Рішення № 92356537, 20.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

20 жовтня 2020 року м. Київ № 640/4242/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 04633423) про визнання протиправними дій Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення строку надання відповіді на інформаційні запити №№ 10, 11, 12.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2020 року позов задоволено повністю:

- визнано протиправними дії Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення строку надання відповіді на інформаційні запити №№ 10, 11, 12

- стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у розмірі 5 500, 00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень).

Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. В обґрунтування поданої заяви представник посилається на те, що при ухваленні рішення від 16.03.2020 року судом не було вирішено питання щодо стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 5500,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2020 року по справі №826/7437/17 прийнято у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи, розгляд питання щодо ухвалення додаткового судового рішення здійснюється в тому самому порядку, що й прийняття судового рішення.

Згідно приписів ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином додаткове рішення ухвалюється з підстав: а) не дослідження доказів щодо однієї із позовних вимог, б) не ухвалення рішення стосовно одного з клопотань, в) не визначення способу виконання судового рішення при вирішенні питання про право, г) не вирішення питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі ж недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За результатами розгляду справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю.

Крім того, на користь позивача були стягнуті також і витрати на правничу допомогу у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот грн).

Представник позивача, в обґрунтування поданої заяви, зазначає, про те, що судом не було стягнуто на користь позивача суму витрат за складання відповіді на відзив Департаменту економіки та інвестицій у розмірі 5500,00 грн.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що справа № 640/4242/19 не є складною за своєю суттю.

Про незначну складність даної справи свідчить і той факт, що ухвалою суду від 18 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Аналіз відповіді на відзив, за складання якої позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5500,00 грн, свідчить про те, що більша його частина присвячена доводам позивача про законність повноважень адвоката Калько Д.О. на представництво інтересів позивача, а не спростування доводів відповідача відносно предмету спору.

До того ж, суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги складність справи, яка була розглянута судом, враховуючи обсяг наданої адвокатом правової допомоги, в т.ч. шляхом складання відповіді на відзив відповідача, суд встановив, що заявлена сума до стягнення не є співмірною до категорії складності цієї справи, є необґрунтованою, а заява позивача щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суми грошових коштів у розмірі 5500,00 грн є завищеною, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Калько Д.О, про ухвалення додаткового судового рішення- відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа