Рішення № 9235644, 26.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10                                                                                 Справа № 6/94

За позовом

Промислово-будівельної компанії “АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк

до Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області

про стягнення 85 162 грн. 06 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Кудряшева О.А., дов. № 38 від 24.12.09; Сачко С.Д., дов. № 16 від 23.04.2010;

від відповідача - Тюрін О.В., дов. № 39 від 23.12.09;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 85 162 грн. 06 коп., в т.ч. заборгованість з урахуванням індексу інфляції - 79969 грн. 83 коп., 3% річних –2398 грн. 74 коп., пеня за порушення строків розрахунку –2793 грн. 49 коп. Відповідачем до суду наданий відзив на позовну заяву, за яким останній позов визнає частково у сумі боргу –69224 грн. 00 коп., 3% річних –2398 грн. 74 коп., інфляційних –10745 грн. 83 коп., пені –1396 грн. 75. Щодо пені відповідач посилається на те, що п. 11.2 договору передбачено нарахування пені у розмірі облікової ставки НБУ, а позивачем пеня нарахована у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

15.04.2008 р. між сторонами у справі був підписаний договір № ТДВ/ВПТ/08070/ю, за умовами якого ПБК «АлМар»у формі ТОВ - «Постачальник»(позивач у справі) зобов’язується поставити і передати у власність, а ТОВ «Попаснянський вагоноремонтний завод»- «Покупець»(відповідач у справі) зобов’язується прийняти і оплатити відповідний товар, за ціною згідно специфікації договору, що є його невід’ємною частиною.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, який останній в повній мірі не оплатив, у зв’язку з чим залишилась заборгованість на суму 69 224 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивачем до стягнення заявлені 3% річних в сумі 2 398 грн. 74 коп., інфляційні в сумі 10 745 грн. 83 коп., нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України. Окрім цього, позивачем нарахована пеня відповідно до п. 11.2 договору в сумі 2 793 грн. 49 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, 15.04.08 між сторонами у справі було укладено договір на поставку товару. За умовами вказаного договору відповідач постачає відповідачу певний товар, а останній приймає та оплачує його на умовах договору та специфікації до нього.

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання умов договору за видатковими накладними (арк. справи 15,17,19,21), за довіреностями на отримання товару (арк.справи16,18,20,22) поставив відповідачу відповідний товар який відповідач оплатив частково, у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 69 224 грн. 00 коп.

Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем.

Згідно п. 7.2 договору оплата здійснюється за кожну прийняту партію товару не пізніше 15банківських днів з дати поставки, з урахуванням своєчасного отримання передбачених договором документів, в тому числі і рахунків фактур.

За доводами позивача рахунки надавалися відповідачу разом з накладними та іншими документами.

Відповідачем вказаний факт не спростований.

Разом з цим, договором не передбачено наявність доказів направлення або вручення рахунків на оплату.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення із даним позовом у позивача виникло право вимоги заборгованості, яка є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи.

Відповідач доказів оплати зазначеної суми не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 69 224 грн. 00 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з жовтня 2008 по січень 2010 в сумі 10 745 грн. 83 коп. і 3% річних за період з 01.10.2008 по 01.03.2010 в сумі 2 398 грн. 74 коп. слід зазначити наступне. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та відсотки нарахував правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2 793 грн. 49 коп. за період з 07.05.2009 по 15.12.2009 слід вказати на наступне.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення 7.2 договору оплату в повній мірі не здійснив.

Пунктом 11.2 сторони визначили, що за несвоєчасну оплату товару відповідача сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок, пені останній здійснював нарахування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що суперечить положенням договору. Виходячи з наведеного позовні вимоги щодо стягнення пені слід задовольнити частково в сумі 1396 грн. 75 коп., в решті вимог відмовити.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 69224 грн. 00 коп., інфляційні у сумі 10745 грн. 83 коп., 3% річних у сумі 2398 грн. 74 коп., пеню у сумі 1396 грн. 75 коп., в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволений вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна Луганської області, вул. Залізнична, 1, код 34502350 на користь:

- Промислово-будівельної компанії «АлМар»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк, вул. Шекспіра, 13, код 19376386, заборгованість у сумі 69224 грн. 00 коп., інфляційні у сумі 10745 грн. 83 коп., 3% річних у сумі 2398 грн. 74 коп., пеню у сумі 1396 грн. 75 коп., витрати по оплаті держмита у сумі 837 грн. 65 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 232 грн. 12 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –28.04.2010.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                       Т.В.Цибулько