрати або будь-якого пошкодження майна.

Представник власника майна в суді підтримала клопотання та просила його задовольнити. Пояснила, що арешт було накладено на автомобіль товариства, внаслідок чого на даний час воно позбавлено можливості реалізовувати свої права щодо автомобіля у повній мірі. Крім того, слідчим не обґрунтовано необхідності проведення експертизи автомобіля товариства, який є постраждалим у ДТП, оскільки на їхній автомобіль було здійснено наїзд. Посилалась на те, що з моменту накладення арешту на майно пройшло майже 2 місяці, тому у слідчого було достатньо часу на проведення слідчих дій з автомобілем. При цьому, жодних дій з автомобілем до цього часу не проводилось, представнику не відомо щоб слідчий проводив будь-які процесуальні дії з автомобілем за участі представника товариства.

Слідчий для розгляду клопотання не з`явився, його відсутність не перешкоджає розгляду клопотання. Кримінального провадження, заперечень тощо не надано.

Як вбачається з наявних у суду матеріалів, СВ Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220190000704. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 23.08.2020р.

27.08.2020р. за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області було накладено арешт, зокрема, на автомобіль марки «ГАС», моделі «7381», типу ФУРГОН ІЗОТЕРМІЧНИЙ-С, реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ЗКПО 21229267 ТОВ Фірма «Посад».

Накладаючи арешт слідчий суддя виходив з того, що автомобіль є речовим доказом, необхідно тимчасово зберегти слідову картину на транспортному засобі – учаснику ДТП.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

ТОВ Фірма «Посад» є власником вказаного автомобілю.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.

Згідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Законом передбачений судовий контроль у вигляді можливості ревізії рішення про накладення арешту на майно. Тягар доведення необхідності застосування цього заходу покладений на сторону обвинувачення.

Права слідчого на участь в розгляді цього клопотання, відстоювання своєї позиції тощо було забезпечено, однак слідчий в судове засідання не з`явився, письмових заперечень не надав, не обґрунтував необхідність залишення арешту вказаного автомобіля, а своїми фактичними діями не заперечував проти його скасування.

Як убачається з наданих суду матеріалів після накладення арешту на майно пройшло вже майже 2 місяці. Як зазначає представник власника майна, жодних процесуальних дій з автомобілем за цей період часу не проводилось. Суду не надано доказів протилежного, призначення експертиз із дослідженням автомобілю тощо, хоча необхідність накладення арешту слідчим була мотивована необхідністю проведення експертиз з автомобілем.

При розгляді цього клопотання слідчим не доведено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування все ще виправдовують застосований ступінь втручання у права і свободи власника майна, як це було і на початковому етапі розслідування. Слідчим не доведено, що скасування арешту з вказаного транспортного засобу може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Враховуючи викладене, наслідки арешту автомобіля для його власника, тривалість, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не проведення слідчих та інших процесуальних дій з автомобілем до цього часу, розумні строки, фактичне не підтримання слідчим необхідності застосування цього заходу, суд визнає слушними доводи представника власника майна про те, що у сторони обвинувачення відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, є підставою для скасування арешту в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання задовольнити повністю.

2.Скасувати повністю арешт майна: автомобілю марки «ГАС», моделі «7381», типу ФУРГОН ІЗОТЕРМІЧНИЙ-С, реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ЗКПО 21229267 ТОВ Фірма «Посад»,накладений за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 27 серпня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Відповідно до ст. 169 КПК України скасування арешту є підставою для повернення вилученого майна особі, у якої воно було вилучено.

Слідчий суддя В.М. Стригуненко