Ухвала суду № 92360581, 04.05.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 756/10320/19

Провадження № 2/758/1852/20

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

04 травня 2020 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Структурного підрозділу «Київські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить: стягнути з Структурного відокремленого підрозділу "КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ" ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ ВИ: 38346487, місцезнаходження ВИ: 04655, м. Київ, Оболонський район, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20) на користь ОСОБА_1 , ід.н. НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі (невиплату щорічної відпустки та компенсацію за невикористану відпустку) в сумі 14405 грн.98 коп.; Стягнути з Структурного відокремленого підрозділу "КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ" ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ ВП: 38346487, місцезнаходження ВП: 04655, м. Київ, Оболонський район, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20) на користь ОСОБА_1 , ід.н. НОМЕР_1 , середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2020 р. заяву позивача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю - задоволено; цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду м. Києва як суду за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя вважає, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання позовної заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Вимоги, що пред`являються до змісту позову, чітко визначенні у статті 175 ЦПК України. По формі позовна заява є письмовим документом, у якому слід зазначити обов`язкові реквізити, з яких важливими є, зокрема, що саме вимагає позивач (предмет позову), обставини, на яких ґрунтується вимога (підстава позову), зазначення на докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст.175-177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (п.2) .

Згідно з ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач у позові зазначений - структурний підрозділ, що не є самостійною юридичною особою, а відтак, позов в частині визначення належного відповідача підлягає уточненню.

До того ж, на порушення вимог ст.175 ч.3 п.4, 5 ЦПК України позов не містить змісту позовних вимог в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку (не зазначено його розмір та період, з якого часу просить стягнути, не наведено його розрахунок, який підлягає перевірці судом); викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в цій частині.

А відтак суд не має суті позовних вимог в цій частині, які він має розглядати, а тому не може постановити рішення з приводу невизначеного позивачем його предмету та підставами.

При цьому відповідно до вимог ст.13 ч.1 ЦПК України суд діє в межах заявлених позивачем вимог.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно пп.1 п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн.).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

30 січня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у рішенні по справі № 910/4518/16 визначила, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

А відтак, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає оплаті судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Отже, для розгляду судом даної вимоги позивачу необхідно розрахувати суму середнього заробітку, який він просить стягнути, та сплатити від цієї суми судовий збір (1% відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн.) у встановленому законом розмірі за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку до державного бюджету за реквізитами для сплати судового збору (Державна судова адміністрація України, 050): Отримувач коштів: УК у Поділ. р-ні/Подільс. р-н/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37975298; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою; та подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Таким чином, для розгляду судом заявлених позивачем вимог ОСОБА_1 необхідно подати позовну заяву в уточненій редакції, яка за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України (зокрема, із зазначенням відповідача - юридичної особи, ціни позову та змісту позовних вимог), за подачею її копії для відповідача, та подати оригінал квитанції про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

В зв`язку з наведеним, на підставі ст.185 ч.1 ЦПК України подана позовна заява без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вказаних вище недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185 ч.1, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Структурного підрозділу «Київські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, надавши позивачу строк для усунення недоліків в 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяН. М. Ларіонова