Ухвала суду № 92351888, 22.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3017/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Ужгород

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

при секретарі судового засідання Стегней К.В.,

за участю:

прокурора Толочко А.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

та її представника Бачинської А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника Ільчука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/340/20 (справа № 308/3017/20), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000191 від 17.01.2020 року, про обвинувачення,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Донецької області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та ч. 2 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

25 березня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/340/20, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000191 від 17.01.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та ч. 2 ст. 263 КК України.

За ухвалою від 27.03.2020 року судом було призначено підготовче судове засідання за зазначеним обвинувальним актом, а за ухвалою від 15.04.2020 року – до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Прокурором Толочко А.О. було подано клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 5 років, скоїв умисний злочин проти особи; може незаконно впливати на потерпілих, свідків, шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); слід враховувати, що застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту вже порушувався підозрюваним про, що вказувала потерпіла під час досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Існування зазначених ризиків підтверджується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення та даними, які характеризують особу підозрюваного.

Зокрема, за вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину передбачено покарання понад п`ять років позбавлення волі, усвідомлюючи неминучість покарання, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема після спливу дії щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешт останній покинув територію України та виїхав літаком до Туреччини. Крім цього, ОСОБА_2 відомо місце проживання потерпілої, а тому, перебуваючи на волі, останній матиме можливість незаконно вплинути на неї шляхом залякування чи інших протиправних дій, окрім того на даний час не допитано всіх свідків та потерпілу покази яких можуть мати суттєве доказове значення для доведення вини ОСОБА_2 , який знаючи це може здійснювати психологічний тиск та погрози, змусивши свідків відмовитись від дачі показів, сам ОСОБА_2 вже перешкоджає проведенню розслідуванню, відмовився від будь яких показів чи підписів у всіх слідчих діях.

Також необхідно враховувати надані стороною обвинувачення доводи та документи, а саме наступне: про те, що має місце вчинення тяжкого злочину проти особи, який пов`язаний зі спричиненням тілесних ушкоджень потерпілій; взяти до уваги, що підозрюваний тільки тимчасово проживає на території м. Ужгорода, Закарпатської області, а постійним місцем його проживання є територія тимчасово окупована. Саме туди, відповідно до інформації наданої до матеріалів клопотання у суді першої інстанції, виїжджав підозрюваний понад 10 разів за останній період; судом слід врахувати час вчинення злочину, його відкритий спосіб, перебування підозрюваного у стані алкогольного сп`яніння.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого Ільчук І.М. заперечив проти клопотання прокурора, оскільки вважає що ризики, зазначені прокурором на цей час відсутні. Їх підзахисний жодного разу із січня 2020 року не порушував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, останнім часом відносно ОСОБА_2 взагалі не застосовувався запобіжний захід, проте він прибував за першим викликом до суду на усі судові засідання, просив обрати щодо ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Захисник Бондарєва О.С. подала до суду письмові заперечення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у якому просила суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення всіх учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як встановлено в судовому засідання ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості та двох тяжких злочинів.

Прокурор у судовому засіданні наголосив про наявність наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні; підозрюваний ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом перевірена наявність та обґрунтованість ризиків, на існуванні яких наполягає прокурор та встановлено наступне:

- усвідомлюючи тяжкість покарання обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

-обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілу, що підтверджується її заявою до поліції від 14.10.2020 року про погрози на її адресу та її сім`ї.

Проте суд не знайшов документальних підтверджень ризику того, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки йому не повідомлено про підозру у будь-якому іншому кримінальному провадженні, він раніше не судимий. Поданий суду талон – повідомлення від 22.10.2020 року про прийняття та реєстрацію заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення щодо крадіжки у неї документів гр. ОСОБА_2 свідчить лише про подання такої заяви, на цей час навіть відсутні відомості щодо внесення відомостей за цією заявою до ЄРДР, тому не може бути належним доказом повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Ризик того, що ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також не підтверджується наданими суду доказами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором належними та допустимими доказами доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_2 може переховуватись від суду та може незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

Дослідивши подане клопотання прокурора, клопотання захисників та думку учасників кримінального провадження, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який, має постійне зареєстроване місце проживання у м. Ужгороді, раніше не судимий, має значні заслуги перед державою, нагороджений відповідними орденами, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки та його активну життєву позицію в розбудові держави; приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: можливість здійснювати незаконного впливу на потерпілу у даному кримінальному провадженні – ОСОБА_1 та свідків, також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у вчиненні злочинів та сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як того просить прокурор, та доцільність обрання щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби з 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, із застосування електронного засобу контролю, з покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_1 та свідків ближче ніж на 500 метрів.

6) носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 331, 369, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, на два місяці, тобто до 22.12.2020 року включно, із застосування електронного засобу контролю, з покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_1 та свідків ближче ніж на 500 метрів.

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконання зазначеної ухвали покласти на працівників Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом – два місяці з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н.В. Дергачова