Рішення № 92359481, 19.10.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/681/20

2-а/709/18/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Сидоренка М.М., Державної екологічної інспекції України Центрального округу про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Сидоренка М.М. (далі - відповідач-1) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначалося, що стосовно позивача 23 квітня 2020 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 гривень за ч. 1 ст. 59 КУпАП, а саме за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 110 ВК України. Позивач вважала оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, виходячи з того, що відповідач-1 при її винесенні дійшов передчасних висновків про наявність в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, зокрема наявності умислу, спрямованого на допущення скиду неочищених стічних вод, оскільки докази на підтвердження цього відсутні. Стверджувала, що розгляд адміністративних матеріалів носив формальний характер з порушенням встановленої процедури. При цьому вказувала, що як протокол про адміністративне правопорушення, так і оскаржувану постанову складено та винесено однією і тією ж особою - відповідачем-1, за участі якого також складалися докладні описи виявлених порушень, що свідчить про недотримання останнім принципу безсторонності. За таких обставин, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, норми діючого матеріального і процесуального права, позивач просила визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Від відповідача-1 надійшов відзив, в якому останній проти позову заперечив та зазначив, що Державною екологічною інспекцією України Центрального округу на підставі нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо охорони природного середовища, видано наказ, яким встановлено проведення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства на території Черкаської та Полтавської областей, зокрема Комунальним підприємством «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради (далі - КП «ЧЕЛУАШ»). Головною метою діяльності підприємства є організація будівництва, ремонту та утримання вулиць, автомобільних доріг і вулиць міста, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд м. Черкаси, які введені в експлуатацію та передані на баланс підприємства, зокрема 14 випусків зливової каналізації з послідуючим скидом в Кременчуцьке водосховище. За результатами неодноразових перевірок встановлені численні порушення екологічної безпеки, зокрема у період з 7 по 15 квітня 2020 року встановлено факт скиду неочищених стічних вод у Кременчуцьке водосховище через ливневу каналізацію КП «ЧЕЛУАШ» (витока № 13), що призначений для відведення дощових та талих вод з території м. Черкаси. Проведено відбір проб зворотних вод та хронометраж кількості зворотних вод, за результатами яких складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 59 КУпАП стосовно позивача, яка займає посаду інженера з охорони праці КП «ЧЕЛУАШ», та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. При цьому вказаний протокол відповідає вимогам діючого законодавства, процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення дотримано у повному обсязі. Відповідач-1 стверджував, що позивач має повноваження щодо надання будь-якої інформації від імені підприємства та є суб`єктом даного правопорушення. На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 липня

2020 року до участі у справі залучено другого відповідача - Державну екологічну інспекцію Центрального округу (далі - відповідач-2).

Від представника відповідача-2 надійшов відзив, аналогічний за змістом із відзивом відповідача-1.

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Відповідач-1 подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, однак ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2020 року у його задоволенні відмовлено. Відповідач-2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак явку свого представника у судове засідання не забезпечив з невідомих причин, жодних заяв чи клопотань не надіслав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності сторін та, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

7, 8, 14 і 15 квітня 2020 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Тарабукіною В.П. і державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сидоренком М.М. (відповідач-1) складено письмові докладні описи виявлених порушень в ході здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме виявлено факти скиду неочищених стічних вод у Кременчуцьке водосховище, який здійснювався через ливневу каналізацію

КП «ЧЕЛУАШ» (витока № 13), що призначена для відведення дощових та талих вод з території м. Черкаси; проведено відбір проб зворотних вод та хронометраж кількості зворотних вод (а.с. 19-22).

13, 14, 21 і 22 квітня 2020 року Державною екологічною інспекцією центрального округу за результатами проведеного вимірювання показників складу і властивостей зливових вод КП «ЧЕЛУАШ» та поверхневих вод Кременчуцького водосховища складено протоколи № 23-2020, 25-2020, 29-2020, 30-2020 відповідно (а.с. 23-31).

Листом Державної екологічної інспекції центрального округу від 22 квітня

2020 року № 03/3-17/803 доведено до відома КП «ЧЕЛУАШ», що за результатами розгляду звернення громадян здійснено виїзди до випуску № 13 зливової мережі міста, де в ході обстеження виявлено влаштований невідомими отвір для витоку рідини; відібрано проби та за результатами аналізів встановлено, що вода не є ливневою (сніговою, дощовою), а є неочищеними стічними водами; у зв`язку з цим зобов`язано здійснити невідкладні заходи щодо негайного припинення несанкціонованого скиду зворотних стічних вод (а.с. 33).

Крім того, 22 квітня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сидоренком М.М. (відповідач-1) складено протокол про адміністративне правопорушення № 003382 стосовно ОСОБА_1 (позивач) - інженера з охорони праці КП «ЧЕЛУАШ», згідно з яким остання, будучи відповідальною посадовою особою допустила порушення правил охорони водних ресурсів, а саме допустила скид неочищених стічних вод через випуск № 13 КП «ЧЕЛУАШ» у Кременчуцьке водосховище, що є порушенням ст. 44 ВК України (а.с. 18).

За результатами розгляду вказаного протоколу державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сидоренком М.М. (відповідач-1) 23 квітня 2020 року винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення № 003382, відповідно до якої ОСОБА_1 (позивач), яка працює на посаді інженера з охорони праці КП «ЧЕЛУАШ», вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 110 ВК України, тим, що будучи відповідальною посадовою особою допустила порушення правил охорони водних ресурсів, а саме допустила скид неочищених стічних вод через випуск № 13 КП «ЧЕЛУАШ» у Кременчуцьке водосховище. ОСОБА_1 (позивач) визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 гривень (а.с. 15).

Згідно з ч. 1 ст. 59 КУпАП забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту ст. 110 ВК України вбачається, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: 1) самовільному захопленні водних об`єктів;

2) забрудненні та засміченні вод; 3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; 4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій; 5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об`єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; 6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування; 7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин); 8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності; 9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи; 10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об`єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод; 11) використанні земель водного фонду не за призначенням; 12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об`єктах; 13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об`єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об`єкт в експлуатацію; 14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення; 15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідачем-1 накладено адміністративне стягнення на позивача саме як на посадову особу КП «ЧЕЛУАШ» - інженера з охорони праці.

Натомість з витребуваної на запит суду (а.с. 105) посадової інструкції інженера з охорони праці 2149.2 вбачається, що до його повноважень та обов`язків не віднесено здійснення контролю за скидом вод через випуск № 13 КП «ЧЕЛУАШ» (а.с. 123-128).

За вказаних обставин, на переконання суду, позивач не може нести відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 59 КУпАП, оскільки не є суб`єктом даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП вбачається, що постанову у справі про адміністративне правопорушення іншого органу може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може, з-поміж іншого, скасувати постанову і закрити справу.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, а саме скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59 КУпАП.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу) позивача та відповідачів суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що більшість доводів сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, отримали достатню оцінку з боку суду в тій мірі, щоб вважати рішення суду обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

Оскільки позивачем при подачі позову сплачений судовий збір (а.с. 41), а тому з відповідача-2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 242-246, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Сидоренка М.М., Державної екологічної інспекції України Центрального округу про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення від 23 квітня 2020 року

№ 003382, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України

Сидоренком М.М., за ч. 1 ст. 59 КУпАП у виді штрафу у розмірі 136,00 (сто тридцять шість гривень 00 копійок) гривень - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 59 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України Центрального округу

(код ЄДРПОУ 42149108) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 (чотириста двадцять гривень 40 копійок) гривень.

Копію рішення суду надіслати сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.В. Чубай