Ухвала суду № 92360573, 06.10.2020, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11108/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., прокурора Яковицького М.С., підозрюваного ОСОБА_1 його захисника Дмитренка Д.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сліпкова В.С., в рамках кримінального провадження № 12020100070002932 від 04.10.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

УС Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сліпков В.С., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Колесниковою О.О. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовується тим, що 04.10.2020 приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в торговому залі магазину «Новус», що належить ТОВ «НОВУС Україна» (Код ЄДРПОУ 36003603), розташованого за адресою: м. Київ, пр. Правди, 47. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинниий умисел направлений на повторне, таємне викрадення майна, що належить ТОВ «НОВУС Україна».

Реалізуючи свій злочинний умисел, 04.10.2020 приблизно о 18 годині 00 хвилин діючи повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , перебуваючи в торговому залі вказаного магазину, взяв товар з торговельних полиць та помістив собі під верхній одяг, а саме електричний тример «Veet Sensitive Precision для чутливих ділянок тіла в комплекті з аксесуарами», вартістю 624 гривні 00 копійок (без ПДВ), електричну зубну щітку «D100, 413, 2К Frozen типу Ога1-В37Ю», вартістю 615 гривень 00 копійок (без ПДВ).

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи при собі товар, який належить ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», ОСОБА_1 пройшов повз касову зону не розрахувавшись за вказаний товар, тобто вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак був зупинений працівниками охорони магазину «Новус», не закінчивши злочин з причин, що не залежали від його волі. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 намагався спричинити ТОВ «НОВУС УКРАЇНА» матеріальну шкоду на загальну суму 1 239 гривень 00 копійок.

05.10.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, коли він вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України віднесено до категорії нетяжких злочинів, оскільки санкція цієї частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , слідчий і прокурор вважають наступні ризики: переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на які вказують, що останній усвідомивши невідворотність покарання, оскільки за вчинення даного кримінального правопорушення передбачено позбавлення волі може зникнути від органу досудового розслідування та переховуватись, що, в свою чергу, призведе до неможливості закінчення розслідування та постановлення судового рішення в розумні строки. Крім цього, вчинятиме інші кримінальні правопорушення, вказує те, що підозрюваний раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень. Також, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні вказує той факт, що останньому відоме місце роботи свідків та представника потерпілого, що дає змогу вважати, що останній як самостійно, так і за допомогою третіх осіб може незаконно впливати шляхом вмовляння чи залякування свідків та представника потерпілого з метою зміни ними своїх показів.

Більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду.

З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв`язку з чим, слідчий звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.

У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив відмовити у задоволенні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Слідчий суддя встановив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_3 від 04 жовтня 2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 05 жовтня 2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 05 жовтня 2020 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 04 жовтня 2020 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04 жовтня 2020 року;

При цьому, посилання слідчого на те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового слідства та/або суду оскільки підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років, не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу відносно особи виключно у вигляді тримання під вартою.

У той же час, слідчий суддя вважає недоведеним матеріалами клопотання припущення слідчого, що підозрюваний може вчинювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні або перешкоджати проведенню досудового розслідування, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а відтак, такі твердження є лише припущеннями.

На переконання слідчого судді, прокурором в суді не доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання існуючих ризиків і існує необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Об`єктивні дані про наявність таких обставин в матеріалах клопотання відсутні.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що відсутні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому існує обставина, передбачена п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків, існують підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки особи та покладення на підозрюваного певних обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Про такий висновок слідчий суддя приходить виходячи з підозри та даних про особу ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя,-,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сліпкова В.С., в рамках кримінального провадження № 12020100070002932 від 04.10.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити;

Обрати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк виконання покладених обов`язків рахувати до 04 грудня 2020 року;

Обов`язки покладаються на ОСОБА_1 на строк дії ухвали;

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сліпкова В.С.;

Ухвала слідчого судді діє до 04 грудня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її проголошення;

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя В.В. Гребенюк