Ухвала суду № 92347979, 22.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року Справа № 160/7600/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняШурпіновій К.О. за участю представників: позивача відповідача третьої особи Безрукавого С.А. В`юнченка О.А. Панчука О.І.

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за адміністративним позовом Червоногригорівської селищної ради до Нікопольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Нікопольська районна державна адміністрація, про визнання протиправним та нечинним рішення, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 07.07.2020 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Червоногригорівської селищної ради до Нікопольської міської ради про:

- визнання протиправним та нечинним рішення Нікопольської міської ради № 125-41/VI від 31.01.2014 «Про затвердження містобудівної документації м. Нікополя».

2. Ухвалою суду від 29.07.2020:

- прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 03.09.2020;

- залучено до участі у справі № 160/7600/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Нікопольську районну державну адміністрацію;

- зобов`язано Нікопольську міську раду, відповідно до статті 264 КАС України, опублікувати оголошення про відкриття Дніпропетровським окружним адміністративним судом провадження в адміністративній справі № 160/7600/20 щодо оскарження рішення Нікопольської міської ради № 125-41/VI від 31.01.2014 «Про затвердження містобудівної документації м. Нікополя» та призначення справи для розгляду у підготовчому засіданні на 03.09.2020 о 10:30;

- встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.

3. 31.08.2020 Нікопольська міська рада заявила клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі, у задоволенні якого відмовлено.

4. 02.10.2020 Нікопольська міська рада заявила клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.

5. Представник відповідача виклав заперечення проти заявленого клопотання у поясненнях, які надійшли до суду засобами поштового зв`язку 16.10.2020, позивач надав письмові заперечення у судовому засіданні 22.10.2020.

ІІ ДОВОДИ ЗАЯВНИКА (т.2 а.с.15-25)

6. Представник Нікопольської міської ради зазначив, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

7. Згідно статей ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

8. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

9. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України - якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, суд залишає позовну заяву без розгляду.

10. Як вбачається з фактичних обставин справи, оскаржуване рішення прийняте 31.01.2014 та оприлюднене на офіційному сайті Нікопольської міської ради.

11. Про наявність оскаржуваного рішення позивач знав як найменше з моменту початку розгляду судової справи № 182/2430/16-а (він був відповідачем у цій справі, а позовна заява містила інформацію про оскаржуване рішення та таке рішення додавалося до позову, позовна заява по справі № 182/2430/16-а подана до суду 10.05.2016, ухвалою суду від 13.05.2016 відкрито провадження, в судовому засіданні 05.05.2017 був присутній представник Придніпровської сільської ради (Червоногригорівської селищної ради).

12. Тобто, позивачем пропущено строк позовної давності (відраховуючи від будь-якого з наведених фактів).

13. За даних обставин підлягає застосуванню строк позовної давності.

14. Аналогічних правових висновків дійшов, зокрема, Приморський районний суд м. Одеси в ухвалі від 19.03.2018 у справі № 522/5860/15-а (набрала законної сили: апеляційна інстанція 05.04.2018, касаційна інстанція 31.05.2018).

15. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. При цьому, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

ІІІ. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПОЗИВАЧА

16. Представник Червоногригорівської селищної ради проти доводів про залишення позову без розгляду заперечив, зазначивши, що оскаржуване рішення є актом нормативного характеру, у зв`язку із чим вказане рішення може бути оскаржено у судовому порядку протягом усього строку його чинності.

ІV. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ (т.2 а.с.65-73)

17. Представник Нікопольської районної державної адміністрації щодо доводів про наявність підстав для залишення позову без розгляду заперечив, зазначив, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, оскільки генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

18. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо внесення змін до генерального плану населеного пункту місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

19. Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів виливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом встановляються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).

20. У зв`язку із наведеним рішення Нікопольської міської ради від 31.01.2014 року № 125-41/VI «Про затвердження містобудівної документації м. Нікополя», яким затверджено містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області», є нормативно-правовим актом.

21. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, постанові Верховного суду від 09.04.2020 у справі № 807/150/16.

22. Дія нормативно-правового акту має вплив на права та обов`язки осіб, на яких поширювалася його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа.

23. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли, й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

24. Враховуючи викладене, Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі № 160/7524/18 дійшов висновку що у разі, коли суб`єкт правовідносин оскаржує нормативно-правовий акт по спливу певного проміжку часу від дати набрання ним чинності, але який є чинним, діючим і обов`язковий до застосування на час звернення суб`єкта правовідносин до адміністративного суду із позовною заявою, то звернення до суду такого суб`єкта не повинно розцінюватися як здійснене з порушенням порядку та строків, передбачених статтею 122 КАС України, оскільки вимога про порушення права триваючою дією чинного нормативно-правового акту, яка для суб`єкта правовідносин є реальною, актуальною, об`єктивно обґрунтованою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

25. Відповідно до пункту частини першої статті 122 КАС України суд позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

26. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

27. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

28. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, зокрема, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

29. Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані Главою 11 КАС України, статтею 264 КАС України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування.

30. Правила статті 264 КАС України поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування (пункт 2 частини першої статті 264 КАС України).

31. Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

32. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (частина третя статті 264 КАС України).

ІV. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

33. Надаючи оцінку доводам учасників справи щодо додержання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, суд зазначає, що вирішальним для їх оцінки є надання відповіді на питання чи є оскаржуване у цій справі рішення нормативно-правовим актом, та, як наслідок, правильність звернення до суду позивача протягом строку дії оскаржуваного рішення відповідно до частини третьої статті 264 КАС України, або протягом строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

34. Відкриваючи загальне позовне провадження у цій справі суд визначив особливості її розгляду із урахуванням вимог статті 264 КАС України у зв`язку із оскарженням нормативно-правового акту, у тому числі зобов`язавши відповідача опублікувати оголошення про відкриття судом провадження у цій справі.

35. Суд вважає відсутніми підстави для відступу від такого висновку, оскільки оскаржуване рішення має нормативний характер, розраховане на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово, з огляду на наступне.

36. Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення:

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

37. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів (частина друга статті 2 Закону).

38. Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня (стаття 5 Закону).

39. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

40. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (частина перша статті 16 Закону).

41. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (стаття 17 Закону).

42. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що генеральний план населеного пункту та рішення про внесення до нього змін містять правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

43. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію, а саме – зміни до генерального плану населеного пункту, місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

44. Таким чином, оскільки оскаржуване у цій справі рішення є нормативно-правовим актом, процесуальним законом регулюється особливості строку звернення до суду із вимогами про визнання його нечинним нормативно-правового акту, а саме - протягом усього строку його чинності.

45. Оскільки вказані процесуальні вимоги позивачем додержані та оскаржуване рішення на час звернення до суду є чинним, суд дійшов висновку, що підстави для залишення позову без розгляду із заявлених відповідачем підстав - відсутні.

46. Застосування наведених норм права відповідає правовим висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 13.03.2019 у справі № 712/8985/17, від 24.07.2019 у справі № 182/2428/16-а, 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 13.03.2020 у справі № 826/27282/15.

47. Керуючись статтями 240, 243, 248 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні заяви Нікопольської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та не може бути оскаржена.

3. Повний текст ухвали складений 22.10.2020.

Суддя І.О. Верба