Рішення № 92356626, 21.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Київ № 826/10393/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М, суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування рішення,

установив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ) про скасування рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт»" від 06.06.2016 №49, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку №5-Б для надання побутових послуг населенню по АДРЕСА_1 » №КВ 08312198081 від 24.10.2012 та реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлових приміщень №32 в житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 » №КВ 083132600510 від 17.09.2013, стягнуто з ДАБІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

Представником позивача до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертного дослідження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву, просив її задовольнити.

Незважаючи на належне повідомлення про місце, дату та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, представник відповідача не забезпечив явку свого представника у судове засідання.

Водночас, представник позивача звернувся до суду з заявою (т. 1 а.с. 176) про розгляд заяви у порядку письмового провадження.

За змістом частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вирішуючи зазначену заяву виходить з наступного.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 цього ж Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 Кодексу).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2019 та від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (адміністративне провадження №К/9901/17099/19, №К/9901/17108/19, №К/9901/18639/19).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19), від 24.10.2019 у справі №820/4280/17 (адміністративне провадження №К/9901/11712/19), від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (касаційні провадження №К/9901/17099/19, №К/9901/17108/19, №К/9901/18639/19), у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19 (адміністративне провадження №К/9901/5378/20).

Разом з тим, частинами шостою та сьомою статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат суду надано копії договору про надання адвокатських послуг від 22.11.2017 №22/11/17, додатку №1 до нього та змін до додатку №1 (т. 2 а.с. 97-103), договору про надання правової допомоги від 20.09.2018 №20/2018 та додатку №1 до нього (т. 2 а.с. 104-110), наказу від 10.10.2017 №1/к (т. 2 а.с. 111), наказу від 24.01.2019 №5-К (т. 2 а.с. 114), актів приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 02.02.2018 та від 02.03.2018 (т. 2 а.с. 116, 117), квитанції від 28.12.2018 (т. 2 а.с. 118) на суму 8 714 грн., акту приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) від 05.02.2020 (т. 2 а.с. 119-120), рахунку-фактури від 31.10.2018 №93-Екс (т. 2 а.с. 121), квитанції від 12.12.2018 на суму 63 492 грн. (т. 2 а.с. 122), акту приймання-передачі наданих послуг від 08.08.2019 №004-КОУ/18 (т. 2 а.с. 123), квитанції від 15.03.2020 на суму 8 320 грн. (т. 2 а.с. 136), адвокатських запитів до ДАБІ, Департаменту культури виконавчого органу КМДА, Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України з відповідними накладними на підтвердження їх відправки (т. 2 а.с. 181-189), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та квитанції від 29.01.2018 №910206-1 на суму 73 грн. (т. 2 а.с. 190-196).

Згідно з вказаними актами позивачу надано наступні послуги:

підготовка заяви з процесуальних питань - 0,5 год. (320 грн.);

підготовка клопотання про залучення третьої особи - 1 год. (640 грн.);

підготовка адвокатського запиту до ДАБІ - 1 год. (640 грн.);

підготовка адвокатського запиту до Департаменту культури КМДА - 1 год. (640 грн.);

підготовка адвокатського запиту до Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України - 1 год. (640 грн.);

підготовка відзиву на заперечення відповідача - 3 год. (1 920 грн.);

отримання витягу з розширеного ЄДР щодо ТОВ «Творча архітектурна майстерня А. Володарська» - 74 грн.;

підготовка клопотання про призначення експертизи - 1,5 год. (960 грн.);

представництво помічником адвоката в судовому засіданні враховуючи витрати, пов`язані з переїздом до суду - 2 год. (640 грн.);

підготовка відповіді на заперечення відповідача на клопотання про призначення експертизи - 2 год. (1 280 грн.);

представництво помічником адвоката в судовому засіданні враховуючи витрати, пов`язані з переїздом до суду - 3 год. (960 грн.);

представництво інтересів у судовому засіданні 23.01.2019 - 1 год. (640 грн.);

представництво інтересів у судовому засіданні 06.05.2019 - 1 год. (640 грн.);

підготовка клопотання про долучення документів до матеріалів справи - 2 год. (1 280 грн.);

представництво інтересів у судовому засіданні 15.05.2019 - 1 год. (640 грн.);

ознайомлення з матеріалами справи в суді - 1 год. (640 грн.);

представництво інтересів у судовому засіданні 11.11.2019 - 1 год. (640 грн.);

представництво інтересів у судовому засіданні (призначено слухання справи по суті) 29.11.2019 - 2 год. (1 280 грн.);

представництво інтересів у судовому засіданні 18.12.2019 - 1 год. (640 грн.);

представництво інтересів у судовому засіданні 20.01.2020 - 1 год. (640 грн.);

представництво інтересів у судовому засіданні 05.02.2020 - 1 год. (640 грн.);

підготовка клопотання про розподіл судових витрат - 1 год. (640 грн.).

Загальна вартість послуг з правової допомоги становить 17 034 грн.

Частиною п`ятою статті 137 КАС України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома та восьма вказаної статті).

З наданих представником позивача документів вбачається, що витрати позивача на проведення експертизи в межах даної справи становлять 63 492 грн., тобто загальна сума, пред`явлена позивачем для стягнення з відповідача складає 80 526 грн. (17 034 грн. + 63 492 грн.).

Водночас, відповідач не звернувся до суду з запереченнями з приводу заявленого розміру витрат на правничу допомогу та проведення експертизи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат, суд враховує наступне.

(1) З клопотання про долучення документу до матеріалів справи (т. 2 а.с. 179-180) вбачається, що до часу представництва інтересів позивача у судових засіданнях включався час, який представник позивача витратив на безпосередню участь в судовому засіданні, час на прибуття та час очікування судового засідання в суді.

(2) Судове засідання 11.11.2019 не мало місця у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні, про що складена відповідна довідка (т. 2 а.с. 56) та заздалегідь 08.11.2019 повідомлено сторони телефонограмами, у тому числі представника позивача (т. 2 а.с. 54), про іншу дату та час судового засідання.

Таким чином, суд не вбачає підстав для включення до витрат позивача на правничу допомогу представництва інтересів у судовому засіданні 11.11.2019 - 1 год. (640 грн.).

(3) Представником позивача заявлено до витрат на отримання витягу з розширеного ЄДР щодо ТОВ «Творча архітектурна майстерня А. Володарська» у розмірі 74 грн., проте згідно з наданою квитанцією (т. 2 а.с. 196) здійснено оплату у розмірі 73 грн., тобто така сума підлягає зменшенню.

Таким чином, суд вважає заявлені витрати обґрунтованими частково.

Враховуючи викладене у сукупності, заявлені витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертизи підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у розмірі 79 885 грн. (80 526 грн. - 640 грн. - 1 грн.).

У контексті цієї справи суд зазначає, що метою стягнення витрат є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 134, 137, 139, 241-246, 250, 252 КАС України,

вирішив:

Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертизи задовольнити частково.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 79 885 грн. (три тисячі п`ятдесят шість гривень шістдесят копійок), з яких на професійну правничу допомогу у розмірі 16 393 грн., на проведення експертизи - 63 492 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки, будинок 26, місто Київ, 01133; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37471912).

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя К.С. Пащенко

Суддя Т.І. Шейко