Ухвала суду № 92356411, 19.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 жовтня 2020 року м. Київ № 826/9775/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Ріко» (14000, м.

Чернігів, пров. Вокзальний, 12)

до Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Митрополита

Василя Липківського, 45)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Ріко» (далі по тексту - позивач) з позовом до Антимонопольного комітету України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №1125-р/пк від 30.05.2016 року та зобов`язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення у сфері державних закупівель прийняти до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Ріко" №358 від 25.05.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року у справі №826/9775/16 адміністративний позов задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №1125-р/пк від 30.05.2016 року в частині залишення скарги без розгляду щодо вимог про скасування рішення замовника від 17.05.2016 року /бюлетень №92 (17.05.2016), номер оголошення у бюлетені 118469/ про акцепт та зобов`язання замовника провести повторну оцінку пропозицій учасників та визначити переможця торгів, виходячи з вимог закону та документації конкурсних торгів - за найнижчою ціною; зобов`язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення у сфері державних закупівель розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Ріко" №358 від 25.05.2016 року в частині вимог про скасування рішення замовника від 17.05.2016 року /бюлетень №92 (17.05.2016), номер оголошення у бюлетені 118469/ про акцепт та зобов`язання замовника провести повторну оцінку пропозицій учасників та визначити переможця торгів, виходячи з вимог закону та документації конкурсних торгів - за найнижчою ціною.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, у якій просить суд: роз`яснити відповідачу зміст постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року у справі №826/9775/16 в частині зобов`язання Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення у сфері державних закупівель розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Ріко" №358 від 25.05.2016 року в частині вимог про скасування рішення замовника від 17.05.2016 року /бюлетень №92 (17.05.2016), номер оголошення у бюлетені 118469/ про акцепт та зобов`язання замовника провести повторну оцінку пропозицій учасників та визначити переможця торгів, а саме: який орган Антимонопольного комітету України та відповідно до положень якого нормативно-правового акту повинен розглянути скаргу та прийняти відповідне рішення, не виходячи за межі визначених законодавством повноважень.

Вказана заява обґрунтована тим, що положеннями законодавства України (як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час звернення із даною заявою) органу оскарження не надано повноважень на розгляд скарг щодо процедур закупівель, за результатами яких укладено договір. При цьому, скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються у судовому порядку, а у органу оскарження відсутні повноваження щодо розгляду скарги.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Приписами частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви про роз`яснення рішення суду, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент розгляду заяви) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність, нечіткість за змістом.

Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналізуючи зміст положень даної статті, слід зазначити, що роз`яснення судом ухваленого ним рішення має на меті усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що в свою чергу перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь - яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник фактично просить роз`яснити не зміст резолютивної частини постанови суду, а порядок її виконання у зв`язку з укладенням за результатами процедури закупівлі договору з переможцем такої закупівлі.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що мотивувальна частина постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року відповідно до положень частини 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України містить норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Крім того, суд зазначає, що мотиви для роз`яснення судового рішення, наведені заявником, є фактично вимогою про роз`яснення порядку його виконання, що суперечить нормам статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вказує, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року по справі №826/9775/16 прийнята у межах заявлених позовних вимог, на підставі чинного на той момент законодавства, та з мотивувальної та резолютивної частини рішення вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть її ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує.

З урахуванням вищевикладеного, заява відповідача про роз`яснення судового рішення від 21 грудня 2016 року по адміністративній справі №826/9775/16 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, оскільки судове рішення в частині, яку просить роз`яснити відповідач, є зрозумілим, а також враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про роз`яснення саме через незгоду із порядком його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення та задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника Антимонопольного комітету України про роз`яснення судового рішення від 21 грудня 2016 року в адміністративній справі №826/9775/16.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук