Рішення № 92349565, 12.10.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1635/20

Провадження 2/357/1538/20

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В. П. ,

секретар судового засідання - Александрова А. С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернувся до суду з даним позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» (далі - «Відповідач»), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.

03.01.2020 року згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження Позивачу стало відомо про відкрите виконавче провадження № 60895059, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця округу м.Києва Табінського О.В. Як з`ясувалось із відповіді Приватного виконавця на адвокатський запит, виконавче провадження відкрито 17.12.2019 року з примусового виконання виконавчого напису №9777, виданого 28.09.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Згідно з Виконавчим написом стягнуто з Позивача заборгованість за кредитним договором №R53400200963В від 24.02.2012 року за період з 22.12.2015 року по 24.09.2019 року в загальному розмірі 106 938,24 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс».

Товариство пред`явило до виконання виконавчий напис до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табінського О.В. При цьому, той помилково відкрив виконавче провадження, оскільки місце реєстрації та проживання Позивача є Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин. Адреса у м.Київ, що зазначена Відповідачем у заяві про відкриття виконавчого провадження жодного відношення до Позивача не має. Також, у Виконавчому написі зазначена вірна адреса ОСОБА_1 в місті Узин.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. у справі № 826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 р., визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі. Зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Також, згідно з рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2013 року у справі № 357/444/13-ц з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість (тіло, відсотки та пеня) в розмірі 102 040,37 грн. за Кредитним договором R53400200963 від 24.02.2012 року. В той же час, нотаріус вчинив Виконавчий напис на підставі того ж Кредитного договору та запропонував стягнути заборгованість в сумі 106 938,24 грн., що не може свідчити про безспірність заборгованості та вказує на подвійне стягнення. Крім того, кінцевий термін повернення Кредиту визначено до 24.02.2017 року (вбачається з Рішення). У Постанові ВП-ВС від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, зокрема про те, що Кредитор позбавлений права на нарахування процентів після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Посилаючись на приписи матеріального та процесуального права України, Позивач просив суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 9777 від 28.09.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» заборгованість в сумі 106 938,24 грн. - таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 14.02.2020 року було відкрито провадження у даній справі та постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.30-31).

Позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на заробітну плату.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року заяву Позивача було задоволено та зупинено стягнення на заробітну плату на підставі виконавчого напису, вчиненого 28.09.2019 року за реєстровим №9777, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., до набрання рішенням суду у справі законної сили (а.с.34-35).

У судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснив, що нотаріус в день вчинення Виконавчого напису 28.09.2019 року керувався пунктом Постанови КМУ від 26.11.2014 року №662, який Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року був визнаний незаконним та не чинним. Отже, той повинен був не вчиняти Виконавчий напис, а мав відмовити Відповідачу в його вчиненні у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат». А Відповідач, в свою чергу, не мав права на звернення до нотаріуса для вчинення Виконавчого напису на підставі кредитного договору в позасудовий спосіб. Як вбачається із виконавчого напису, борг стягнуто за період з 22.12.2015 року по 24.09.2019 року, що виходить за межі трирічного строку. Просив позовні вимоги задовольнити повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

В судові засідання у справі представник Відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» жодного разу не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв, клопотань або пояснень суду не надав (а.с. 40, 44, 59, 68, 78, 97).

В судові засідання у справі треті особи - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. також жодного разу не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, будь-яких заяв, клопотань або пояснень на адресу суду від них не надходило (а.с.39, 41, 43, 57, 58, 67,70, 76, 77, 95, 96).

Суд, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, вислухавши Позивача та його представника, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №282/20595.

28.09.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №9777, відповідно до якого запропоновано стягнути заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №R53400200963B від 24.02.2012 року. Сума, що підлягає стягненню складає 106 938,24 грн., з урахуванням: сума основного боргу за кредитом - 35971,75 грн., сума простроченого основного боргу за кредитом 55216,32 грн., сума прострочених процентів 15600,17 грн., а також плата за вчинення виконавчого напису 150,00 грн.(а.с. 10).

17.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. було відкрито виконавче провадження ВП №60895059 на підставі виконавчого напису №9777 виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 28.09.2019 року, про стягнення заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №R53400200963B від 24.02.2012 року та винесено постанову про арешт майна боржника (а.с.11, 12).

Згідно з Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60895059 від 14.1.2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» (а.с.13).

У той же час, статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Аналогічна норма міститься й у п.3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

За приписами ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» було внесено зміни до вказаного Переліку, зокрема, щодо можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: «а після слів «заставлене майно доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1: доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Вказані постанови були опубліковані в Офіційному віснику України: від 21.03.2017 року №23, від 24.11.2017 року №92.

Враховуючи викладене, виконавчі написи можуть вчинятися на нотаріально посвідчених договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не вбачається за можливе.

При цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Крім того, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2013 року у справі № 357/444/13-ц з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість (тіло, відсотки та пеня) в розмірі 102 040,37 грн. за Кредитним договором R53400200963 від 24.02.2012 року на користь правопопередника Відповідача - ПАТ «ВТБ Банк». В той же час, нотаріус вчинив Виконавчий напис на підставі того ж Кредитного договору та запропонував стягнути заборгованість в сумі 106 938,24 грн.

Як убачається із вказаного судового рішення, кінцевий термін повернення кредиту визначено до 24.02.2017 року. Втім, у спірному виконавчому написі запропоновано стягнути 15600,17 грн. у якості процентів за період з 22.12.2015 року по 24.09.2019 року, тобто й поза межами визначеного договором строку кредитування, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду. Так, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що кредитор позбавлений права на нарахування процентів після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд наголошує, що у зв`язку з неявкою представника Відповідача та третіх осіб, судові засідання неодноразово відкладалися або у них оголошувалася перерва. Представник Відповідача та треті особи жодного разу не скористались своїм правом та не надали ані усні пояснення безпосередньо у судовому засіданні, ані письмові пояснення на спростування доводів Позивача. Належних, достовірних та достатніх доказів вчинення спірного виконавчого напису у точній відповідності з приписами діючого законодавства України суду надано не було.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність вимог Позивача. Наявні всі правові підстави для задоволення вимог Позивача та визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 254, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 9777 від 28.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» заборгованість за Кредитним договором № R53400200963В від 24.02.2012 року в сумі 106 938,24 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 19.10.2020 року.

Повні дані сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс». Код ЄДРПОУ 38994463, місце знаходження: вулиця Шовковична, будинок 42-44, місто Київ, офіс 13-В 01024.

СуддяВ. П. Цукуров