Рішення № 92356162, 21.10.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року справа № 580/2628/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 10 червня 2020 року № 452-р в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 23010308201902870 та ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 23010311201901717.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 23 липня 2019 року відповідачем видано ліцензію № 23010311201901717, якою передбачено право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а 15 листопада 2019 року відповідачем видано ліцензію №23010308201902870, якою передбачено право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_3.

09 липня 2020 року позивачем отримано поштове відправлення, в якому надійшов витяг із розпорядження відповідача від 10 червня 2020 року № 452-р, а також додаток до нього, де зазначено про анулювання перелічених ліцензій. Розпорядження мотивоване порушенням вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

У розпорядженні вказано, що таким порушенням є продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.

Позивач стверджує, що вказане розпорядження відповідача та додатки до нього не містять даних про те, в чому конкретно полягає порушення вимог зазначеного закону, зокрема даних про дату, суму операцій із продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, найменування таких товарів, а також інших даних, які дозволяють ідентифікувати факти із якими пов`язане прийняття розпорядження. Крім того, відповідачем не зазначено матеріалів (доказів), які підтверджують такі факти.

У вказаному магазині не здійснювався продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Крім того, зазначений магазин відповідає вимогам до місця торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, що визнав і відповідач, видавши перелічені ліцензії.

На підставі наведеного позивач вважає зазначене розпорядження протиправним.

В письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 05.04.2012 № 3-753 (зі змінами від 20.08.2015 № 2-1455) затверджено Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Черкаси, яким передбачено, що встановлення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому рішеннях Черкаської міської ради, на підставі та відповідно до паспорта прив`язки тимчасових споруд, наданого управлінням планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради. Відхилення від паспорту прив`язки не допускається.

Згідно із інформацією, наданою Департаментом архітектури та містобудування ЧМР, термін дії паспорту прив`язки тимчасової споруди від 14.10.2013 № 276 ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в комплексі з зупинкою громадського транспорту «АДРЕСА_3 кінцева, закінчився 04.07.2018. Крім цього відповідно до вищезазначеного паспорту прив`язки тимчасова споруда знаходиться в зоні заборони торгівлі тютюновими виробами, алкогольними та слабоалкогольними напоями. Враховуючи вищезазначене, у ФОП ОСОБА_1 відсутні правові підстави для провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за адресою: місця торгівлі: АДРЕСА_3 - кінцева.

За твердженням представника відповідача, у додатках до позовної заяви позивач надає копію розпорядження ГУ ДПС у Черкаській області від 10.06.2020 № 452-р «Про анулювання ліцензій», разом із відповідним додатком. У додатку до вищезазначеного розпорядження чітко визначено підстави для анулювання ліцензій - порушення вимог статті 15-3 Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягай 18 років або у не визначених для цього місцях. Отже, всім нормативним вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії оскаржуване позивачем розпорядження у повній мірі відповідає, із зазначенням відповідної правової підстави для його прийняття.

На підставі наведеного представник відповідача вважає, що позивачу правомірно анульовано дію ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

У відповіді на відзив представник позивача наполягав на задоволенні позову та зазначив, що про обставини, покладені відповідачем в основу розпорядження, позивач вперше дізналася з відзиву відповідача.

За твердженням представника позивача помилковим є посилання відповідача на Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Черкаси, затверджене рішенням Черкаської міської ради від 05.04.2012 № 3-753. Зазначене Положення затверджене пунктом 2 цього рішення, який, в свою чергу, скасований постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 липня 2016 року (справа № 2-а/250/12)

Паспорт прив`язки тимчасової споруди не може забороняти здійснення певного виду підприємницької діяльності, зокрема - торгівлі тютюновими виробами, алкогольними та слабоалкогольними напоями. Докази відповідача не містять даних про місцезнаходження зони заборони торгівлі тютюновими виробами, алкогольними та слабоалкогольними напоями в м. Черкаси, параметрів цієї зони (площі, меж), а так само про перебування магазину позивача у такій зоні.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95 передбачено, що місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Представник позивача звернув увагу, що відповідач не вказує, які саме із перелічених ознак відсутні у магазину позивача. Серед іншого, не є такими ознаками будь-які дозволи, рішення або дії органів місцевого самоврядування.

