Рішення № 92353195, 22.10.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2800/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 жовтня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.,

при секретарі Журавльовій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у спрощеному позовному проваджені з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору від 01 червня 2012 року, який був укладений між банком та ОСОБА_2 в розмірі 6000,13 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору останній отримав кредит в розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, його заборгованість станом на день смерті складала 6000,13 грн. 29 січня 2018 року Сьома Львівська державна нотаріальна контора отримала від їх банку претензію кредитора до спадкоємців померлого ОСОБА_2 . 19 вересня 2018 року Четверта Львівська державна нотаріальна контора повідомила позивача банк про те, що після смерті ОСОБА_2 його мати ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом. 11 листопада 2019 року банк направив відповідач претензію про задоволення вимог кредитора та сплату заборгованості за кредитним договором від 01 червня 2012 року, роте, вона ніяким чином на вказану претензію не зреагувала. В зв`язку з наведеним, просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Суд ухвалив розглядати справу без участі представника позивача, який у судове засідання не з`явився, проте у прохальній частині позову зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідача, яка відзиву суду не подала, до суду не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, а представник позивача не заперечує відносно такого розгляду.

20 травня 2020 року ухвалою суду позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки позивачем не було долучено належно завіреної виписки з карткового рахунку відповідача.

11 червня 2020 року представник позивача подав до суду виписку по кредитному рахунку ОСОБА_2 за період з червня 2013 року по жовтень 2017 року /а.с.61-65/.

08 липня 2020 року ухвалою суду у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

11 серпня 2020 року ухвалою суду витребувано з Четвертої Львівської державної нотаріальної контори копію матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

14 вересня 2020 року до суду з Четвертої Львівської державної нотаріальної контори надійшли копії матеріалів спадкової справи № 505/2017 після смерті ОСОБА_2 /а.с.107/.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 червня 2012 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку /а.с.13/.

З виписки по кредитному рахунку ОСОБА_2 убачається, що останній отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та з травня 2013 року по серпень 2017 року користувалася кредитними коштами шляхом зняття готівки, переказів з карти, оплати карткою першого платежу за покупку, переказу коштів, після всіх цих операцій його заборгованість станом на жовтень 2017 року становила 6000,13 грн. /а.с.82-85/. Отже, сума боргу - 6000,13 грн., складається із заборгованості за тілом кредиту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, виданим Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 896 від 16 вересня 2017 року /а.с.32/.

З матеріалів спадкової справи № 505/2017 убачається, що із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 до Четвертої Львівської державної нотаріальної контори звернулася його мати - ОСОБА_1 , заяв від інших спадкоємців до нотаріальної контори не надходило /а.с.109/.

29 січня 2018 року Сьома Львівська державна нотаріальна контора отримала від АТ КБ «ПриватБанк» претензію кредитора до спадкоємців померлого ОСОБА_2 , яка згідно із відмітками, які містяться на зазначеній претензії 1 лютого 2018 року була отримана Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою /а.с.118/.

18 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримала три свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчені державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я., на 1/2 частини чотирьох кімнатної квартири АДРЕСА_1 ; садовий будинок АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,0515 га, що розташована у АДРЕСА_3 /а.с133, 134 зворот,136/.

19 вересня 2018 року Четверта Львівська державна нотаріальна контора повідомила позивача АТ КБ «Приватбанк» про те, що після смерті ОСОБА_2 його мати ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом /а.с.139/.

11 листопада 2019 року АТ КБ «Приватбанк» направило ОСОБА_1 претензію про задоволення вимог кредитора та сплату заборгованості за кредитним договором від 01 червня 2012 року /а.с.38/. Відповідач ніяким чином на вказану претензію не зреагувала.

Відповідно до частини 1 статті 1282 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Зазначена норма не встановлює певного порядку пред`явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.

Таким чином, пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням частини другої статті 1281 ЦК України.

На відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 620/136/17.

Беручи до уваги, що 29 січня 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» направило до Сьомої державної нотаріальної контори претензію кредитора до спадкоємців ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до висновку, що позивач пред`явив вимоги до спадкоємців у строк, який визначений вимогами частини 2 статті 1281 ЦК України. При цьому, із позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» звернулося 19 травня 2010 року, тобто в межах загального строку позовної давності.

За таких обставин, відповідач як спадкоємець, прийнявши спадщину, зобов`язаний у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора відповідно до статей 1281, 1282 ЦК України, оскільки вартість 1/2 частини квартири та земельної ділянки у будь-якому випадку буде більшою, ніж сума боргу 6000,13 грн.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов є підставним, і тому, підлягає задоволенню.

Також, на виконання вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102,00 грн., сплачений за подачу позову до суду /а.с.50/.

Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 6000 гривень 13 коп. боргу та судовий збір у розмірі 2102 гривень 00 коп. Всього стягнути 8102 (вісім тисяч сто дві) гривні 13 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д; ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складаний 22 жовтня 2020 року.

Суддя:

Оригінал рішення.