
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2020 р. Справа№200/4961/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,
за участю:
секретаря Прокопчук Я.М.,
представника позивача Варбана О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області в якому просив:
визнати незаконним та скасувати рішення від 14.01.2020 року № 056550002073 в частині не зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року на посаді “електрослюсаря підземного” в шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля” а також з 22 жовтня 1985 року по 03 липня 1987 року служби в Радянській армії;
зобов`язати повторно розглянути заяву від 15 серпня 2018 року про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року на посаді “електрослюсаря підземного” в шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”, періоду служби в армії з 22 жовтня 1985 року по 03 липня 1987 року та період навчання з 01 вересня 1983 року по 25 липня 1984 року в Єнакієвському професійному гірничому ліцеї, а також до страхового стажу період роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року на посаді “електрослюсаря підземного” в шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля” та період навчання з 01 вересня 1983 року по 25 липня 1984 року в Єнакієвському професійному гірничому ліцеї.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області 10 серпня 2018 року відмовлено у призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач оскаржив вказані дії до Донецького окружного адміністративного суду, який рішенням від 18 вересня 2019 року по справі № 200/7321/19-а частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .
Рішенням відповідача від 14.01.2020 року № 056550002073 позивачу призначено пенсію, виходячи із страхового стажу 31 рік 06 місяців 08 днів та пільгового стажу за списком № 1 - 13 років 07 місяців 16 днів.
Відповідачем не зараховано до підземного стажу період роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року на посаді “електрослюсаря підземного” в шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”; з 22 жовтня 1985 року по 03 липня 1987 року служба в Радянській армії та період навчання з 01 вересня 1983 року по 25 липня 1984 року в Єнакієвському професійному гірничому ліцеї.
Позивач вважає прийняте рішення незаконним, оскільки спірний період трудової діяльності підтверджується записами у трудовій книжці та наданими довідками про роботу та навчання, на підставі чого просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 12 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідно до ухвали від 14 липня 2020 року розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження, у сторін витребувані додаткові докази.
Ухвалою суду від 22 вересня 2020 року витребувано у відповідача оригінал довідки про підтвердження пільгового стажу позивача, явку позивача визнано обов`язковою з наданням оригіналів документів, доданих до позовної заяви.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив викладені позивачем обставини справи та зазначив, що на виконання рішення суду у справі № 200/7321/19-а, яке набрало законної сили 21.12.2019 року, рішенням управління від 14.01.2020 року призначено пенсію позивачу на пільгових умовах на підставі документів, що містились в пенсійній справі.
Відповідач зауважив, що днем звернення позивача за пенсією є 19.02.2018 року, а не 15.08.2018 року, як вказав заявник. Період проходження військової служби зараховано рішенням суду по справі № 200/7321/19-а, крім того, відповідач вважає, що позивач звернувся до суду з вимогами, які вже розглядалися судом та у задоволенні яких відмовлено.
Тобто, позивач звернувся до суду всупереч вимогам частини 4 статті 238 КАС України, на підставі чого відповідач просив закрити провадження по справі № 200/6351/20-а.
Представник позивача надіслав до суду додаткові пояснення, де зазначив, що 19.02.2018 року позивачем при зверненні із заявою про призначенні пенсії не було прийнято довідку про проходження військової служби, оскільки цей період вказаний у трудовій книжці та повинен бути врахований при призначені пенсії. Оригінал військового квитка та диплому про навчання були втрачені. Довідку про навчання позивач отримав після винесення рішення по справі № 200/7321/19-а, але відповідачем вона також не була прийнята, оскільки видана на непідконтрольній українській владі території (а.с.48).
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, на виконання ухвали суду від 22 вересня 2020 року надав для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви.
Відповідач представника до судового засідання не направив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
З`ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до копій паспорта позивача серії НОМЕР_2 (а.с.8-10).
Відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи від 15.01.2018 року № 0000456490 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 (а.с.11).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 200/7321/19-а частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано незаконним та скасовано рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії від 10.08.2018 року та зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2018 року № 1211 про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового підземного стажу роботи за списком № 1 періоди його роботи з 18 січня 1988 року по 05 вересня 1994 року в шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”, з 11 жовтня 1994 року по 18 травня 1998 року у Відкритому акціонерному товаристві шахта “Комсомолець Донбасу”, з 06 вересня 1999 року по 31 травня 2001 року у Відособленому підрозділі шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції Державного підприємства “Шахтарськантрацит” та до страхового стажу періоду проходження військової служби з 22.10.1985 року по 03.07.1987 року (а.с.21-23).
Судом встановлено, що у відповідача була відсутня можливість зарахувати період роботи позивача з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року в шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”, відповідно довідки №13/8/7.6-1096 від 29.09.2016 року, оскільки вона не була додана до заяви про призначення пенсії (а.с.16). У трудовій книжці ОСОБА_1 запис про цей період трудової діяльності відсутній.
Також зазначено, що вимоги щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби ОСОБА_1 з 22 жовтня 1985 року по 03 липня 1987 року залежать від зарахування до підземного пільгового стажу періоду роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року в шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”. Тому у задоволені позовних вимог в даній части відмовлено, як таких, що заявлені передчасно.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем надано довідку №13/8/7.6-1096 від 29.09.2016 року про період його роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року в шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”, який не відображений у трудовій книжці (а.с.16).
