Постанова № 9234785, 11.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2010 року           16:53           № 2а-15671/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Попові В.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Ейч Ес Україна»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення –рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Прищепа М.О., представник

від відповідача: Пільгун О.О., представник

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.02.2010р. проголошено ступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сі Ейч Ес Україна» з позовом про скасування податкового повідомлення –рішення №0000502200/1 від 20.11.2009р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачу було неправомірно донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки зазначені прибутки нерезидента не мають оподатковуватися в Україні. При цьому, позивач посилається на норми Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що нормами вищезазначеної Конвенції передбачено також і можливість оподаткування прибутку і в України, у зв’язку з чим донарахування податку є правомірним.

          Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святоштнському районі міста Києва (далі –відповідач) була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «СіЕйчЕс Україна»(далі –позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.02.2008р. по 31.03.2009р. про, що складено акт перевірки від 17.08.2009р. №177/23-50/35704808 (далі –акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що при перерахуванні процентів за користування позикою в іноземній валюті по договору позики від 10.04.2008 б/н на користь компанії «СНS Еurope SА»(Швейцарія) ТОВ «СіЕйчЕс Україна»не було сплачено податку з доходів з джерелом його походження з України, в розмірі 10%, а саме 50 049,89 грн. (25.03.2009 року перераховано нерезиденту 64 999,86 дол. США - процентів за користування позикою (на суму 1064999,86 дол. США). Курс дол. США станом на 25.03.2009р. - 7,7 грн. за 1 дол. США)

Реєстраційне свідоцтво № 8942, реєстр №10-201/8641 від 22.04.2008р., видане Головним Управлінням Національного банку України по м. Києву та Київській області щодо реєстрації договору позики від 10.04.2008р. б/н., який передбачає виконання боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученою від нього позикою в іноземній валюті, укладений між резидентом ТОВ «СіЕйчЕс Україна»та нерезидентом «СНС Еигоре 8А»(Швейцарія)

У періоді, що перевірявся, отримано позики в загальній сумі 1 000 000,0 дол. США. Нараховано процентів за користування позикою в сумі 64999,86 дол. США, (всього 8 200 498,92 грн.). Загальна сума заборгованості по договору позики становить 1 064 999,86 дол. США.

В погашення заборгованості 25.03.2009р. з банківського рахунку ТОВ «СіЕйчЕс Україна»№26008011471010 перераховано нерезиденту валютних коштів в сумі 1 064 999,86 дол. США, в тому числі процентів за користування позикою в сумі 64999,86 дол. США, що відображено в бухгалтерському обліку на суму 1 064 999,86 дол. США (8 200 498, 92 грн.). Зобов'язання по договору позики від 10.04.2008 року погашені у повному обсязі.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502200/0 від 28.08.2009 року, яким було визначено податкові зобов’язання позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 150149,89грн., в т.ч. за основним платежем - 50049,89 грн., за штрафними санкціями - 100099,78грн.

Згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Згідно з підпунктом «а»вищезазначеної правової норми, для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Пунктом 13.2 статті 13 вищезазначеного Закону, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Нормами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 470було Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі –Порядок), було встановлено порядок застосування міжнародних угод для звільнення від оподаткування.

Частиною четвертою вказаного Порядку визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Абзацом другим частини четвертої встановлено, що довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто, відповідно до законодавства відповідної країни, підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі.

Отже, передумовою звільнення від оподаткування в Україні сум виплаченого прибутку є подання нерезидентом резиденту довідки в момент виплати доходу. Також, передбачено подання такої довідки у встановленій Порядком формі.

Виняток щодо застосування встановленої форми довідки передбачено лише щодо випадків встановлення такої форми законодавством країни –нерезидента.

Позивачем не повідомлялося про встановлення форми довідки про сплату податків законодавством Швейцарії, натомість, надані позивачем довідки не відповідають формі, встановленій Порядком.

Крім того, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал" від 10.01.2002 N 2929-III, ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Статтею 4 Конвенції визначено резидентом Договірної Держави будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного проживання, постійного місцеперебування, місцезнаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого іншого аналогічного критерію.

Статтею 11 цієї Конвенції встановлено, проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі (п. 1). Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми процентів (п. 2).

Незважаючи на положення п. 2, будь-які такі проценти, про які йдеться у п. 1, будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є одержувач, якщо такий одержувач є фактичним власником процентів, та якщо такі проценти сплачуються, зокрема, у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання (абз. "а" зазначеного пункту); у зв'язку з продажем у кредит будь-яких виробів одним підприємством іншому підприємству (абз. "b" зазначеного пункту); за позиками будь-якого виду, що надаються банком; (абз. c) або самій Договірній Державі, або її політико-адміністративному підрозділу, або місцевому органу влади (абз. d).

Отже, суд доходить висновків, що нормами міжнародної угоди передбачено можливість оподаткування доходу резидента Швейцарії як в Україні, так і в Швейцарії (п. 1), врегульовано розмір податку (п.2), та встановлено перелік (абз. a-d) випадків обов’язкового оподаткування доходу в країні резидента (п.3).

Як встановлено актом перевірки та не заперечується сторонами, підставою виплати відсотків нерезиденту є умови договору позики від 10.04.2008 б/н на користь компанії «СНS Еurope SА»(Швейцарія).

Судом вбачається, що, у даному випадку, позивачем не придбавалося обладнання чи вироби, позивачем не отримувалася банківська позика, позивач не є державою, політико-адміністративним підрозділом або місцевим органом влади.

Таким чином, суд доходить висновків, що застосуванню підлягає пункт 1 статті 11 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал .

В свою чергу пункт 1 встановлює , що проценти, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі.

Судом вбачається, що зазначеними правовими нормами не визначено обов’язкової умови оподаткування процентів у одній з країн, натомість, встановлено лише можливість такого оподаткування.

Викладені умови не вбачаються судом достатньою правовою підставою для звільнення позивача від обов’язку утримання податку з відсотків, сплачених нерезиденту, через відсутність чіткого визначення про звільнення від оподаткування та визначення країни, в якій мають сплачуватися податок.

Судом не приймаються посилання позивача на пункт 19.4 статті 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з огляду на те, що статтею 19 вищезазначеного Закону регулюються питання зарахування сум податків, сплачених резидентами України за кордоном, а не питання оподаткування прибутку нерезидентів на території України, які регулюються статтею 13.

Такі висновки суд обґрунтовує посиланнями на зміст пункту 19.1 статті 19 згідно з якою суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 С.К. Каракашьян