Рішення № 9235635, 22.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10                                                                                 Справа № 4/151пн

Розглянувши матеріали справи

Приватного підприємства «Резонанс», смт.Фащівка Перевальського району Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Луганського регіонального відділення, м. Луганськ

про визнання дій неправомірними

Суддя Батюк Г.М.

Секретар судового засідання Чорна І.М.

За участю представників сторін:

від позивача –Григор’єва Л.О., довіреність № 111 від 19.04.2010, Авраменко В.Д., довіреність № 110 від 19.04.2010;

від відповідача –Волчанська І.В., довіреність № 1-11-2027 від 08.02.2010.

          У судовому засіданні 08.04.2010 по справі № 4/151пн, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 22.04.2010.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 22.04.2010.

ВСТАНОВИВ:

          Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- визнати неправомірними дії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в частині нарахування з 08.05.2009 ПП«РЕЗОНАНС»відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасну сплату боргу по кредиту та відсоткам на підставі Договору кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ ( з додатковими угодами і додатками) від 13.03.2007;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо безакцептного списання з поточного рахунку ПП«РЕЗОНАНС»03.08.2009 грошових коштів в сумі 160649 грн. 36 коп.

          Представник позивача неодноразова надавав до суду заяви про зміну предмету позову.

          Представником позивача надана до суду заява про зміну предмету позову від 02.04.2010 № 102, здану до суду 08.04.2010, якою заявлені вимоги :

- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»виконати платіжне доручення № 693 від 08.05.2009 на суму 614 763 грн. 15 коп., яким ПП «РЕЗОНАНС»частково достроково погасило свої зобов'язання за Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13.03. 2007( з додатковими угодами та додатками);

- зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційного банка «Надра»припинити вимагати від позивача повернення заборгованості за Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13.03. 2007, по тілу кредиту, що перевищує суму 44 267 грн. 85 коп., яка сформувалась за траншем № 8 станом на 23.11.2009 та відсотків за користування кредитом, що були нараховані за період з 13.05.2009 по 28.01.2010 на суму тіла кредиту більшу, ніж 44 267,85 грн. і частково погашені меморіальними ордерами від 12.06.2009, 12.08.2009 та 23.11.2009, окрім суми нарахованих відсотків в розмірі 2 211 грн. 24 коп.;

- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»припинити нараховування Приватному підприємству «РЕЗОНАНС»відсотки за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу по кредиту та відсоткам на підставі Договору кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13 березня 2007 року на тіло кредиту, що перевищує наступні розміри:

-          з 14.05.2009 по 11.08.2009 - 45 470 грн. 05 коп.,

- з 12.08.2009 по 22.11.2009 - 44 568 грн. 72 коп.,

- з 23.11.2009 - 44 267 грн. 85 коп., що зафіксовано в акті звірення взаємних розрахунків від 28.01.2010.

Представник позивача вимоги викладені в заяві про зміну предмету позову від 17.02.2010 № 55, здану до суду 22.02.2010, у судовому засіданні підтримав.

Вказана заява про зміну предмету позову 02.04.2010 № 102, здану до суду 08.04.2010, прийнята судом, як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України. На підставі викладеного, позовними вимоги слід вважати вимоги викладені в заяві про зміну предмету позову від 02.04.2010 № 102, здану до суду 08.04.2010:

Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 21.12.2009 № 213-7882, проти заявлений позовних вимог ( з урахуванням заяви про зміну предмету позову) заперечує посилаючись на те, що:

- право банківської установи на нарахування відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу по кредиту та відсоткам, а також право на безакцептне списання з поточного рахунку позивача передбачені Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13 березня 2007 року і вимоги щодо визнання їх відсутності є безпідставними;

-          необхідна для перерахування , за платіжним дорученням № 693 від 08.05.09 сума 614763 грн. 15 коп. з’явилась на поточному рахунку позивача тільки 13 травня 2009 року, згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України», банк мав термін на її перерахування до 14 травня 2009 (включно);

- для стабілізації роботи банку, захисту інтересів вкладників, кредиторів та забезпечення рівня ліквідності з 10 лютого 2009 року в ВАТ КБ «Надра»працює Тимчасова адміністрація, яку призначено Національним банком України, згідно Постанови Правління Національного банку України № 59 від 10.02.09, та з інших підстав, викладених у відзиві.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Заява про зміну предмету позову від 02.04.2010 № 102, здану до суду 08.04.2010, підлягає до задоволення.

