Постанова № 92354044, 20.10.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/16183/20

Номер провадження 3/521/7948/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Граніна В.Л.,

при секретарі Шкребтієнко Г.М.,

за участю:

представника Одеської митниці Держмитслужби Кептене Д.А.,

захисника – адвоката Ткаченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці Держмитслужби за протоколом складеним відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого декларантом ТОВ «Грейтар» (код ЄДРПОУ 42619596), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0898/50000/20 від 03.09.2020 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами у відношенні гр. ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 01.08.2020 року між ТОВ «ГРЕЙТКАР» (код ЄДРПОУ 42619596) та компанією «Worldline Management Limited» (Китай) було укладено контракт №GK-08/20 щодо поставки в Україну товарів. В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту 26.08.2020 року до Одеського морського торговельного порту – зони діяльності м/п «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби на т/х «XINCHANGSHU» надійшов контейнер BEAU4570550 з товаром «парасольки, коробки та пакети для пакування», загальною вагою брутто 22240 кг.

31 серпня 2020 року для переміщення зазначеного контейнеру з товаром на митну територію України Одеською митницею Держмитслужби від директора/декларанта ТОВ «ГРЕЙТКАР» гр. ОСОБА_1 було прийнято та зареєстровано митну декларацію в режимі «ІМ 40 ЕЕ» (далі МД) №UA500000/2020/912533. Переміщення вантажу на адресу компанії-одержувача ТОВ «ГРЕЙТКАР» (Україна, м. Миколаїв, вул. Потьомківська, 13/5, офіс 6/1) мало здійснюватися за інвойсом №4570550 від 23.07.2020 року. Відправником товарів зазначено компанію «Yiwuafsimport&exportco.ltd» (Китай).

В подальшому, з метою переміщення вантажу через митний кордон України та направлення його для митного оформлення до Одеської митниці Держмитслужби було надано наступні документи: МД №UA500000/2020/912533 від 31.08.2020 року, наряд №0550 від 26.08.2020 року, коносамент №143000220728 від 23.07.2020 року, інвойс №4570550 від 23.07.2020 року, лист розпорядження.

Відповідно до наданої до митного органу МД №UA500000/2020/912533 від 31.08.2020 року та інших товаросупровідних документів, для ввезення на митну територію України передбачався: - товар №1 «парасольки від дощу розкладна – 27888 шт. Торгівельна марка – нема даних. Фірма виробник: нема даних. Країна виробництва – CN.» (12174,79 кг брутто, 11378,3 кг нетто);- товар №2 «вироби для упакування: коробки пакувальні, із не гофрованого картону – 7724,51 кг; пакети пакувальні, із паперу – 1682,22 кг. Торгівельна марка – нема даних. Фірма виробник: нема даних. Країна виробництва – CN.» (10065,21 кг брутто, 9406,73 кг нетто). Вартість товарів була задекларована на рівні 47333,62 доларів США (1296278,51 грн.).

Так, 03.09.2020 року під час проведення митного огляду товарів із повним вивантаженням та перерахунком було встановлено, що фактично у контейнері BEAU4570550 переміщується товар №1 «парасольки від дощу» більше на 41 700 шт. ніж було задекларовано у МД №UA500000/2020/912533 та заявлено у товаросупровідних документах. Товару №2 «пакувальні коробки та пакети» взагалі відсутні.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України, та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.

На підставі вищевказаних обставин посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби було складено протокол про порушення митних правил №0898/50000/20, за ознаками порушення ст. 472 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, однак приймав участь його захисник, який надав заперечення, відповідно до яких просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до відповідальності за ст. 472 МК України та застосувати стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.08.2020 року між ТОВ «ГРЕЙТКАР» (код ЄДРПОУ 42619596) та компанією «Worldline Management Limited» (Китай) було укладено контракт №GK-08/20 щодо поставки в Україну товарів. В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту 26.08.2020 року до Одеського морського торговельного порту – зони діяльності м/п «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби на т/х «XINCHANGSHU» надійшов контейнер BEAU4570550 з товаром «парасольки, коробки та пакети для пакування», загальною вагою брутто 22240 кг.