Також, позивачем до позову надано суду довідку № 235 від 22.05.2019 року про навчання в середньому міському професійно-технічному училищі № 112 (на теперішній час Державне професійно навчальна установа «Єнакієвський професійний гірничий ліцей») за професією електрослюсар (слюсар) черговий та по ремонту обладнання в період з 01.09.1983 року (наказ № 30-к від 31.08.1983 року) по 25.07.1984 року (наказ № 30-к від 25.07.1984 року). Диплом Г № 298464 (а.с.18).
Судом досліджений зміст трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 15.11.1994 року (а.с.12-15), відповідно до якої:
під записом № 1 зазначено період з 22.10.1985 року по 03.11.1987 - служба в армії на підставі військового квитка НТУ № 9227312;
штамп підприємства мовою оригінала - «Производственное объединение «Октябрьуголь» ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
під записом № 1 - 18.01.1988 - прийнятий електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті.
Записами під номерами 2 і далі вказана подальша трудова діяльність позивача.
За поясненнями представника позивача оригінал диплому про навчання та військового квитка позивачем втрачені, через що в обґрунтування заявлених вимог надаються відповідні довідки.
Щодо форми трудової книжки представник позивача пояснив, що вона складена на бланку вкладишу трудової книжки через відсутність у той час бланків трудових книжок. Проте, нумерація записів, починаючи з №1 та оформлення вказаного документу свідчить, що це є саме трудова книжка позивача, записи у якій підтверджені додатковими документами.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням наданих суду доказів, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом першим частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі – Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до приписів частини 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 надано вкладиш до трудової книжки без подання самої трудової книжки, з огляду на таке.
Так, у разі, коли у трудовій книжці заповнені всі сторінки відповідних розділів, її доповнюють вкладишем (п. 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58. Вкладиш вшивається до трудової книжки, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що й трудова книжка. Без неї вкладиш вважається недійсним.
Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки зверху ставлять штамп розміром 10х25 мм з написом “Виданий вкладиш”. У разі кожної наступної його видачі має ставитися другий штамп і зазначатися серія та номер вкладиш.
Суд зауважує, що перший запис у наданому позивачем документі має порядковий номер «1». Крім того, на титульному аркуші вказано, що даний документ є трудовою книжкою позивача. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що документ серії НОМЕР_3 є саме трудової книжкою ОСОБА_1 .
Водночас, стосовно зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року в Шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”, який не відображений у трудовій книжці, суд зазначає, що вказаний період роботи підтверджується довідкою № 13/8/7.6-1096 від 29.09.2016 року, виданою підприємством на непідконтрольній Україні території, яке зазначає себе правонаступником ГП «Шахта імені 60-річчя ВОСР».
Також на підтвердження періоду навчання з 01 вересня 1983 року по 25 липня 1984 року позивачем надана довідка довідку № 235 від 22.05.2019 року про навчання в середньому міському професійно-технічному училищі № 112 (на теперішній час Державне професійно навчальна установа «Єнакієвський професійний гірничий ліцей») за професією електрослюсар (слюсар) черговий та по ремонту обладнання в період з 01.09.1983 року (наказ № 30-к від 31.08.1983 року) по 25.07.1984 року (наказ № 30-к від 25.07.1984 року). Диплом Г № 298464 (а.с.18).
Дослідивши вказана документи, суд зазначає, що Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Щодо видачі вказаних довідок на непідконтрольній Україні території, суд зазначає, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності довідки про підтвердження пільгового стажу, у зв`язку з знаходженням установи, що її видала на території, непідконтрольній українській владі
Стосовно зарахування до пільгового підземного стажу періоду навчання з 01 вересня 1983 року по 25 липня 1984 року та періоду проходження військової служби ОСОБА_1 з 22 жовтня 1985 року по 03 липня 1987 року, суд вказує, що умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч. 1 ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 року № 2011-XII і абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232).
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV. Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі та час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
З наведених підстав, оскільки, суд дійшов висновку про зарахування до підземного пільгового стажу періоду роботи позивача з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1985 року в Шахтоуправлінні ВО “Жовтеньвугілля”, що передував проходженню військові служби, , вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу періоду навчання та періоду проходження військової служби також підлягають зарахування до підземного стажу.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позивачем при поданні позову позивачем сплачено судовий збір згідно з квитанцією від 05.06.2020 року (а.с.1), сума судового збору за немайновий позов складає 840,80 грн., вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Ціолковського, б.25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, ЄДРПОУ 42171400) про визнання незаконним та скасування рішення від 14.11.2020 року, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.11.2020 року в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу за списком №1 періодів: навчання в Єнакієвському середньому міському професійно-технічному училищі №112 з 01 січня 1983 року по 25 липня 1984 року; роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1995 року в Шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”; проходження військової служби з 22 жовтня 1985 року по 03 липня 1987 року.
Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2018 року № 1211, враховуючи висновки суду про зарахування до пільгового підземного стажу роботи за списком № 1 періодів:
навчання в Єнакієвському середньому міському професійно-технічному училищі №112 з 01 січня 1983 року по 25 липня 1984 року;
роботи з 07 серпня 1984 року по 21 жовтня 1995 року в Шахтоуправлінні імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції ВО “Жовтеньвугілля”;
проходження військової служби з 22 жовтня 1985 року по 03 липня 1987 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Ціолковського, б.25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, ЄДРПОУ 42171400) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 08 жовтня 2020 року. Рішення складено у повному обсязі 19 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов
Судове рішення № 92348129, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 08.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/4961/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: