Постанова № 9235018, 13.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 квітня 2010 року           11:38           № 2а-670/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

За участю представників сторін:

Від позивача: Лущай Р.І. - представник за довіреністю

Від відповідача: Козак В.А.- представник за довіреністю

у судовому засіданні 13.04.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»звернулось до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.10.2008р. № 0008202305 у сумі 6 800,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, мотивуючи тим, що ТОВ «Дніпро - Вікторія»дотримано вимог, які визначені в ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо здійснення розрахунків із споживачами послуг через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Крім того, представник позивача зазначила, що гральні автомати, які використовуються позивачем та були об’єктом перевірки моделей «Фаворит Джекпот»та «Фаворит Джекпот 1», не є реєстраторами розрахункових операцій в розумінні вищенаведеного Закону, а, отже, застосування до позивача санкції за використання незареєстрованих, неопломбованих та непереведених у фіскальний режим роботи РРО є неправомірним. В обґрунтування того, що автомати, які використовуються позивачем, не є РРО та технічно не можуть бути обладнані системою «Фіскал»в зв’язку з несумісністю з нею, представник позивача посилалась на лист ТОВ «Фаворит –Джекпот», який є виробником автоматів №12 від 19.12.08р.

В уточненнях і доповненнях до позову, поданих у судовому засіданні 13.04.10р., представник посилалась також і на те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.01р.№121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО» за своїм змістом є абстрактною та не містить конкретних зобов’язань до суб’єктів господарювання щодо вчинення конкретних дій у встановлений строк –обладнати автомат фіскальним пристроєм; Постанова та вищезазначений Закон не встановлюють відповідальності за невстановлення фіскальної пам’яті у кожному ігровому автоматі.

За таких обставин, позивач просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечувала та зазначила, що відповідно до додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р.№121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО», термін для оснащення гральних автоматів фіскальною пам’яттю встановлено до 31.12.06р., а, отже, з 01.01.07р. гральні автомати позивача повинні були бути оснащені запам’ятовуючими пристроями, в тому числі і ті, що вже знаходились у використанні. Крім того, всупереч п.п.4.4. п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.00р. №614 позивачем при наданні послуг гри на гральному автоматі, надання послуг здійснювалось неодночасно із проведенням розрахунково - касової операції з її надання.

У зв’язку із встановленими під час перевірки порушеннями, що полягали у використанні позивачем 20 нефіскалізованих гральних автоматів, відповідачем винесено оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке відповідач вважає правомірним, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, у судовому засіданні 13.04.10р. представником відповідача подано письмове клопотання про застосування судом наслідків пропущення строків звернення до суду, які встановлені ст.100 КАС України, оскільки оспорюване рішення отримано позивачем 29.10.08р., про що на рішенні зроблена відповідна відмітка, а до суду позивач звернувся у 2010 р., тобто з пропущенням річного строку, встановленого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, представник відповідача просила суд відмовити у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

12.10.08р. Державною податковою інспекцією у м. Євпаторія проведено перевірку господарської одиниці позивача (гральні автомати, розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул.. Некрасова, 50/61) за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки № 0927/26/54/23/30407788.

На підставі зазначеного акта, ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.10.08р. №0008202305 у розмірі 6 800 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки, штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон) та у зв’язку з виявленими перевіркою порушеннями п. 1 ст. 3 Закону.

А саме, перевіркою встановлено, що в гральному залі господарської одиниці позивача використовуються 20 гральних автоматів, які підключені до електромережі, знаходяться в робочому стані, однак не фіскалізовані та не зареєстровані в органах ДПС.

Суд вважає оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій правомірним, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.06р. №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.06р. за N 622/12496, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат –це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує твердження позивача з цього приводу.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Позивачем не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру РРО і не зареєстровані у органі ДПС.

Згідно зі ст.13 Закону, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України (ч.2 ст.12 Закону).

Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р. №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО», термін переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р. (постанова КМУ від 07.06.06р. № 803).

