Ухвала суду № 92356599, 21.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 жовтня 2020 року м. Київ № 640/4534/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача щодо відшкодування судових витрат в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛХП УКРАЇНА"

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛХП УКРАЇНА" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі-відповідач), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 18.11.2019 №№000655501, №000656501, №000657501, №000659501, №000658501.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 18.11.2019 №№000655501, №000656501, №000657501, №000659501, №000658501; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛХП УКРАЇНА» (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 24, код ЄДРПОУ 39807977) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 43141377) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять гривень) 00 копійок.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 13.10.2020 від представника позивача надійшла заява, відповідно до до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у загальному розмірі 305 067,84 гривень.

Розглядаючи заявлене клопотання представника позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Отже, статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначені загальні положення щодо ухвалення додаткового судового рішення у випадку не вирішення судом питання про судові витрати взагалі.

Також частинами другою-п`ятою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи положення статей 134 та 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Також законодавцем визначено процесуальний внаслідок незаявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19) та в постанові Верховного Суду у від 17.03.2020 у справі №520/8309/18.

Виходячи з аналізу вказаних норм, неподання стороною доказів про розмір витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву - заява про розгляд питання про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача не було дотримано вимог, передбачених частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не заявлено до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на викладене та враховуючи те, що представником позивача не було подано доказів про розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи до закінчення судових дебатів у справі №640/4534/20, а також не зроблено про це відповідної заяви, така заява представника позивача підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, всі подані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу докази датовані в період ухвалення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, отже, заявник не був позбавлений можливості подати їх до суду у встановлений процесуальним законодавством строк.

За таких обставин, заява представника позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №640/4534/20 у загальному розмірі 305067,84 гривень підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 134, 139, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Заяву представника позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №640/4534/20 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.