Ухвала суду № 92356654, 21.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 жовтня 2020 року м. Київ № 826/23361/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. розглянувши заяву про виправлення описки рішення в адміністративній справі:

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, в якому просив суд, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра подати до відповідача-1 додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення позивача до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального Реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/23361/15 - скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" на суму 78 500 , 00 (сімдесят вісім тисяч п`ятсот) грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; в решті позовних вимог відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника позивача надійшла заява про виправлення описки рішенні, а саме: в абзаці 5 на сторінці 7 помилково вказано: Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» замість вірного Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», «Крапівки Тетяни Борисівни» замість вірного « ОСОБА_1 »;в абзаці 5 резолютивної частини не вказано суму судового збору, що стягується на користь ОСОБА_1 ;в абзаці 3 резолютивної частини не вказано індивідуальний податковий номер ОСОБА_1 .

Щодо суми судового збору, що підлягає стягненню представник позивача зазначає, що загальна сума судового збору становить 7 644, 69 грн, з них: 785, 00 грн. судовий збір за подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва; 1163, 80 грн додатково сплачений судовий збір на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2015 про залишення позовної заяви без руху; 551, 21 грн. судовий збір за подання заяви про зміну позовних вимог; 1886, 50 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду; 257, 18 грн. судовий збір сплачений на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2016; 3001, 00 грн. судовий збір за подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд питання про виправлення описки в письмовому провадженні.

Так, судом було встановлено, що в абзаці тексту рішення «Позовні вимоги в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення суми відшкодування в розмірі вкладу ОСОБА_2 , не підлягають задоволенню судом, з огляду на таке» допущено технічну помилку. Зазначено Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» замість вірного Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» та « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_1 ».

Вказана описка є технічною помилкою, яка не впливає на зміст встановлених обставин та висновків суду, а тому підлягає виправленню у встановленому законом порядку.

Щодо суми судового збору, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Спеціальним Законом, що регулює питання сплати судового збору є Закону України «Про судовий збір».

За змістом частини першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Главою 2 Розділу ІІІ КАС України регламентовані особливості адміністративного процесу в касаційному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої цієї статті (ч. 1 ст. 349 КАС).

Згідно пункту 4 частини 1 статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду касаційної інстанції складається, поміж інших, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вище зазначених норм, у разі прийняття постанови судом касаційної інстанції за результатами перегляду, в резолютивній частині має зазначатись розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи.

Оскільки судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги було сплачено до Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, відповідно у Окружного адміністративного суду міста Києва відсутні підстави для стягнення судових витрат понесених зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги.

Як вбачається згідно даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було сплачено судовий збір у сумі 785, 00 грн відповідно до квитанції від 06.10.2015; судовий збір у сумі 1163, 80 грн відповідно до квитанції № 3794 від 23.10.2015, судовий збір у сумі 551, 21 грн відповідно до квитанції № 2628 від 22.02.2016. Загальна сума судового збору, яка сплачена до Окружного адміністративного суду міста Києва складає 2500, 01 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність відшкодувати останньому 1 250, 00 грн. сплаченого судового збору за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись ст. 132, 139, 243, 248, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень у рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 задовольнити частково.

Внести виправлення в рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020, викласти та вважати вірним абзац 5 сторінки 7 в наступній редакції: «Позовні вимоги в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення суми відшкодування в розмірі вкладу ОСОБА_1 , не підлягають задоволенню судом, з огляду на таке.»

Внести виправлення в резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 шляхом зазначення в абзаці 3 реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .

Внести виправлення в резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020, викласти та вважати вірним абзац 5 в наступній редакції : «Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 17, код ЄДРПОУ 21708016) судові витрати у розмірі 1 250, 00 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень).

В іншій частині - відмовити.

Дана ухвала є невід`ємною частиною тексту рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2020 по справі №826/23361/15.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур