
Справа № 136/553/20
провадження № 2/136/155/20
РІШЕННЯ
іменем України
"20" жовтня 2020 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом проти ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.04.2013 у розмірі 50710,75 грн, а також судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступними обставинами.
Відповідач звернулася до позивача з метою отимання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 11.04.2013. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на сайті www.privatbank.ua складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформований про умови кредитування. Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості чим порушила умови кредитного договору. У зв`язку із зазначеним порушенням, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.03.2020 має заборгованість у розмірі 50710,75 грн, з яких: 3935,81 грн – заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн – заборгованість за поточним тілом кредиту; 3935,81 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн – заборгованість за простроченими відсотками; 1528,83 грн – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК; 42355,12 грн – нарахована пеня; 0,00 грн – нарахована комісія; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн – штраф (фіксована частина); 2390,99 грн – штраф (процентна складова). Оскільки відповідач у добровільному порядку свою заборгованість перед позивачем не погашає, вищезазначені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивач на підтвердження своїх вимог наводить: розрахунок заборгованості; виписку по рахунку; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку; довідку про видачу картки; копію заяви позичальника; витяг з «Тарифів Банку»; витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг»; копію фотографії відповідача при отриманні кредитних карток та копію документу, що посвідчує особу відповідача.
Ухвалою суду від 14.04.2020 позовну заяву було залишено без руху надавши позивачеві строк для усунення недоліку пов`язаного з тим, що всупереч зазначених додатків до позову, суду не було додано копію фотографії відповідача про отримання кредитних карток.
Ухвалою суду від 07.07.2020 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.
У визначений судом строк відповідач відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надала, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступне.
Як встановлено судом, згідно змісту анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 11.04.2013, відповідач ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну картку (а.с. 21 з обох сторін).
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку, що підтверджується копією фотографії відповідача при отриманні кредитних карток (а.с. 75).
Згідно виписки по рахунку 11.04.2013 відповідачу було встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 2000,00 грн, що зазначений довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому 26.06.2014 розмір кредитного ліміту збільшився до 3000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну кредитування та обслуговування картрахунку (а.с. 20).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 17.03.2020 відповідач має заборгованість у розмірі 50710,75 грн, з яких: 3935,81 грн – заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн – заборгованість за поточним тілом кредиту; 3935,81 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн – заборгованість за простроченими відсотками; 1528,83 грн – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК; 42355,12 грн – нарахована пеня; 0,00 грн – нарахована комісія; 2890,99 грн – заборгованість по судовим штрафам. Проте такий розрахунок підписаний представником ПриватБанку без зазначення будь-яких даних, що його ідентифікують (а.с. 13 на звороті).
Також позивачем надано суду довідку про видачу кредитних карток на ім`я відповідача, підписану представником ПриватБанку без зазначення будь-яких даних, що його ідентифікують (а.с. 19).
Разом з тим, судом встановлено, що згідно із Статутом АТ КБ «Приватбанк» рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» став правонаступником всіх прав та зобов`язань ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 62 на звороті).
З урахуванням викладеного, вирішуючи питання про стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.04.2013 у розмірі 50710,75 грн, суд виходить з наступних мотивів та норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Факт отримання грошових коштів та отримання платіжної картки та персонального ідентифікаційного номеру для авторизації підтверджується копією фотографії відповідача при отримані кредитних карток, а також довідкою про зміну кредитування та обслуговування картрахунку.
Разом з тим, судом встановлено, що у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 11.04.2013 процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг відповідач), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором 11.04.2013 посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.
У той же час матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, розмір заборгованості, подавши до суду належні та допустимі докази.
Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.
Позивач не надав підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, отож не доведено, що саме ці Умови мала на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брала на себе зобов`язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту (правова позиція Верховного Суду від 03.07.2019, у справі № 342/180/17/14-131цс19, Великої Палати). Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15). До такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 (провадження № 61-8915св19).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Як було встановлено, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір 11.04.2013 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачеві не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково стягнувши за кредитним договором № б/н від 11.04.2013 з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3935,81 грн.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд мотивується тим, що оскільки задоволено 7,76 % позовних вимог, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог щодо сплати судового збору, сума яких становить 163,11 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 530, 1048, 1054 ЦК України, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити частково позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»-(місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»-(місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 14360570), суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.04.2013, за тілом кредиту у розмірі 3935,81 грн.
Відмовити у задоволені іншої частини позову.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»-(місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 14360570), витрати по сплаті судового збору в розмірі 163,11 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Д.Т. Кривенко
Судове рішення № 92369004, Липовецький районний суд Вінницької області було прийнято 20.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 136/553/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: