Рішення № 92346101, 13.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/156/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 Справа № 908/1992/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1992/20

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (69118, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 21)

про стягнення 111 359,24 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.09.2020 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу – комплексу «Акорд».

СУТЬ СПОРУ

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №10-007-03776 від 13.07.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 110817,03 грн., пені в сумі 542,21 грн. за договором оренди майна, що належить до державної власності № 12/1-3865/д від 31.01.2020.

При цьому в пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1992/20, присвоєно справі номер провадження 12/156/20, клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 02.09.2020 о 12:00.

Ухвалою суду від 02.09.2020 відкладено розгляд справи на 13.10.2020 о 14:30.

08.10.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд перенести розгляд справи у зв`язку з неможливістю представником взяти участь у судовому засіданні. При цьому зазначає, що представник Гончарова Яна Максимівна має право представляти юридичну особу – регіональне відділення в судах (загальних та спеціалізованих) без довіреності з правом посвідчення копій.

08.10.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 13.10.2020 представники сторін не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши клопотання позивача про перенесення розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п`ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Позивач не виклав в клопотанні обставини, які свідчать про неможливість явки його представника в судове засідання, а також не довів неможливість заміни зайнятого представника (Гончарової Я.М.) іншим представником і неможливість розгляду справи без участі свого представника.

Враховуючи викладене, зважаючи на обмежений строк розгляду справи, передбачений ст. 195 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 13.10.2020 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 31.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", далі Орендар, був укладений договір оренди майна, що належить до державної власності № 12/1-3865/д, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно – гідротехнічні споруди рибної дільниці «Приморська», а саме: будинок насосної, інв. № 137, реєстрований № 25592421.47.ААЕЖАЕ320; греблю виросного ставка № 4, інв. № 212, реєстрований № 25592421.47.ААЕЖАЕ334; водопостачальний канал, інв. № 182, реєстрований № 25592421.47.ААЕЖАЕ330; греблю земляну виросного ставка № 6, інв. № 214, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ344; греблю земляну виросноного ставка № 7, інв. № 215; реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ345; греблю земляну виросного ставка № 3, інв. № 211, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ341; греблю земляну виросного ставка № 5, інв. № 213, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ343; греблю земляну виросного ставка № 2, інв. № 210, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ340; греблю земляну виросних ставків № 3, 4, 6, інв. № 742, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ342; греблю земляну нерестових ставків № 4, інв. № 189, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ359; греблю земляну нерестових ставків № 5, інв. № 190, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ361; греблю земляну нерестових ставків № 4, інв. № 740, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ360; греблю земляну нерестових ставків № 5, інв. № 741, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ362; греблю земляну нерестових ставків № 6, інв. № 191, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ363; греблю земляну нерестових ставків № 7, інв. № 188, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ364; докер на виросних ставках №4-5, інв. № 737, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ382; докер на виросних ставках № 5-6, інв. № 738, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖА383; контурну дамбу, інв. № 179, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ385; огороджувальну дамбу, інв. № 744, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ396; розподільну дамбу, інв. № 743, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ406; розподільну дамбу, інв. № 754, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ407; скидний канал, інв. № 184, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ410; тройной шлюз, інв. № 187, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ411; насосну станцію № 2, інв. № 133, реєстровий № 25592421.47.ААЕЖАЕ392, яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, в межах земель Григорівської сільської ради, за межами с. Приморське (далі – Майно). Орендоване майно перебуває на балансі Державного підприємства «Укрриба», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25592421 (далі – Балансоутримувач).

Пунктом 1.2. Договору сторони визначили, що майно передається в оренду з метою розміщення рибного господарства.

Згідно із п. п. 2.1., 2.2. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном одночасно з підписанням сторонами Договору та акта приймання-передавання орендованого Майна (Додаток 2). Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Умовами п. 3.1. – 3.4., 3.6. Договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами та доповненнями) (далі – Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку – грудень 2019 року 76399,40 грн. (сімдесят шість тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень 40 коп.). (Додаток 1). Розмір орендної плати за перший місяць оренди – січень 2020 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень місяць 2020 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць – до Державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства

- 30 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку, і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється Орендарем самостійно.

Відповідно до п. 3.7., 3.10. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно в межах терміну, встановленого п. 10.9. цього Договору. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Пунктом 5.3. Договору передбачений обов`язок Орендаря, а саме: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Згідно із п. 10.1., 10.6. Договору цей договір укладено строком на 2 (два) роки 364 (триста шістдесят чотири) дні, що діє з 31 січня 2020 року по 29.01.2023 року включно. Чинність цього Договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації орендованого майна Орендарем;

- загибелі орендованого Майна;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

- банкрутства Орендаря;

- ліквідації Орендаря-юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору за актом приймання-передавання від 31.01.2020 позивач передав, а відповідач прийняв Майно, зазначене в п. 1.1. Договору, яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, в межах земель Григорівської сільської ради, за межами с. Приморське.

Матеріали справи свідчать, що 01.04.2020 між сторонами був укладений договір про розірвання № 12/1-46/12/1-3865/д, відповідно до п. 1 якого сторони дійшли згоди на підставі листа Орендаря від 31.03.2020 № 22 щодо розірвання договору оренди від 31.01.2020 № 12/1-3865/д, предметом якого є: строкове платне користування державним нерухомим майном – гідротехнічними спорудами рибної дільниці «Приморська».

Відповідно до п. 2 договору про розірвання № 12/1-46/12/1-3865/д від 01.04.2020 Орендар зобов`язується:

- сплатити орендну плату, пеню по Договору;

- згідно з пунктами 5.10., 10.10. Договору оренди, повернути орендоване майно Балансоутримувачу відповідно до акта приймання-передавання за участю Орендодавця;

- в разі неповернення орендованого майна сплатити Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної облікової орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору оренди до підписання акта приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення майна;

- повернути Орендодавцю примірник підписаного Орендарем Договору про розірвання в строк 10 календарних днів, після отримання договору про розірвання;

- надати Орендодавцю копію платіжного доручення про сплату орендної плати та пені, нарахованих до дати повернення майна.

На виконання умов вказаного договору про розірвання за актом приймання-передавання від 01.04.2020 відповідач передав, а позивач прийняв із строкового платного користування державне нерухоме майно – гідротехнічні споруди рибної дільниці «Приморська», які розташовані за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, в межах земель Григорівської сільської ради, за межами с. Приморське.

Позивач в позові вказує, що станом на 01.07.2020 Орендар має заборгованість з орендної плати до Державного бюджету України за Договором за січень-квітень 2020 року в сумі 110817,03 грн.

У зв`язку з наявністю у відповідача неоплаченої заборгованості з орендної плати до Державного бюджету України позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 16.02.2020 по 01.04.2020 в сумі 542,21 грн. на підставі п. 3.7. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією за вих. № 11/1-34-02363 від 15.06.2020, в якій вимагав сплатити на користь Державного бюджету заборгованість з орендної плати в сумі 110817,03 грн., яка виникла за січень-квітень 2020 року, пеню в сумі 542,21 грн. шляхом перерахування грошових сум за реквізитами, вказаними в претензії. На підтвердження факту надіслання відповідачу вказаної претензії позивач надав до справи оригінал фіскального чеку від 22.07.2020.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди, об`єктом якого є майно, що належить до державної власності. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили орендну плату, порядок та строки оплати орендної плати, строк дії договору, порядок передання майна в оренду та його повернення, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 759 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди можуть бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Станом на дату укладення договору оренди № 12/1-3895/д від 31.01.2020 відносини щодо оренди державного майна регулювались нормами чинного на той момент Закону України «Про оренду державного та коммунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992 договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Згідно із ч. 1 ст. 13 вказаного Закону передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992 визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

З 01.02.2020 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992 втратив чинність на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019.

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України). Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у розділі 3.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору за актом приймання-передавання від 31.01.2020 позивач передав, а відповідач прийняв Майно, зазначене в п. 1.1. Договору, яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, в межах земель Григорівської сільської ради, за межами с. Приморське.

01.04.2020 між сторонами був укладений договір про розірвання № 12/1-46/12/1-3865/д, відповідно до п. 1 якого сторони дійшли згоди на підставі листа Орендаря від 31.03.2020 № 22 щодо розірвання договору оренди від 31.01.2020 № 12/1-3865/д, предметом якого є: строкове платне користування державним нерухомим майном – гідротехнічними спорудами рибної дільниці «Приморська».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув з оренди Об`єкт оренди за Договором позивачу, що підтверджується підписаними сторонами у справі актом приймання-передавання від 01.04.2020.

Отже, наявні у справі докази свідчать про те, що з 31.01.2020 по 01.04.2020 включно Майно (Об`єкт оренди) перебувало в користуванні Орендаря (відповідача), відтак останній повинен був відповідно до п. 3.6. Договору вносити самостійно орендну плату за користування ним.

Втім, докази здійснення відповідачем (Орендарем) сплати орендної плати за період з 31.01.2020 по 01.04.2020 до Державного бюджету у строк, встановлений Договором в матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідач не виконав обов`язок зі сплати орендної плати за період з 31.01.2020 по 01.04.2020 до Державного бюджету за Договором.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості з орендної плати, розмір боргу відповідача з орендної плати складає 110817,03 грн.

Строк оплати орендної плати за період з 31.01.2020 по 01.04.2020 у відповідності до умов п. 3.6. Договору настав, а саме: за січень 2020 – настав 17.02.2020 (враховуючи що 15.02.2020 – вихідний день), за лютий 2020 – настав 16.03.2020 (враховуючи що 15.03.2020 – вихідний день), за березень 2020 – настав – 15.04.2020, за квітень 2020 – настав 15.05.2020.

Зобов`язання відповідача з оплати орендної плати за Договором до Державного бюджету залишились невиконаними в повному обсязі та належним чином.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати за Договором та факт користування ним майном за період з 31.01.2020 по 01.04.2020 включно, в тому числі порушення строку здійснення оплати орендної плати. Натомість, відповідач доказів виконання зобов`язань, або неможливості такого виконання за договором оренди щодо своєчасного перерахування орендної плати суду не надав, докази врегулювання спору мирним шляхом не надав, заявлених до нього вимог не спростував, грошове зобов`язання не припинилося виконанням, проведеним належним чином, а тому враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 110817,03 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання відповідача з оплати орендної плати за Договором до Державного бюджету залишились невиконаними в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, та цим Договором.

Умовами п. 3.7. Договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

З аналізу змісту п. 3.7. Договору вбачається, що його умовами сторони передбачили, що пеня за несвоєчасно перераховану орендну плату нараховується за більший період, ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Матеріали справи свідчать, що за порушення строку оплати орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню за період 16.02.2020 по 01.04.2020 в сумі 542,21 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про її перерахунок у зв`язку з тим, що позивач невірно визначив початок періоду прострочення, а саме не врахував, що строк внесення орендної плати за січень 2020 настав – 15.02.2020, а строк внесення орендної плати за лютий 2020 настав 15.03.2020, проте це вихідні дні.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми “Законодавство”.

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість з орендної плати за січень 2020 в сумі 1728,60 грн., строк оплати якої настав 15.02.2020, втім це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк оплати якої настав 17.02.2020, прострочка виникла з 18.02.2020

- за період з 18.02.2020 по 01.04.2020 (44 дні прострочення) від суми боргу 1728,60 грн. пеня складає 43,83 грн.;

2) на заборгованість з орендної плати за лютий 2020 в сумі 53425,78 грн., строк оплати якої настав 15.03.2020, втім це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк оплати якої настав 16.03.2020, прострочка виникла з 17.03.2020

- за період з 17.03.2020 по 01.04.2020 (16 днів прострочення) від суми боргу 53425,78 грн. пеня складає 467,11 грн.

Так, за розрахунком суду загальний розмір пені складає 510,94 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 510,94 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.10.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", 69118, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 21, ідентифікаційний код 00476642, на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в сумі 110817 (сто десять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 03 коп., пеню в сумі 510 (п`ятсот десять) грн. 94 коп. за договором оренди майна № 12/1-3865/д від 31.01.2020 шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами:

Одержувач: державний бюджет Комунарського району, 22080300;

Код ЄДРПОУ: 38025435;

Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП);

р/р UA878999980313070094000008005, видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", 69118, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 21, ідентифікаційний код 00476642, на користь:

- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, ідентифікаційний код 42767945, витрати зі сплати судового збору в сумі 2101 (дві тисячі сто одна) грн. 41 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" відмовити.

Повне рішення складено – 19.10.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.