          Позовними вимогами слід вважати вимоги :

- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»виконати платіжне доручення № 693 від 08.05.2009 на суму 614 763 грн. 15 коп., яким ПП «РЕЗОНАНС»частково достроково погасило свої зобов'язання за Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13.03. 2007( з додатковими угодами та додатками);

- зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційного банка «Надра»припинити вимагати від позивача повернення заборгованості за Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13.03. 2007, по тілу кредиту, що перевищує суму 44 267 грн. 85 коп., яка сформувалась за траншем № 8 станом на 23.11.2009 та відсотків за користування кредитом, що були нараховані за період з 13.05.2009 по 28.01.2010 на суму тіла кредиту більшу, ніж 44 267,85 грн. і частково погашені меморіальними ордерами від 12.06.2009, 12.08.2009 та 23.11.2009, окрім суми нарахованих відсотків в розмірі 2 211 грн. 24 коп.;

- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»припинити нараховування Приватному підприємству «РЕЗОНАНС»відсотки за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу по кредиту та відсоткам на підставі Договору кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13 березня 2007 року на тіло кредиту, що перевищує наступні розміри:

-          з 14.05.2009 по 11.08.2009 - 45 470 грн. 05 коп.,

- з 12.08.2009 по 22.11.2009 - 44 568 грн. 72 коп.,

- з 23.11.2009 - 44 267 грн. 85 коп., що зафіксовано в акті звірення взаємних розрахунків від 28.01.2010. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).          

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 березня 2007 року між Приватним підприємством «РЕЗОНАНС»(позивачем) та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «НАДРА», в особі Відділення № 1 філії ВАТ КБ «Надра»Луганського регіонального управління (відповідачем) було укладено Договір кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ з додатковими угодами і додатками, які є його невід'ємними частинами (надалі - Кредитний договір) терміном на 120 місяців до 10 березня 2017 року на загальну суму 950 000 грн. 00 коп.

          Умовами Кредитного договору, а саме п.7.1.1 передбачено право Позичальника (позивача),достроково виконати свої зобов'язання за цим Договором, в тому числі повністю повернути кредит та сплатити відсотки.

Станом на 01.05.2009 поточна заборгованість по тілу кредиту та відсотків за його використання склала 659 354 грн. 07 коп. Зазначена заборгованість була достроково частково погашена позивачем на підставі платіжного доручення № 693 від 08.05.2009 в сумі 614 763 грн.15 коп. Позивач вказує на те, що до сьогоднішнього дня відповідач не здійснив переказ грошових коштів позивача для часткового дострокового погашення кредитної заборгованості, мотивуючи це тим, що залишок грошових коштів на поточному рахунку банку є неліквідним згідно Розпорядження тимчасового адміністратора № 244 від 05.03. 2009. Також всупереч умовам Кредитного договору відповідач на теперішній час продовжує нараховувати позивачу відсотки за користування кредитними коштами не беручи до уваги платіжного доручення № 693 від 08.05.2009, та пеню за несвоєчасну сплату боргу по кредиту та відсоткам, посилаючись на умови п.6.1.4 Кредитного договору. Позивач зазначив, що в ході судового розгляду справи позивач провів звірення взаєморозрахунків з відповідачем в результаті чого були підписані акти звірки взаєморозрахунків від 20.01.2010, 25.01.2010 та 28.01.2010. Представник відповідача позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України встановлює, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч. І ст.1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

В статті 1091 ЦК України законодавець зазначив, що банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІН від 05.04.2001, Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів. (ч.2 п.8.4 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно положень п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку, належать йому (клієнту) на праві власності та вони підлягають конституційному захисту як об'єкт права власності.