31 серпня 2020 року для переміщення зазначеного контейнеру з товаром на митну територію України Одеською митницею Держмитслужби від директора/декларанта ТОВ «ГРЕЙТКАР» гр. ОСОБА_1 було прийнято та зареєстровано митну декларацію в режимі «ІМ 40 ЕЕ» (далі МД) №UA500000/2020/912533. Переміщення вантажу на адресу компанії-одержувача ТОВ «ГРЕЙТКАР» (Україна, м. Миколаїв, вул. Потьомківська, 13/5, офіс 6/1) мало здійснюватися за інвойсом №4570550 від 23.07.2020 року. Відправником товарів зазначено компанію «Yiwuafsimport&exportco.ltd» (Китай).

В подальшому, з метою переміщення вантажу через митний кордон України та направлення його для митного оформлення до Одеської митниці Держмитслужби було надано наступні документи: МД №UA500000/2020/912533 від 31.08.2020 року, наряд №0550 від 26.08.2020 року, коносамент №143000220728 від 23.07.2020 року, інвойс №4570550 від 23.07.2020 року, лист розпорядження.

Відповідно до наданої до митного органу МД №UA500000/2020/912533 від 31.08.2020 року та інших товаросупровідних документів, для ввезення на митну територію України передбачався: - товар №1 «парасольки від дощу розкладна – 27888 шт. Торгівельна марка – нема даних. Фірма виробник: нема даних. Країна виробництва – CN.» (12174,79 кг брутто, 11378,3 кг нетто);- товар №2 «вироби для упакування: коробки пакувальні, із не гофрованого картону – 7724,51 кг; пакети пакувальні, із паперу – 1682,22 кг. Торгівельна марка – нема даних. Фірма виробник: нема даних. Країна виробництва – CN.» (10065,21 кг брутто, 9406,73 кг нетто). Вартість товарів була задекларована на рівні 47333,62 доларів США (1296278,51 грн.).

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення – це виконання митних формальностей (тобто сукупності дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи) необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (стаття 4 МК України).

Відповідно до ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Згідно з Класифікатором митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (далі – наказ Мінфіну № 1011), митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Тобто, у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

В подальшому, з метою випуску вказаних товарів у вільний обіг на митну територію України до митного органу призначення у визначених ч. 13 ст. 259 МК України випадках, подається додаткова декларація до попередньої митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ», при цьому декларантом або уповноваженою ним особою перед подачею митної декларації можуть бути реалізовані права, передбачені ст. 266 МК України, у тому числі і на проведення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», це додаткова декларація до попередньої митної декларації (наказ Мінфіну №1011), яка подається до відповідного митного органу, яким була оформлена відповідна попередня митна декларація.

Митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» разом із митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку.

Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (ч. 1 ст. 258 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, товар надійшов до пункту пропуску «Одеський морський торговельний порт» в зону діяльності митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби (код митного органу за класифікатором UA500040), про що свідчить графа 29 митної декларації і цей товар митницею було направлено для подальшого митного оформлення та завершення митного оформлення до пункту пропуску «Чорноморський морський торговельний порт» в зону діяльності митного поста «Чорноморський» (код митного органу за класифікатором UA500070).

Тобто, митна декларація №UA500000/2020/912533 типу «ЕЕ» в даному випадку є лише попереднім повідомленням, в розумінні ст. 194 МК України, і використовувалась не для митного оформлення товарів в митному режимі «Імпорт» та сплати необхідних митних платежів, а для контролю доставки товару під час внутрішнього перевезення по митній території України.

Слід зазначити, що для випуску товарів у вільний обіг, до митного органу призначення декларант (уповноважена особа) повинен подати додаткову митну декларацію («ІМ 40 ДЕ»), без оформлення якої неможливо сплатити митні платежі, товар не вважається оформленим у вільне використання та не може бути виданий одержувачу. Саме на цьому етапі можливо проведення декларантом (уповноваженою особою) фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису, зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Таким чином, попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант (уповноважена особа) подає додаткову митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і сплачуються митні платежі за ввезення товару. Тобто, визначений законодавством статус попередньої митної декларації (тип «ЕЕ») не тотожний митній декларації, заповненій у звичайному порядку (ч.ч. 13, 14 ст. 259 МК України) з достатнім обсягом відомостей для завершення митного оформлення у заявлений митний режим, а є лише повідомленням про намір ввезти товари на митну територію України.

Суд вважає, що працівниками митниці при застосуванні законодавчих актів, хибно зроблено висновок та надана не правильна кваліфікація діям гр. ОСОБА_1 , що встановлено під час розгляду справи.

Зокрема, посадовою особою митниці зазначено, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 259 МК України, при поданні попередньої митної декларації відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених в цій декларації, настає з моменту: «п.3 надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, яким оформлена така попередня митна декларація, інформації про проведення митного огляду пред`явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення».

Так, законодавством передбачений такий документ як «попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим», але згідно з наказом Мінфіну №1011 цей документ класифікується як декларація типу «ІМ ЕА». Однак, у випадку, за яким складено протокол про порушення митних правил, товар переміщувався за попередньою декларацією «ІМ ЕЕ». За цією декларацією у будь - якому випадку митне оформлення в режимі імпорт (випуск у вільний обіг) не може бути проведено, оскільки необхідно подання додаткової декларації, тільки після митного оформлення якої одержувач вправі розпоряджатись/користуватись товаром згідно із заявленою метою.

В даному випадку, товар переміщувався за попередньою митною декларацією типу «ІМ ЕЕ» під митним контролем від пункту ввезення на кордоні України до митниці призначення для завершення митного оформлення у відповідний режим. Однак, у зв`язку з тим, що митницею складено протокол про порушення митних правил №0898/50000/20 та вилучено товари, що не зазначені в попередній митній декларації №UA500000/2020/912533, в зоні діяльності митного поста «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби гр. ОСОБА_1 подано додаткову митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA500070/2020/501564, на товар, який заявлявся в попередній митній декларації. За митною декларацією ІМ40ДЕ №UA500070/2020/501564 було нараховано та сплачено митні платежі (графа 47) і товар було випущено у вільний обіг.

Відповідно до вимог ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається при ввезенні в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (в тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. На підставі попередньої декларації не нараховуються митні платежі, не оплачується мито. Ці документи не є документами, на підставі яких митний орган приймає рішення про випуск товарів у вільний обіг на території України, на що є посилання в постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8.

Заповнення попередньої митної декларації не передбачає визначення митної вартості товарів, нарахування та сплати митних платежів. Такі дії передбачені при виконанні митних формальностей за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Отже, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, подача попередньої декларації типу «ІМ 40 ЕЕ» для переміщення вантажу, відсутня як така подія правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, оскільки на підставі цих документів митницею не приймається рішення про випуск товару у вільний обіг на територію України.

В даному випадку, попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант, або уповноважена на то особа, подає додаткову митну декларацію типу «ДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і проводяться митні платежі за ввезення товару.

Також, слід зазначити, що відповідно до вимог пункту 7 статті 259 МК України, при поданні попередньої митної декларації відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених в цій декларації, настає з моменту: випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх органу доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація.

Отже, внесення даних в попередню митну декларацію не тягне за собою юридичних наслідків, оскільки попередня декларація не є митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч.ч. 13, 14 ст. 259 МК України), попередня митна декларація містить всі необхідні відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, оскільки ця декларація прийнята до митного оформлення митним органом (ч. 8 ст. 259 МК України). Декларант несе відповідальність за неправдиві відомості тільки в митному органі, яким оформлена попередня митна декларація, тобто, лише після прибуття до митного органу (ч. 7 ст. 259 МК України).

Крім того, статтями 268 та 460 МК України визначено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Вказане свідчить про те, що дії гр. ОСОБА_1 при заповненні попередньої декларації не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, а тому гр. ОСОБА_1 , як декларант, не повинен нести відповідальність за допущену помилку при заповненні попередньої митної декларації.

Згідно зі ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення, наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, складу адміністративного правопорушення, а саме відсутня об`єктивна сторона порушення митних правил, оскільки складена та подана до митниці попередня митна декларація не являється декларуванням в розумінні Митного кодексу України, як складова митного оформлення товару в режимі імпорт.

На підставі ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі

Як вказано у ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішене питання про вилучені речі і документи, отже, у зв`язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митними органами відповідно до протоколу, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 268, 460, 472, 527, 528, 529 МК України, ч.1 п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 – закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил, повернути гр. ОСОБА_1 або уповноваженій особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Головуючий