Отже, виходячи з вищенаведеного, у суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів з 01 січня 2007 року виникає обов’язок застосовувати гральні автомати, які оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

04.06.08р. ТОВ «Експотрейд»було розроблено комп`ютерно - касову систему «Фіскал», яка наказом ДПА України від 01.07.2008р. №430 включена до Державного реєстру РРО; комп`ютерно –касова система «Фіскал»призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

          Отже, підсумовуючи викладене, з липня 2008 року суб’єкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів не тільки зобов’язані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, але й мали технічну можливість це здійснити.

Таким чином, позивач зобов’язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, у відповідності до вимог частини другої статті 218 Господарського кодексу України саме суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

В даному випадку, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.

Покликання позивача на лист ТОВ «Фаворит – Джекпот»- виробника гральних автоматів «Фаворит Джекпот»та «Фаворит Джекпот 1», №12 від 19.12.08р., яким визначено, що обидва типи автоматів не мають з’єднувальних роз`ємів для підключення до них додаткового обладнання, в зв’язку з чим комп`ютерно –касова електронна спеціалізована система «Фіскал»не може бути технічно встановлена на вказані автомати - не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факт порушення. Обов’язок дотримуватись вимог Закону щодо фіскалізації гральних послуг на індивідуальному гральному автоматі покладається саме на того суб’єкта господарювання, яким такі послуги надаються .

В матеріалах справи відсутні докази придбання та встановлення позивачем комп’ютерно-касової системи «Фіскал»на гральні автомати, що ним використовуються, як відсутні докази несумісності комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені ТОВ «Дніпро-Вікторія» в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до Сертифікату відповідності, який видано органом сертифікації - Укрметртестстандартом 04.06.2008р. № UA 1.003.0080183-08, компґютерно-касова електронна спеціалізована система "Фіскал" сертифікована на підставі протоколів випробувань НТВЦ «УкрТЕСТ», сертифіката системи управляння якістю з терміном дії до 24.10.11р. для її встановлення на гральні автомати; вказана компґютерно-касова електронна система "Фіскал" включена до Державного реєстру РРО, що є, на думку суду, достатнім для висновку про її відповідність вимогам законодавства для реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Відтак, на позивач , ні ТОВ «Фаворит – Джекпот»не є органом, який уповноважений визначати таку відповідність, тому припущення позивача щодо можливої невідповідності системи "Фіскал" технічним вимогам –не заслуговують на увагу.

Таким чином, на думку суду, позивачем не доведено вжиття ним заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ним використовуються; не вжито всіх необхідних заходів для з’ясування питання про сумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал» із тими гральними автоматами, що введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а отже відсутня необхідність встановлення судом технічної сумісності комп’ютерно-касової системи «Фіскал»окремо з кожним з цих гральних автоматів.

Основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 ГК України).

Це означає, що суб’єкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування РРО, не повинні здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.

З пояснень представника вбачається, що у господарській одиниці позивача облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, а саме: гравець вносить ставку як за допомогою грошових коштів через купюроприймач, так і з застосуванням електронного ключа за допомогою співробітника залу гральних автоматів з попередньою оплатою її гравцем касиру залу, який проводить вказані кошти через РРО, що суперечить вимогам закону.

          Так, відповідно до п.4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно з п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Застосування відповідачем суми штрафу у розмірі 6800 грн. відповідає чинному законодавству (20 н.п.д.г = 340, 00 грн. х 20 гр. автоматів = 6 800 грн.).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008202305 від 20.10.08р, в зв’язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Суд не вважає, що позивачем, в даному випадку, пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч.2 вказано норми, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В силу 4 ст. 99 КАС України, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, відповідно до п. 16 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 р. N 29 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 р. N 82), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 р.за N 723/1748 - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби, крім штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про оподаткування та за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків, якщо інший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому акті, яким передбачено штрафні (фінансові) санкції та їх застосування органами державної податкової служби.

З огляду на викладене та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008202305 від 20.10.08р. було оскаржено позивачем до ДПА у м. Києві та ДПА України, а рішення останнього про результати розгляду скарг від 25.03.09р. №2643/6/25-0415 отримано позивачем 26.03.09р. (на доказ чого долучено витяг з реєстру вхідної кореспонденції) у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 69-71, 94,158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 16.04.10р.