Ухвала суду № 92346053, 22.10.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/89/20

Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І.В.,

розглядаючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом Корпорації "Таско" (м. Київ)

до Військової частини А1979 (Житомирська область, смт. Чуднів)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Міністерства оборони України (м. Київ)

2) Кабінету Міністрів України (м. Київ)

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

- від позивача: Пономаренко О.В. - ордер серії ЛГ №021745 від 20.01.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, серія КС № 6095/10 від 07.07.2017

- від відповідача: не прибув

- від Міністерства оборони України: не прибув

- від Кабінету Міністрів України: Пасічник Д.О. - наказ від 24.12.2019, вих. № 162/3

ВСТАНОВИВ:

Корпорація "Таско" звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Військової частини А1979 про зобов`язання повернути майно, передане за договором зберігання № 05/1/ОРІС від 14.01.2016, згідно з наведеним переліком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що військова частина А 1979 всупереч п. 2.1.4. договору та вимог ст. ст. 530, 953 ЦК України не повернула корпорації "Таско" зі зберігання по договору № 05/1/ОРІС від 14.01.2016 майно вказане у позовній заяві.

Ухвалою від 30.01.2020 господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду.

Ухвалою від 27.02.2020 господарський суд залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України з підстав, у ній викладених (а. с. 104 у т. 2).

Ухвалою від 04.06.2020 господарський суд задовольнив заяву позивача від 28.05.2020 про забезпечення позову; заборонив відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі органам військового управління та командування, вчиняти будь-які дії щодо користування чи розпорядження майном, у тому числі вивозити з території військової частини А 1979 майно, передане позивачем на зберігання ВЧ А 1979 по договору № 05/1/ОРІС від 14.01.2016 згідно з переліком (а. с. 75 - 77 у т. 3).

Ухвалами від 24.07.2020 господарський суд постановив (а. с. 232 - 237 у т. 3):

- залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Кабінет Міністрів України;

- в порядку ст. 81 ГПК України витребувати від ГШ ЗСУ відповідну інформацію;

- відкласти розгляд справи у підготовчому провадженні на 27.08.2020 о 12:00.

Ухвалою від 27.08.2020 господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 15.09.2020 о 11:30 год. (а. с. 51 у т. 4).

Ухвалою від 15.09.2020 господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 22.10.2020 о 10:30 у зв`язку з намірами відповідача надати додаткові докази в обгрунтування заперечень позову (а. с. 80,81 у т. 4).

До суду від відповідача надійшли такі документи:

- 12.10.2020 - письмові пояснення вих. № 2291, від 07.10.2020 разом з доданими документами щодо повернення боєприпасів ІІ категорії до Збройних Сил України та відсутності підстав для утилізації спірного майна; вважає, що враховуючи приписи телеграми в/ч А 0120 від 11.01.2016 № 342/2/1033 та Інструкції категорування ракетно-артилерійського озброєння, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 04.01.2019 № 4, всі існуючі на сьогодні боєприпаси, які підпадають під критерії боєприпасів ІІ категорії вважаються придатними до застосування;

- 15.10.2020 - клопотання вих. № 2334, від 15.10.2020 про залишення позовної заяви без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 162 та п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

21.10.2020 до суду електронною поштою надійшли такі документи:

- від відповідача - заява від 21.10.2020, вих. № 2351 про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою повноважного представника;

- від Міністерства оборони України - заява від 21.10.2020, вих. № 1190 про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями; додатково повідомлено про отримання від відповідача заяви про залишення позовної заяви без руху, яку третя особа вважає обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

22.10.2020 до суду від позивача надійшли такі документи:

- заперечення від 21.10.2020 на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, з підстав у ньому викладених;

- заперечення від 21.10.2020 на пояснення відповідача вих. 2291, від 07.10.2020 з обгрунтуванням викладених у ньому обставин.

Представник позивача в засіданні суду заперечила проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Представник Кабінету Міністрів України щодо цього поклалась на розсуд суду.

Судом розглядається клопотання відповідача вих. № 2334, від 15.10.2020 про залишення позовної заяви без руху, яке обгрунтовано тим, що позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1,5%, виходячи із вартості майна, про витребування якого заявлено позов.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Ухвалою від 24.01.2020 господарський суд позовну заяву залишив без руху з підстав, у ній викладених, у тому числі, для надання позивачем письмової інформації щодо відсутності у договорі зберігання № 05/1/ОРІС від 14.01.2016 та актах прийому-передачі майна (боєприпасів) на відповідальне зберігання: № 1 від 14.01.2016, від 15.09.2016, № 57 від 02.10.2017, № 58 від 02.10.2017, № б/н від 30.10.2017 даних щодо вартості спірного військового майна та повідомлення залишкової (балансової) вартості спірного військового майна, переданого на зберігання за договором № 05/1/ОРІС від 14.01.2016 (за наявності) (а. с. 207,208 у т. 1).

29.01.2020 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 28.01.2020 з відповідними поясненнями та додатками (а. с. 210 - 214 у т. 1).

Стосовно того, що у договорі зберігання № 05/1/ОРІС від 14.01.2016 відсутні дані щодо вартості майна, яке передається на зберігання, позивачем вказано, що за п. 4.2 договору майно вважається прийнятим на зберігання згідно з його умовами з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна (додаток № 2 до договору), в якому вказується перелік, кількість майна і його фактичний стан; таким чином, умовами договору зберігання № 05/1/ОРІС від 14.01.2016 не передбачено передання майна за його вартісними показниками, тому згідно з п. 4.2 договору в актах прийому-передачі майна № 1 від 14.01.2016, від 15.09.2016, № 57 від 02.10.2017, №58 від 02.10.2017, №б/н від 30.10.2017 не було зазначено його вартість.

Щодо залишкової вартості майна, яке передавалось по договору зберігання № 05/1/ОРІС від 14.01.2016 зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.1998 № 759 (в редакції постанови КМУ від 30.12.2015 № 11581) не розповсюджує свою дію на договірні правовідносини зберігання, тому у договорі не вказано залишкову (балансову) вартість майна, яке передавалось на зберігання; при передачі боєприпасів для утилізації корпорації "Таско" у 2009 році діяли положення постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1998 № 759 (в редакції від 19.03.2008), якою було затверджено Методику визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України, Служби безпеки, Управління державної охорони, Держкомкордону, військ цивільної оборони МНС та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспезв`язку, також майна МВС для цілей його бухгалтерського обліку або організації відчуження. Крім того, згідно з вказаною постановою організація роботи стосовно визначення залишкової вартості військового майна покладається на військові формування, якими корпорації "Таско" не являється; загальна кількість виробів, що передавалась по договору склала 13 тис. тон., які знаходились у різних військових формуваннях, навіть одні й ті самі найменування виробів були розраховані з урахуванням різних критеріїв, з урахуванням, вартості їх придбання, їх зносу та інших особливостей передбачених методикою, а отже і їх вартість була різна; наголошено, що визначити, після передачі всіх 13 тис. тон, які саме боєприпаси, по якій саме вартості, були частково передані В/ч А 1979 для зберігання, на момент передачі було не можливо, а отже й неможливо було визначити залишкову (балансову) вартість майна; таким чином, зазначити або вирахувати залишкову (балансову) вартість конкретно визначеного майна, яке передавалось на зберігання В/ч А 1979 не має можливості, такі данні відсутні. При передачі майна від корпорації "Таско" до В/ч А 1979 вартість майна не визначалась; зважаючи на викладені обставини, позивачем повідомлено про відсутність даних про залишкову вартість майна, яке передавалась по вказаному договору зберігання.

Таким чином, Корпорація "Таско" звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до В/ч А 1979 про зобов`язання здійснити певні дії шляхом повернення майна переданого на підставі договору зберігання № 05/1/ОРІС від 14.01.2016.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 України), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово- правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

За викладених обставин суд вважає, що предметом спору є вимога немайнового характеру, за яку позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. та встановленому законом порядку; договір зберігання є діючим; вартість майна, яке передавалось на зберігання сторонами не визначена, договором не передбачена, у позовних вимогах не зазначена.

Вказане свідчить про дотримання позивачем п. З ч. З ст. 162 ГПК України, оскільки позовна заява повинна містити ціну позову, тільки якщо позов підлягає грошовій оцінці, тому твердження відповідача, що позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 162 та п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України є безпідставними та законодавчо необгрунтованими.

Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, відсутні підстави для застосування ч. 11 ст. 176 ГПК України, тому в задоволенні клопотання вих. № 2334, від 15.10.2020 про залишення позовної заяви без руху слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 169, 233 -235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Військової частини А1979 вих. № 2334 від 15.10.2020 про залишення позовної заяви без руху відмовити повністю.

2. Направити копії цієї ухвали на електронні адреси учасників справи.

3. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана 22.10.2020.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрук:

1 - в справу

2 - позивачу на електронну адресу: tacko@tacko.net.ua та представнику позивача на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3 - відповідачу на електронну адресу: vodohrai@horizon.dod.ua ;

4 - Міністерству оборони України на електронну адресу: admou@mil.gov.ua;

5 - Кабінету Міністрів України: на електронну адресу сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Житомирській області відділу ЦЗМУ Міністерства юстиції: info@zt.minjust.gov.ua