Ухвала суду № 92348367, 21.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

21 жовтня 2020 рокуСправа № 280/6618/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амструд» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Амструд» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Амструд» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 2848 від 31.07.2020;

зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 28.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 26.10.2020.

21.10.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 49939), у якій останній просить суд:

зупинити дію рішення №2848 від 31.07.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТРУД» критеріям ризиковості платника податку до моменту набрання законної сили рішень, суду, прийнятого за результатами розгляду позовної заяви по справі №280/6618/20;

зобов`язати виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТРУД» з переліку ризикових платників податків до моменту набрання законної сили рішення суду, прийнятого за результатами розгляду позовної заяви по справі №280/6618/20.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, тягне за собою однозначні правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих таким платником. Вказує, що такі наслідки створюють негативний характер, як для платника податків, так і для контрагентів платника податків, які не матимуть можливості формувати податковий кредит за господарськими операціями з цим платником, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між ним та його контрагентами. Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових. Тому позивач вважає, що ефективним способом захисту порушеного права до вирішення спору по суті є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, оскільки невжиття таких заходів приводить до безпідставно зупиненої реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За приписами частин четвертої - шостої статті 154 КАС України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.

Так, відповідно до пункту 201.16 статті 216 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Додатково суд звертає увагу, що при вирішенні заяви про забезпечення позову висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 врахуванню не підлягають, оскільки вони зроблені за іншого правового регулювання спірних правовідносин, зокрема, у вказаній справі суд застосував Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який втратив чинність 01.02.2020 у зв`язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Отже, прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 6 Порядку №1165, тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних / розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, сам по собі факт прийняття вказаного рішення покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування ними податкового кредиту по господарських операціях.

Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 2848 від 31.07.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підставою для його прийняття є пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема, платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

Додатком 1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких передбачено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує, що позивач заперечує законність прийнятого рішення та надав суду квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних саме з підстав прийняття вказаного рішення. При цьому, в оскаржуваному рішенні йдеться про можливі порушення вимог законодавства у діяльності позивача, у той час як в матеріалах справи відсутні докази, які б ставили під сумнів здійснення позивачем реальної господарської діяльності та сплату ним податкових зобов`язань.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність реальної загрози завдання суттєвої шкоди правам позивача, оскільки вказані вище обставини ускладнюють ведення ТОВ «Амструд» господарської діяльності, що може призвести до припинення договірних відносин між позивачем і його контрагентами, а також до можливого понесення позивачем збитків.

На думку суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки на даний час сам факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків згідно із оскаржуваним рішенням зумовив настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації усіх податкових накладних, а звідси покладення додаткового обов`язку щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, а також збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із контрагентами.

Заходи забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи. Суд також зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відтак, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових відносин та нормалізація ведення господарської діяльності, з врахуванням також введення по усій території України карантинних заходів, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат. Крім того, суд враховує і ту обставину, що спірне рішення порушує права не тільки позивача, а і його контрагентів, оскільки у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних останні не мають можливості формувати податковий кредит.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову в частині зупинення дії оскаржуваного рішення з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі.

Однак, заява про забезпечення позову в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку задоволенню не підлягає, оскільки постановлення судом ухвали про забезпечення позову у відповідній частині призведе до вирішення спору по суті.

Відповідно частин другої, третьої статті 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. ст. 150, 151,154 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амструд» про забезпечення позову, - задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 2848 від 31.07.2020 про Товариства з обмеженою відповідальністю «Амструд» критеріям ризиковості платника податку, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/6618/20.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник