Ухвала суду № 92359082, 19.10.2020, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1001/20 Провадження №2/694/386/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19.10.2020 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 18.01.2000 року Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна пошта відсутня) представник позивача ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 560 від 05.03.2014 року, адреса для поштового листування: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_5 , електронна пошта відсутня), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку та паспортні дані невідомі), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку та паспортні дані невідомі) про визнання правочину удаваним та поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и л а:

До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.09.2020 року позовна заява була залишена без руху та позивачу було надано строк на усунення недоліків зазначених у вказаній ухвалі.

16.10.2020 року на адресу Звенигородського районного суду на виконання ухвали від 07.09.2020 року надійшла позовна заява з доданими документами.

Дослідивши позовну заяву з доданими документами, які надійшли на виконання ухвали про залишення без руху від 07.09.2020 року, суддя приходить до висновку, що позивачем не усунуті у повному обсязі недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі.

Позивачем заявлено окрім немайнової вимоги, вимогу - про визнання права власності на 13/100 та 6/50 частин житлового будинку з відповідними частинами надвірних споруд.

В даному випадку така вимога підлягає вартісній оцінці.

ВССУ у постанові Пленуму від 17.10.2014 № 10 «Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснив, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до п. 2 ч.1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

За змістом даної норми, під вартістю нерухомого майна розуміється грошова сума, за яку зазначене майно може бути продано в цьому населеному пункті чи місцевості на час розгляду справи, однак в супереч зазначеним вимогам позивачем не додано до позову жодного документу, який підтверджує вартість майна на день подачі позову до суду.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.

Для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви звіт про ринкову вартість будинку на час звернення до суду та визначити ціну позову у відповідності до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна.

Вказану вимогу позивач не виконав та не надав суду звіт про ринкову вартість будинку на час звернення до суду.

Також, до позовної заяви додано рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.07.2010 року № 2-403/10 про розірвання шлюбу. Вказане рішення виготовлено з єдиного державного реєстру судових рішень, в якому замість прізвищ сторін вказано «ОСОБА 1» та «ОСОБА 2». З даного рішення не можливо встановити стосовно яких осіб приймалося вказане рішення. Позивач ОСОБА_1 не позбавлений можливості отримати у Звенигородському районному суді Черкаської області належним чином завірену копію рішення про розірвання шлюбу, якщо він був учасником справи.

Вказану вимогу позивач не виконав та не надав суду копію рішення про розірвання шлюбу, яка завірена належним чином.

Таким чином, вивчивши подану позивачем позовну заяву та додані до неї документи, в тому числі на виконання ухвали суду від 07.09.2020р., вбачається, що у встановлений строк недоліки, перелічені у цій ухвалі, усунуті в повному обсязі не були. Крім того, враховуючи надані додаткові матеріали, а також встановлені обставини, не може бути вирішено питання про відкриття провадження по справі.

Отже, позивачеві необхідно виконати в повному обсязі вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Як передбачено ч.2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.6 ст. 127 ЦПК).

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає за необхідне продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що позовну заяву необхідно повторно залишити без руху як неналежно оформлену, а позивач повинен в 10 ти-денний строк з моменту отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.

Керуючись, ст.ст.95,175,177,185,258,260,261 ЦПК України,

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 18.01.2000 року Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна пошта відсутня) представник позивача ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 560 від 05.03.2014 року, адреса для поштового листування: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_5 , електронна пошта відсутня), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку та паспортні дані невідомі), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку та паспортні дані невідомі) про визнання правочину удаваним та поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.3ст. 185 ЦПК України,якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві. Водночас, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Сакун