Рішення № 92356694, 21.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25269/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

18.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 №0264073-1310-2655.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що належний позивачці автомобіль марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 2,0 літрів, не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році.

Так, вказаний автомобіль не міститься у Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019. Крім того, згідно інформації з офіційного веб-сайту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, де наведений розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком, середньоринкова вартість автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 2,0 літрів, складає 915 771,31 грн, у той час як об`єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році є автомобілі середньоринкова вартість яких перевищує 1 564 875 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві подав відзив на позовну заяву у якому відповідач навів норми актів законодавства, якими врегульовано питання нарахування транспортного податку, та без жодної конкретики та посилань на обставини даної справи вказав, що автомобіль позивачки є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році відповідно до інформації Мінекономрозвитку щодо середньоринкової вартості автомобіля. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

ОСОБА_1 у 2019 році була власницею автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 2,0 літрів.

Відповідачем на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 №0264073-1310-2655, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 18 750 грн.

Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2019 №0264073-1310-2655, а тому звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Об`єктами оподаткування, відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб - сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до пункту 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно пункту 14 вказаної Методики Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

У відповідності до приписів пунктів 267.3, 267.4, 267.5 та 267.6 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році.

Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку податковим органом інформація про автомобіль, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2019 становить 4 173 грн.

Відтак, платниками транспортного податку з фізичних осіб за 2019 рік є фізичні особи, що мають у володінні транспортний засіб, з року випуску якого минуло не більше п`яти років, середньоринкова вартість якого становить понад 1 564 875 грн, та інформація про який розміщена на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

Суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 витребувано у відповідача оригінали або належним чином засвідчені копії документів, що слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.06.2019 №0264073-1310-2655.

Однак, ні на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020, на з метою доказування правомірності спірного рішення, відповідач не подав до суду документів, які слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.06.2019 №0264073-1310-2655.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідачем не доведено того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі офіційної інформації Мінекономрозвитку.

Разом з цим, судом досліджено Перелік легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019, який розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, та встановлено відсутність у ньому автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 2,0 літрів. Вказаний Перелік містить лише автомобіль марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue Cabrio, до 1 року випуску, двигун 2,0 літрів бензин.

Також згідно наявного на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком, середньоринкова вартість автомобіля марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 2,0 літрів, станом на час подання позовної заяви складає 915 771,31 грн.

Крім того, суд враховує, що згідно матеріалів справи позивач у 2019 році придбала автомобіль марки Land Rover, моделі Range Rover Evogue 4WD Auto 5 Door, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 2,0 літрів, за ціною 1 268 737 грн.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності нарахування позивачу податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 04.06.2019 №0264073-1310-2655, у той час як надані позивачем докази та встановлені судом обставини свідчать про протилежне, а тому виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у матеріалах справи квитанції від 12.12.2019 №ПН6694 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 768,4 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 №0264073-1310-2655.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,4 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Суддя О.М. Чудак