Статтею 15-3 Закону № 481/95 передбачено право місцевих рад встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання у визначений рішенням таких органів час доби. Інших повноважень таких органів щодо заборони продажу відповідних товарів вказаний закон не містить.

Також відповідач неодноразово видавав позивачу ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами після виникнення обставин, на які він посилається у відзиві.

За наведених обставин, позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, 15 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ліцензію № 23010308201902870 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 » - кінцева, магазин 22 кв.м., терміном дії з 01.12.2019 до 01.12.2020.

Також 23 липня 2019 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ліцензію № 23010311201901717 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 » - кінцева, магазин 22 кв.м., терміном дії з 27.08.2019 до 27.08.2020.

Листом №12011/23-00-32-0306 від 10.06.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області надіслало позивачу розпорядження №452-р від 10.06.2020 про анулювання ліцензій.

Згідно із вказаним розпорядженням №452-р від 10.06.2020 зобов`язано анулювати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами згідно з переліком, що додається.

В додатку до розпорядження вказані реквізити вищенаведених ліцензій та підстава для їх скасування з посиланням на порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років, або у невизначених для цього місцях.

Не погоджуючись із вказаним розпорядженням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Положеннями ст. 1 Закону №481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Також, ст. 1 Закону №481/95-ВР встановлює, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку, а анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Згідно п. 1 та 11 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Разом з цим, в силу приписів абз. 8 ч. 49 ст. 15 Закону №481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Аналіз наведених правових норм дає суду підстави дійти до висновку, що роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється суб`єктом господарювання на підставі ліцензії у місці торгівлі (місці його реалізації) торговельною площею не менше 20 кв. метрів, яке обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

При цьому, недотримання даних вимог суб`єктом господарювання має своїм наслідком анулювання відповідної ліцензії на підставі письмового розпорядження органу, який її видавав та застосування відповідних штрафних санкцій.

Інших вимог щодо місця продажу алкогольних напоїв Закон №481/95-ВР не передбачає.

Як наслідок, вказані у паспорті прив`язки відомості щодо об`єкта торгівлі жодним чином не впливають на можливість продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у зазначеному місці.

Доказів невідповідності місця торгівлі вимогам Закону №481/95-ВР відповідач не надав, так само як не надав доказів продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Черкаси, затверджене рішенням Черкаської міської ради від 05.04.2012 № 3-753, суд зазначає, що наведене Положення затверджене пунктом 2 цього рішення, який, в свою чергу, скасований постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 липня 2016 року (справа № 2-а/250/12).

Вказана постанова Соснівського районного суду м. Черкаси залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року.

Одночасно суд вважає безпідставними посилання податкового органу на норми ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, оскільки названі норми не регулюють відносини у сфері оподаткування.

Як наслідок, відповідач не уповноважений перевіряти їх дотримання, оскільки це знаходиться поза межами його повноважень.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до критеріїв перевірки судом рішення суб`єкта владних повноважень, які визначені ч. 2 ст. 2 КАС України загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.

Натомість, зазначеним критеріям оскаржене розпорядження не відповідає, оскільки містить виключно посилання на норму закону на підставі якої воно прийнято, однак в ньому не вказано зрозумілих та обґрунтованих фактичних підстав для його прийняття.

В розумінні абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на норми абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, суд відхиляє доводи відповідача, зазначені у відзиві на адміністративний позов, як на підставу для прийняття оскарженого розпорядження, оскільки вони не покладені в його основу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено вимоги статті 15-3 Закону № 481/95 ВР, а відтак підстави для анулювання дії вищенаведених ліцензій відсутні.

Аналогічний правовий підхід правозастосування до спірних правовідносин, викладений у постанові Верховного Суду 25.10.2019 у справі №826/12507/16.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність оскарженого розпорядження, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст, 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 10 червня 2020 року № 452-р в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №23010308201902870 та ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №23010311201901717, які видані фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко