Ухвала суду № 92366852, 05.10.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5327/20

Провадження № 1-кп/205/1086/20

У Х В А Л А

05 жовтня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

при секретарі - Кожемяка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12020040690001563 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працевлаштованого, на утриманні малолітніх дітей не має, не має постійного місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю учасників судового провадження

прокурора Шевченко Д.В.,

захисника – адвоката Тооде І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні під час розгляду питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор Шевченко Д.В. посилався на наявність ризиків, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може вжити заходів щодо перешкоджання судовому розгляду кримінального провадження, зокрема може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Захисник – адвокат Тооде І.В. заперечувала проти продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, зазначених прокурором. Окрім того, зазначила, що з урахуванням пандемії короновірусної інфекції, яка наразі має місце на території України та оголошеним у зв`язку з цим карантином, перебування ОСОБА_1 в слідчому ізоляторі утворює додаткові ризики зараження інфекцією та погіршення стану здоров`я. Просила змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свого захисника, заперечував проти продовження йому строку тримання під вартою, зокрема зазначив про свою невинуватість в інкримінованому йому злочині, а також, що він не має наміру впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Також зазначив, що він страждає на вірусний гепатит С та у зв`язку з перебуванням у слідчому ізоляторі захворів на ВІЛ. Надав суду медичні довідки щодо стану здоров`я.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме – вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зав`язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.

Суд приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, оскільки встановлено, що останній неодружений, не має постійного місця роботи та навчання.

Крім того, суд вважає доведеними ризики зазначені прокурором, оскільки ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні шляхом їх залякування, оскільки знає місце їх проживання.

Окрім того, з огляду на те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово був засуджений за вчинення злочинів проти власності, а також з урахуванням того, що в провадженні суду перебувають два обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів аналогічного складу, згідно яких останній обвинувачується у вчиненні злочинів у період, що передує обвинуваченню за цим обвинувальним актом, суд вважає доведеним ризик вчинення ОСОБА_1 інших злочинів та продовження злочинної діяльності.

Також, в ході розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , суд враховує стан його здоров`я, зокрема, відповідно до медичних довідок від 02.10.2020 року та 04.09.2020 року останній страждає на вірусний гепатит С та ВІЛ інфекцію клінічної І стадії. Проте, стан ОСОБА_1 стабільний, знаходиться під наглядом медичного персоналу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перебування ОСОБА_1 під вартою не створює загрози життю та здоров`ю останнього.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду не спроможні забезпечити належний розгляд провадження відносно ОСОБА_1 та виконання останнім процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 02 грудня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя М.М. Таус