Рішення № 92350813, 16.10.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

16.10.2020 227/3605/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Сухіній О.Ю.

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 14664,16 грн. та понесених судових витрат в розмірі 2102,00 грн., в обґрунтування якої зазначив, що між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 15.11.2016 року було підписано заяву про приєднання № 2968166/111116 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, відповідно до умов якого позивач відкрив на ім`я відповідача поточний рахунок, крім того, у блоці 6 Договору відповідач надав згоду на одержання кредиту та погодився з умовами користування ним. На підставі заяви відповідача останньому було встановлено бажаний розмір кредиту у розмірі 1500 грн., строком кредитування на 36 місяців з можливим подовженням на той самий строк. 12.06.2017 року між позивачем та відповідачем було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту), на підставі якої відповідач ініціював збільшення кредитного ліміту до 9000,00 грн. строком кредитування на 36 місяців з можливим подовженням на той самий строк, процента ставка за кредитом є фіксованою і становить 30 % річних і сплачується щомісячно. Позивачем всі зобов`язання за кредитним договором були виконані в повному обсязі. В той же час, відповідачем зобов`язання за кредитним договором не виконувалися належним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по кредитному договору, яка станом на 01.09.2020 року складає 14664,16 грн. (тіло кредиту – 8998,86 грн., проценти за користування кредитом – 4973,63 грн., комісія – 6,00 грн., інфляційне збільшення заборгованості - 223,99 грн, три проценти річних від суми заборгованості – 461,68 грн.), яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року по справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи по суті в спрощеному провадженні. Представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, в позовній заяві просив про розгляд справи без участі представника банку.Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості в розмірі 14664,16 грн за кредитним договором від 15.11.2016 року визнав у повному обсязі, про що написав відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 15.11.2016 року було підписано заяву про приєднання № 2968166/111116 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до умов якої відповідач підтвердив, що ця заява є невід`ємною частиною договору, підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що між ним та банком досягнута згода щодо всіх істотних умов договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів (а.с. 18-19). Окрім того, 15.11.2016 року сторонами було підписано заяву на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 1500 грн. строком на 36 місяців з можливим подовженням на той самий строк. Відповідно до п. 6.5 вказаної заяви процента ставка за кредитом є фіксованою і складає 30,00 процентів річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду; 0,001 процентів річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно згідно умов Договору. Плата (комісійна) винагорода за обслуговування невикористаної частини встановленого кредиту складає 0,00 процентів від невикористаної частини встановленого кредиту та сплачується щомісячно. Пунктом 6.6 вказаної заяви встановлено, що клієнт щомісячно здійснює часткове повернення кредиту в розмірі обов`язкового щомісячного платежу, який складає 0,00 % від суми заборгованості за кредитом (сплата якого не прострочена), визначеної на звітний (білінговий) період на дату сплати обов`язкового щомісячного платежу, в порядку та на умовах, передбачених договором. Також клієнт має право в будь-який час без сплати банку будь-яких комісій за це, провести дострокове повне чи часткове погашення кредиту в порядку, визначеному договором, при цьому в разі дострокового погашення всієї суми кредиту, клієнт зобов`язаний надати банку кошти для погашення заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом, та іншим сумам, які повинні бути сплачені за кредитним договором в день такого дострокового погашення кредиту. Згідно п. 6.7 комісійна винагорода за зняття готівкових коштів, наданих в кредит – 0,00 % від суми таких коштів, яка сплачується при знятті вказаних готівкових коштів в усіх банкоматах/ у касах банку (касах інших банків) з використанням платіжного терміналу. Відповідно до п. 6.8 датою укладення кредитного договору є дата підписання цієї заяви уповноваженим представником (працівником) банку, датою надання кредиту (частин кредиту) є дата використання позичальником кредитного ліміту (кредитних коштів), але не раніше дати першого зарахування заробітної плати (умова встановлюється для зарплатних карток).У вказаній заяві є відмітка про те, що позичальник ознайомився із загальною вартістю кредиту, реальною річною процентною ставкою та загальними витратами по кредиту, які викладені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту у додатку до цієї заяви (а.с. 20).

З матеріалів справи також вбачається, що 12.06.2017 року між сторонами було укладено заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до Умов Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, укладеного між банком та клієнтом (а.с. 23). Відповідно до умов вказаної заяви відповідачу було збільшено кредитний ліміт та встановлено у зазначеному ним бажаному розмірі 9000,00 грн. зі сплатою 30% річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім користування грошовими коштами протягом Грейс-періоду, в який процента ставка становить 0,001 % річних. Згідно п. 3.8 вказаної заяви комісійна винагорода за зняття готівкових коштів, наданих в кредит – 0,00 % від суми таких коштів, яка сплачується при знятті вказаних готівкових коштів в усіх банкоматах/ у касах банку(касах інших банків) з використанням платіжного терміналу.

Факт користування кредитними коштами відповідачем підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , наданою представником позивача (а.с. 7-17). Зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що останні платежі відповідачем було здійснено 04.01.2018 року (а.с. 9)., після вказаної дати жодних коштів на рахунки відповідача в банку позивача не надходило.

Відповідно до п. 3.7 заяви на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії (кредиту) відповідно до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, яку було підписано сторонами 12.06.2017 року, клієнт зобов`язався щомісячно здійснювати часткове повернення кредиту. В зв`язку з тим, що відповідачем не було своєчасно повернуто частину кредитних коштів та не сплачено відсотки за користування кредитом, позивач змушений був звернутися до суду з позовною заявою про стягнення суми заборгованості відповідно до кредитного договору.

Як вказує позивач, станом на 01.09.2020 року загальний розмір заборгованості за наданим кредитом складає 14664,16 грн., яка складається з: тіла кредиту – 8998,86 грн., проценти за користування кредитом – 4973,63 грн., комісія – 6,00 грн., інфляційне збільшення заборгованості - 223,99 грн., три проценти річних за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) – 220,41 грн., три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом – 241,27 грн. (а.с. 4-6). З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість по процентам була нарахована за період з 26.02.2018 року по 08.11.2019 року (а.с. 5).

Вищевказану заборгованість за кредитним договором під час судового засідання відповідач визнав у повному обсязі до початку судового розгялду по суті, про що надав суду письмову заяву.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику. Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі та обумовленого сторонами строку щомісячного повернення грошових коштів, а й отже з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом, а також з урахуванням положень ст. 1048 ЦК України заборгованість по процентам за користування кредитом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Окрім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (стаття 625 ЦК України).

Позивачем зроблено розрахунок інфляційного збільшення заборгованості та трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов`язання (а.с. 4-6). Суд вважає, що вказані суми також підлягають стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

За змістом частини другої статті 625 ЦК нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнових прав та інтересів, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Відсотки, передбачені статтею 625 ЦК, за своєю природою є відшкодуванням кредиторові понесених втрат за несвоєчасне повернення коштів, а отже відрізняються від відсотків, що підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3% річних від простроченої суми, включаючи нараховані відсотки за користування грошовими коштами, встановленими договором. З огляду на зазначене, 3% річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК, підлягають застосуванню до порушеного грошовим зобов`язанням, складовою якого, зокрема, є також нараховані відсотки за користування кредитними коштами, терміни сплати яких передбачено договором.

Окрім того, щодо нарахування комісії в розмірі 6,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення як складової заборгованості за кредитом, то відповідно до розрахунку заборгованості за комісією з 26.02.2020 року по 26.03.2018 року залишається непогашеною заборгованість, що складає 6,00 грн, яка визнана відповідачем в судвоому засіданні та підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором від 15.11.2016 року, яка станом на 01.09.2020 року становить 14664,16 грн., яка складається з: тіла кредиту – 8998,86 грн., процентів за користування кредитом – 4973,63 грн., комісії в сумі 6,00 грн., інфляційного збільшення заборгованості - 223,99 грн., три проценти річних за несвоєчасне погашення суми заборгованості – 461,68 грн грн.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується відповідним меморіальним ордером. З урахуванням того, що відповідачем визнано позов, тому з нього слід стягнути на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що становить 1051,00 грн., у зв`язку з чим, повернути з державного бюджету позивачу 50 відсотків судового збору, що становить 1051,00 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 611, 615, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 80, 81, 83, 141, 142, 206, 259-265, 353 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за кредитним договором від 15.11.2016 року( станом на 01.09.2020 року) в загальному розмірі 14664,16 грн., яка складається з: 8998, 86грн. – тіло кредиту; 4973,63 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 6 грн. – комісія; 223,99 грн.-інфляційне збільшення суми заборгованості, 461,68грн.- три проценти річних за несвоєчасне погашення суми заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702) понесені по справі судові витрати , а саме - 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що становить 1051 грн. 00 коп.

Повернути позивачу Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»( код ЄДРПОУ 09334702) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, який було сплачено позивачем на підставі меморіального ордеру № 2087782106 від 07.09.2020 року, що становить 1051 грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Донецького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення було проголошено в судовоому засіданні 16.10.2020 року, повний текст рішення суду виготовлено 20.10.2020 року.

Сторони по справі:

Позивач – Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39-41, код ЄДРПОУ 09334702, код банку 335106, р/р № НОМЕР_2 в філії – Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк»;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

16.10.2020Суддя В.В. Корнєєва