Рішення № 92360142, 22.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р.

м. Київ

справа № 755/13068/20

провадження № 2/755/5449/20

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні права користування належною позивачу 1/6 частиною квартири АДРЕСА_1 , зобов`язати відповідача надати позивачу ключі від квартири, не чинити перешкод у вільному доступі до квартири та вселити позивача у спірну квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачу на праві спільної часткової власності належить 1/6 частина квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.01.2020 року. Спадкоємцем іншої 1/6 частини спірної квартири після смерті батька є брат позивача ОСОБА_2 , який проживає із своєю дружиною ОСОБА_3 у спірній квартирі та не допускають позивача до користування належним йому на праві власності нерухомим майном. Між позивачем та відповідачами виникають постійні сварки щодо користування спірною квартирою, відповідачі постійно створюють перешкоди у користуванні квартирою, не дають позивачу ключі, відмовляються визнавати його право на квартиру, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року письмове клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, подане в межах цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення, - залишено без задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 11 вересня 2020 року строк, відповідно до якого проти позову заперечує в повному обсязі, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать на праві спільної часткової власності по 1/6 частині трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною лощею 59,2 кв.м., що підтверджено Свідоцтвом про право на спадщину від 22.01.2020 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2020 року. (а.с. 10, 11, 12-13, 14-15)

Крім того, за даними відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 21)

Згідно з частиною четвертою ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Право на користування житловим приміщенням може ґрунтуватися на документальній підставі (довідка про наявність зареєстрованих осіб на житловий площі) та на законі.

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право особи на повагу до житла (рішення у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2003 року, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року.

Крім того, втручання держави у право на повагу до житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві», інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною метою (рішення у справі «Зехентнер проти Австрії», 2009 року, пункт 56).

Частиною першою статті 383 Цивільного кодексу України та статтею 150 ЖК УРСР закріплено положення, відповідно до яких громадяни, що мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За нормою частини другої ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), а по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Захист права власності здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто шляхом застосування належної форми, засобів і способів захисту. Для захисту застосовується юрисдикційна форма захисту, тобто діяльність уповноважених державних органів, які здійснюють комплекс організаційних заходів для захисту порушених прав.

За нормою статті 391 Цивільного кодексу України власник, майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є усунення перешкод відповідачами у здійснення права власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 , 1/6 частина якоїналежить позивачу на праві власності, а саме усунення перешкод у здійсненні права користування позивачу належним йому на праві власності майном, що за цивільним законодавством складає елемент змісту права власності.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись законодавством, діючим на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, - оскільки судом встановлено, що позивач є власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , тому, відповідно, має право користування даною квартирою, фактично позбавлений можливості здійснення права власності шляхом користування спірною нерухомістю, у зв`язку із чиненням перешкод з боку відповідачів, наслідком чого є ініціювання даного позову, що підлягає захисту у обраний позивачем/власником спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 4 ст. 311 Цивільного кодексу України, фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, коли права власника порушені, а власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав користуватись та розпоряджатись спірною квартирою.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий зір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, ураховуючи задоволення позову, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 840,80 грн., тобто по 420,40 грн. з кожного.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 311, 321, 383, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 150 Житлового кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не чинити перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 , та надати йому ключі від квартири.

Вселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2020 року.

Суддя: В.І. Галаган