Рішення № 92346127, 20.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/80/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 Справа № 908/1896/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1896/20

за позовом: Приватного підприємства “Фенікс Агро” (20302, Черкаська область, м. Умань, вул. Гонти, буд. 3)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Люба А.М., довіреність б/н від 25.06.2020;

від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

28.07.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 9219 від 21.07.2020) Приватного підприємства “Фенікс Агро” до Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” про стягнення 30000,00 грн. боргу.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1896/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2020 вказану вище позовну заяву залишено без руху; позивачу наданий строк - протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1896/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/80/20. Судове засідання призначено на 22.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 розгляд справи відкладений на 20.10.2020.

У судове засідання 20.10.2020 з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 20.10.2020 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого за переліченими у позові видатковими накладними товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 30000,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь. Позов обґрунтований ст.ст. 15, 16, 530, 692 ЦК України.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судових засідань повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, повернута до суду поштовим відділенням зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Натомість 02.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом ухвалою від 22.09.2020.

08.10.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання вих. № 06/10/20-1 від 06.10.2020 про відкладення розгляду справи, відповідно до якого просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Клопотання мотивовано запровадженням карантину в Україні.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечив.

Враховуючи встановлений ст. 248 ГПК України шістдесятиденний строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, враховуючи, що пріоритетом для спрощеного позовного провадження є швидке вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача у порядку ст. 165 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство “Фенікс Агро” поставило Приватному акціонерному товариству “Агропромислова компанія” товар (висівки пшеничні), що підтверджується видатковими накладними: № РН-0001855 від 06.04.2017 на суму 65934,00 грн., № РН-0002841 від 19.05.2017 на суму 66666,60 грн.

Отримання товару представником відповідача підтверджується підписом у графі «отримав(ла)» на вказаних видаткових накладних, який скріплений круглою печаткою юридичної особи відповідача.

Відповідач перерахував позивачу 102600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2186 від 05.04.2017 на суму 65800,00 грн., № 3555 від 26.05.2017, № 4291 від 19.06.2017 на суму 5000,00 грн. кожне, № 4355 від 20.06.2017, № 4407 від 21.06.2017 на суму 3000,00 грн. кожне, № 5973 від 15.08.2017, № 6510 від 04.09.2017, № 6555 від 05.09.2017, № 6638 від 06.09.2017, № 6787 від 12.09.2017 на суму 1000,00 грн. кожне, № 4646 від 13.07.2018 на суму 15800,60 грн.

Як слідує з матеріалів справи позивач 15.05.2020 направив відповідачу вимогу щодо сплати 30000,00 грн. боргу за поставлений товар протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги. Направлення вимоги відповідачу підтверджується копіями фіскального чеку, поштової накладної та опису вкладення у цінний лист від 15.05.2020.

Відповідач за отриманий товар з позивачем не розрахувався, у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує таке.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Із матеріалів справи слідує, що між Приватним підприємством “Фенікс Агро” (позивач) та Приватним акціонерним товариством “Агропромислова компанія” (відповідач) на підставі ст.ст. 11, 202, 509, 642 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов`язання на підставі укладеного у спрощений спосіб договору, який за своїм змістом фактично є договором поставки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з наведених приписів законодавства, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, із припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

За змістом ст. 2 ГПК України суд при здійсненні судочинства зобов`язаний керуватися принципами верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з приписами ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмовий відзив на позов не подав, отримання товару за переліченими видатковими накладними не заперечив.

Згідно матеріалів справи відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у сумі 102600,60 грн. Відтак, заборгованість склала 30000,00 грн., яку позивач згідно з прохальною частиною позовної заяви просив стягнути з відповідача.

Доказів погашення заборгованості у сумі 30000,00 грн. матеріали справи не містять. Відповідач наявність та розмір заборгованості у сумі 30000,00 грн. не заперечив.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача судом стягується 30000,00 грн. основного боргу.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, з якого на користь позивача стягується 2102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, код ЄДРПОУ 31914947) на користь Приватного підприємства “Фенікс Агро” (20302, Черкаська область, м. Умань, вул. Гонти, буд. 3, код ЄДРПОУ 36780586) 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 22 жовтня 2020.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко