Постанова № 9234745, 10.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2010 року           15:29           № 2а-5392/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Автомобілі "Фенікс"

до Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва

провизнання протиправним та скасування повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування повідомлень –рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742351/0 від 16.09.2008 р., № 0000742351/1 від 20.11.08 р., № 0000742351/2 від 27.01.2009р., № 0000742351/3 від 17.04.2009 р.          

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДПІ у Подільському районі м. Києва при проведення перевірки зроблено помилковий висновок про те, що позивач не підтвердив своє право на застосування нульової ставки по ПДВ з огляду на отримані відповіді від компетентних органів Великобританії, якими не підтверджується факт укладенні контракту з «ARES TRADING Limited»№ 09 від 01.11.2006 р. та наявність представництва на території Великобританії «ARES TRADING Limited». До того ж, позивач зазначає, що наявність відповідей на запити ДПІ у Подільському районі м. Києва самі по собі не призвели до недійсності угод, укладених з «ARES TRADING СО»та не позбавило правового значення виданих за цими господарськими операціями належно оформлених митних вантажних декларацій, податкових накладних тощо.

Таким чином, позивач зазначає, що лише відсутність податкової накладної чи вантажно-митної декларації позбавляє платника податку права на застосування нульової ставки по ПДВ при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг.

Не погоджуючись з сумою нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Автомобілі «Фенікс», використовуючи надані законом права, оскаржив їх у адміністративному порядку відповідно до пп. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За наслідками апеляційного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, та зазначив, що в ході невиїзної документальної перевірки встановлено, що ТОВ «Автомобілі «Фенікс»укладено договір комісії за № 10 від 19.10.2006 року з ТОВ «ВторПромСировина»(код ЄДРПОУ-31508061, м. Запоріжжя).

Відповідно до вищезазначеного договору комісії ТОВ «ВторПромСировина»(Комісіонер) зобов’язується від свого імені та за рахунок ТОВ «Автомобілі «Фенікс»(Комітента) здійснити реалізацію на експорт товару (насіння гарбузового), який належить Комітенту на правах власності, укладає від свого імені та за рахунок Комітента зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, заключає необхідні договори для митного оформлення товару при відправці та проводить всі необхідні платежі, дозволи, ліцензії тощо.

Разом з тим, до основних видів діяльності ТОВ «Автомобілі «Фенікс»не відноситься оптова торгівля харчовими продуктами. Згідно податкової звітності з ПДВ за період з грудня 2006 року по березень 2007 року підприємство декларувало від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

При цьому, було встановлено факт взаємовідносин з фірмою «ARES TRADING СО», Великобританія.

ДПІ Подільського р-ні м. Києва був направлений запит за № 4640/8/23-207 від 06.06.2008 року щодо наявності взаємовідносин між нерезидентом Компанією «ARES TRADING СО»і резидентом - ТОВ «Автомобілі «Фенікс», чи їх відсутність. Згідно отриманої відповіді ДПА у м. Києві за № 4880/7/22-305 від 03.04.2008 року компетентний податковий орган Великобританії повідомляє, що Компанія «ARES TRADING СО»відома Королівській податковій та митній службі Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Компанія розглядається, як резидент Великобританії на підставі місця свого заснування. Адреса товариства є чимось на зразок поштової скриньки, через яку кореспонденція передається справжньому власнику, що не відомий компетентному органу. За даними Королівської податкової та митної служби Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії за вказаною адресою зареєстровано понад 300 компаній, які виглядають як такі, що не мають реального торгівельного представництва в цій країні.

Компетентний податковий орган Великобританії надає також лист від представництва компанії, в якому зазначено, що компанія «ARES TRADING СО»не укладала контракт, стосовно якого було зроблено запит.

В зв’язку з чим, представник податкового органу зазначає, що позивачем неправомірно застосовано нульову ставку по податку на додану вартість до обсягу операцій продажу насіння гарбузового, в зв’язку з чим в задоволені позову просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Імперативним Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажною митною накладною.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», яка затверджена наказом ДПА України за № 307 від 09.07.1997 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 року за № 443/2247), одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або дорученням відправника має передати у володіння товари. Згідно з вимогами цієї ж Інструкції у графі 8 наводяться відомості про одержувача товарів, а у випадках якщо одержувач товарів - іноземна особа, в графі 8 зазначається найменування та місцезнаходження іноземного підприємства. Тобто, це означає, що в (указаній графі має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем задекларованого у вантажній митній декларації товару та здійснює господарську діяльність в країні призначення.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація с достовірною.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що компанія «ARES TRADING СО»не має реального представництва на території Великобританії, компетентний податковий орган Великобританії не підтверджує факт укладення контракту компанією «ARES TRADING СО» за №9 від 01.11.2006 року на поставку товару (насіння гарбузового).

За таких обставин, суд погоджується з доводами податкового органу, що інформація наведена у вантажних митних деклараціях за № 111010000/6/002315 від 22.12.2006 року та за № 111010000/6/002339 від 26.12.2006 року не є достовірною, тому вантажні митні декларації надані Позивачем, оформлені не належним чином та не можуть бути підтвердженням даних експортних операцій.

          Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

          Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки, в судовому засіданні свідки не залучались та експертизи не проводились, судові витрати, що підлягають стягненню відсутні.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –15.02.2010р.