Як свідчать матеріали справи, за позивачем згідно Договору кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13.03.2007, станом на 01.05.2009, поточна заборгованість по тілу кредиту та відсотків за його використання склала 659 354 грн. 07 коп. Зазначена заборгованість була достроково частково погашена позивачем на підставі платіжного доручення № 693 від 08.05.2009 в сумі 614 763 грн.15 коп., але відповідач не здійснив переказ грошових коштів позивача для часткового дострокового погашення кредитної заборгованості, мотивуючи це тим, що залишок грошових на поточному рахунку банку є неліквідним згідно Розпорядження тимчасового адміністратора № 244 від 05.03.2009.

Як вбачається, в порушення вимог ст.ст.526,1068,1089,1091 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також всупереч умовам Кредитного договору відповідач продовжує нараховувати позивачу відсотки за користування кредитними коштами не беручи до уваги платіжного доручення № 693 від 08 травня 2009року, та пеню за несвоєчасну сплату боргу по кредиту та відсоткам, посилаючись на умови п.6.1.4 Кредитного договору.

В ході судового розгляду справи, позивач провів звірення взаєморозрахунків з відповідачем в результаті чого були підписані акти звірки взаєморозрахунків від 20.01.2010, 25.01.2010 та 28.01.2010. Згідно даних, зазначених у вищезазначених актах звірення, відповідач не визнає порушення своїх зобов'язань щодо здійснення платежів позивача стосовно погашення поточної заборгованості за Кредитним договором, яке почалося з березня 2009 року ( Акт звірки взаєморозрахунків від 25.01.2010).

Також, відповідач не здійснює зобов'язання по виконанню платіжного доручення № 693 від 08.05.2009, що тягне за собою неправомірне нарахування відсотків за користування кредитними коштами у сумі 478 924 грн. 76 коп., та пені за несвоєчасну сплату боргу та відсотків.

Як свідчать матеріали справи, не враховуючи неліквідність залишку грошових коштів, які обліковуються на поточному рахунку позивача, у червні, серпні та листопаді 2009 року відповідач списав з поточного рахунку позивача в рахунок погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором грошові кошти в сумі 169 243 грн. 54 коп. В складі зазначеної суми, окрім заборгованості по тілу кредиту та відсотків за його використання банк списав пеню за несвоєчасну сплату боргу і відсотків в розмірі 7 983 грн. 56 коп., що є безпідставним, беручи до уваги посилання відповідача на розпорядження тимчасової адміністрації.

          Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем заявлена позовна вимога про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»виконати платіжне доручення № 693 від 08.05.2009 року на суму 614 763 грн. 15 коп., яким ПП «РЕЗОНАНС»частково достроково погасило свої зобов'язання за Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13.03.2007( з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 02.04.2010 № 102 здану до суду 08.04.2010) є обґрунтованими, відповідає чинному законодавству, та підлягає до задоволення.

Решта вимог позивача зазначених у заяві про зміну предмету позову від 02.04.2010 № 102 здану до суду 08.04.2010, судом відхиляється з наступних підстав.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 2 ст. 16 цього ж Кодексу передбачаються способи захисту порушених прав. Крім того, цією ж нормою передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути визнання права, визнання недійсним правочину, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов’язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової шкоди), визнання рішення незаконним, визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищенаведені приписи законів, предмет позову щодо решти вимог зазначених у заяві про зміну предмету позову від 02.04.2010 № 102, здану до суду 08.04.2010, не відповідають діючому законодавству щодо способів захисту прав.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності вправі звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або охоронюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

          Позивач у позові наполягає на задоволені решти вимог:

- зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційного банка «Надра»припинити вимагати від позивача повернення заборгованості за Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13.03. 2007, по тілу кредиту, що перевищує суму 44 267 грн. 85 коп., яка сформувалась за траншем № 8 станом на 23.11.2009 та відсотків за користування кредитом, що були нараховані за період з 13.05.2009 по 28.01.2010 на суму тіла кредиту більшу, ніж 44 267,85 грн. і частково погашені меморіальними ордерами від 12.06.2009, 12.08.2009 та 23.11.2009, окрім суми нарахованих відсотків в розмірі 2 211 грн. 24 коп.;

- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»припинити нараховування Приватному підприємству «РЕЗОНАНС»відсотки за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу по кредиту та відсоткам на підставі Договору кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13 березня 2007 року на тіло кредиту, що перевищує наступні розміри:

-          з 14.05.2009 по 11.08.2009 - 45 470 грн. 05 коп.,

- з 12.08.2009 по 22.11.2009 - 44 568 грн. 72 коп.,

- з 23.11.2009 - 44 267 грн. 85 коп., що зафіксовано в акті звірення взаємних розрахунків від 28.01.2010. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) .

Проте, виходячи із змісту положень ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України заявлені позивачем в цій частині вимоги не можуть бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки не передбачені законом чи договором.

Таким чином, зазначені позовні вимоги не можуть бути самостійним предметом спору в господарській справі. По суті вказані вимоги спрямовані на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватись господарським судом лише у разі вирішення спору про право та може бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тобто, позивач не позбавлений права захисту порушеного на його погляд права у інший спосіб.

Положенням ч.1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому ч.2 ст.16 цього Кодексу встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, та зауважено при цьому, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, виходячи із змісту положень ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, заявлені позивачем решта вимог не можуть бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки є такими, що не передбачені законом чи договором (аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 06.12.2007 у справі № 11/133н(5/264н) за позовом СФГ „Ніка” до ТОВ „ЛЕО” про визнання відсутності права).

          З огляду на викладене слід зазначити, що позивачем не доведені позовні вимоги:

- зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційного банка «Надра»припинити вимагати від позивача повернення заборгованості за Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13.03. 2007, по тілу кредиту, що перевищує суму 44 267 грн. 85 коп., яка сформувалась за траншем № 8 станом на 23.11.2009 та відсотків за користування кредитом, що були нараховані за період з 13.05.2009 по 28.01.2010 на суму тіла кредиту більшу, ніж 44 267,85 грн. і частково погашені меморіальними ордерами від 12.06.2009, 12.08.2009 та 23.11.2009, окрім суми нарахованих відсотків в розмірі 2 211 грн. 24 коп.;

- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»припинити нараховування Приватному підприємству «РЕЗОНАНС»відсотки за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу по кредиту та відсоткам на підставі Договору кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13 березня 2007 року на тіло кредиту, що перевищує наступні розміри:

-          з 14.05.2009 по 11.08.2009 - 45 470 грн. 05 коп.,

- з 12.08.2009 по 22.11.2009 - 44 568 грн. 72 коп.,

- з 23.11.2009 - 44 267 грн. 85 коп., що зафіксовано в акті звірення взаємних розрахунків від 28.01.2010. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), тому у їх задоволенні слід відмовити.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

У судовому засіданні 22.04.2010 за згодою представників судового процесу була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, витрати по державному миту та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16,525,526,1089,1091,ст.ст. 20,173,193 ГК України, ст.ст. 22,44,49,77,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Зобов‘язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»виконати платіжне доручення № 693 від 08.05.2009 року на суму 614 763 грн. 15 коп., яким ПП «РЕЗОНАНС»частково достроково погасило свої зобов'язання за Договором кредитної лінії № 8/2007/980-МК01-1-КЛ від 13 березня 2007 року.

3. В решті позовних вимог відмовити .

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Луганського регіонального відділення, м. Луганськ, вул. Карла Маркса,26-а, код ЄДРПОУ 20165528 на користь Приватного підприємства «Резонанс», смт. Фащівка Перевальського району Луганської області, вул. Ломоносова,6, код ЄДРПОУ 21808404 витрати по держмиту в сумі 85 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили у десятиденний строк з моменту його прийняття.

Дата підписання рішення –27.04.2010.

Суддя Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева