Ухвала суду № 92369420, 20.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/30264/19

Провадження №1-кп/127/940/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Шеліховської І.Ю.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Варчука А.Б.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019020030001026 від 06.08.2019, №12020020040000391 від 27.03.2020, №120190200000000462 від 14.11.2019, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.

Прокурор Шеліховська І.Ю. в судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення ряду інших кримінальних правопорушень, має стійку антисоціальну поведінку, під час досудового розслідування не співпрацював зі слідством, може ухилятися від явки до суду враховуючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, а також здійснювати тиск на свідків.

Захисник Варчук А.Б. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів контролю, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків в кримінальному провадженні для застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу, обвинувачений не має наміру чинити тиск на свідків, тим більше два свідки уже допитані і залишився лише один, у разі відмови в клопотанні щодо зміни запобіжного заходу просив визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід або визначити розмір застави.

Заслухавши клопотання прокурора та думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальні акти, суд приходить до переконання, що в клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд оцінивши підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи, зважаючи на практику Європейського суду, враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Суд при вирішенні клопотань учасників, а саме питання щодо доцільності продовження чи зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого, умисного, корисливого кримінального правопорушення та умисного, корисливого, нетяжкого кримінального правопорушення, а також у вчиненні кримінального проступку, за які в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. На переконання суду, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші злочини.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки обвинувачений не працевлаштований, немає постійного законного джерела доходу, крім того має непогашену та не зняту судимість.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, а тому в задоволені клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з триманні під вартою на цілодобовий домашній арешт із використанням електронних засобів контролю або про визначення розміру застави при продовженні строку тримання під вартою слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає задоволенню, тому ОСОБА_1 слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-196, 331, 370-372, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із використанням електронних засобів контролю або про визначення розміру застави при продовженні строку тримання під вартою – відмовити.

Клопотання сторони обвинувачення – задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів з 20 жовтня 2020 року до 18 грудня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко